У Варвинській громаді волонтери плетуть сітки для захисників

У Гнідинцях Варвинської громади (Прилуцький район) ще з початку повномасштабного вторгнення люди організувалися плести маскувальні сітки для наших захисників.

— І досі цим займається наш кістяк: в основному це працівники старостату, робітники з благоустрою, у міру можливостей долучаються працівники установ, приходять допомагати багато небайдужих пенсіонерів, — розповідає староста Гнідинцівського старостинського округу Ольга Ситник. — Спочатку плели з чого було — з усяких підручних матеріалів. Білі простирадла фарбували. Але хлопці-військові казали, що сітка з них після дощу линяє і взагалі важка. Ми зрозуміли, що зручніше плести зі спанбонду. Сітки виходять легенькі. І хлопці кажуть, що такі кращі. Так ми облюбували спанбонд і вже три роки плетемо з нього.

Попервах усе робили вручну. Вечорами збиралися, нарізали тканину на смужки. Розвозили й по домах, хто міг — різав. Потім зносили і з них плели.

А якось у фейсбуці побачили відео, де люди нарізають тканину саморобним верстатом. Мій знайомий, Артем Крупський, узяв метровий рулон і під нього теж змайстрував такий апарат. О першій ночі скинув мені відео, де вони з дружиною вже випробовують цей верстат. Він працює за принципом колодязя: крутиться ручка, наче витягаєш відро води, тканина із сувою викручується і двадцятьма ножами нарізається на п’ятисантиметрові стрічки. Тепер до нас їздять нарізати тканину представники різних волонтерських осередків.

А одного вечора побачила і цей, як я його називаю, агрегат. І майже одночасно таке ж саме відео скидає мені Віталій Божко: «Я можу вам таке зробити. Хочете?» Віталій сам — атовець-доброволець із 2014 року, служив у 1-й танковій Сіверській бригаді, брав участь у боях за Чернігів. Його син теж став військовим.

Сергій Божко (позивний Серпень) після служби дільничним офіцером у Прилуцькому відділі поліції вступив на службу за контрактом у липні 2018-го. Свій другий контракт підписав за пів року до повномасштабного вторгнення із 30-ю ОМБр. Служив на посаді оператора протитанкового взводу імені князя Костянтина Острозького. Загинув 22 травня 2022 року на Донеччині, фактично самотужки відбиваючи атаку росіян. Посмертно йому присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».

— Віталій нам дуже багато допомагає. У нього золоті руки! Торік у нього дім зайнявся від димаря, то новий дах він зробив сам. Допоміг і відновити покрівлю людям, у яких будинок розкрило буревієм.

Подзвонивши, Віталій розказав, що цей агрегат, який зачепив мене у відео, працює за таким самим принципом, як крутять домашню ковбасу: сітка надівається на кожну трубку, в трубку йде тканина, прив’язується, стягується сітка разом із тканиною, і стрічки автоматично заводяться в кожне вічко.

Зробив Віталій цей агрегат за день (усі матеріали в нього були), назавтра вже привіз. Він настільки пришвидшив нашу роботу! Раніше одну сітку ми втрьох робили три–чотири дні. Якщо плели велику, то треба було вгорі прив’язувати, на стіл залазити, плести зі столу, тоді внизу… Одне слово, багато мороки.

А з новим агрегатом дві дівчини дві сітки (кожна розміром 7 на 9 метрів) зробили за три дні. Класна штука! І то — це ж перший день, поки розібралися, як правильно робити (велику сітку треба надягати двічі: спершу один бік заплести, потім другий). Далі справа пішла швидше. Загалом за допомогою нових пристроїв ми за 10 днів сплели 8 маскувальних сіток. А всього з початку вторгнення зробили їх уже 163. Дякую всім, хто долучається як фінансово, так і фізично!

Джерело: газета "Гарт", Аліна Ковальова

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)