Реформа освіти для старшокласників: які зміни планують запровадити на Чернігівщині з 1 вересня та що далі

Вісім ліцеїв на Чернігівщині з 1 вересня 2026 року розпочнуть впроваджувати пілотний проєкт старшої профільної школи. Про це журналістам повідомили в обласному управлінні освіти і науки. Це передбачає перехід на 12-річну систему освіти для учнів 10–12 класів. Головна мета — надати старшокласникам можливість самостійно обирати профіль навчання та предмети для поглибленого вивчення. Повноцінний всеукраїнський запуск запланований на 1 вересня 2027 року, і це буде завершальним етапом реформи Нової української школи. Як до цього ставляться батьки і учні, а також які проблеми бачать у громадах області — про це далі у матеріалі.

Хто на Чернігівщині пілотуватиме завершальний етап НУШ

В Україні триває завершальний етап реформи Нової української школи. Повноцінний всеукраїнський запуск запланований на 1 вересня 2027 року. Проте 150 відбіраних закладів по всій Україні розпочнуть впроваджувати цю модель на рік раніше, в рамках експерементального проєкту, тобто вже з 1 вересня 2026 року.

На Чернігівщині таких закладів вісім:

• Ладанський ліцей;
• Ріпкинський ліцей;
• Деснянський ліцей;
• Козелецький ліцей №3;
• Куликівський ліцей;
• Чернігівський ліцей №1;
• Ніжинський ліцей при Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя;
• Чернігівський обласний науковий ліцей.

У Куликівському ліцеї планують відкрити чотири профілі

Куликівській ліцей розташований у центрі громади і є опорним закладом.

Станом на кінець 2025-2026 навчального року, тут навчались 811 учнів у 33-х класах. Дітей підвозили з 16 населених пунктів громади.

Директорка ліцею Оксана Орсагош розповідає, з 1 вересня 2026 року заклад також функціонуватиме як академічний.

Кількість дітей становитиме близько 850 та буде сформовано 34 класи. За її словами, до реформи заклад готувався кілька років.

"Ми хотіли, звісно, взяти участь і першими апробувати освітні програми. Коли відбувається реформа в рамках Нової української школи, вона передбачає те, що діти не будуть вивчати там 17 предметів, як ми з вами вивчали, 17-20 обов'язкових предметів. Вони будуть вивчати базові предмети, наприклад, 11-12 клас — їх там стає вісім-дев'ять. І будуть націлені на вивчення тих профільних предметів, які вони обрали. Якщо дитина обирає, до прикладу, хіміко-біологічний профіль, то вона буде націлена вивчати хімію, біологію і курси за вибором", — пояснює Оксана Орсагош.

Директорка каже: нова модель старшої школи змінить і навчання у закладах вищої освіти.

"Діти, які йдуть у нас в пілот з 1 вересня 26-го року, будуть навчатися три роки і на бакалавраті вони будуть теж навчатися три роки. І якраз той випуск 2029 року, який буде, він зовсім невеликий, на той момент випускатимуть лише 150 закладів по всій території України, вони будуть мати набагато більше можливостей для вступу в кращі заклади освіти України".

Оксана Орсагош розповідає, у їхньому закладі планують відкрити чотири профілі:

"Це з усіх трьох кластерів — STEM (природничо-математичного, — ред.), суспільно-гуманітарного і відповідно філологічного. Це теж певний виклик для всього колективу, але ми готові з цим працювати, ми готові рухатися, розвиватися і бути одним із найкращих ліцеїв".

Що про створення академічного ліцею у громаді кажуть батьки учнів

Ілона Овраменко цьогоріч у вересні піде до десятого класу і навчатиметься за пілотним проєктом. Каже: вже обрала природничий профіль і тішиться, що матиме можливіть навчатися у своїй громаді.

"Напевно, це піде на користь, тому що я не готова покидати свою домівку. Їхати в якесь місто, щоб там здобувати освіту", — зізнається Ілона.

Її мати Інна Овраменко каже: підтримує реформу, адже вона надасть можливіть добре підготуватися до подальшого вступу.

"Чим більше дітей, чим більш наповнений клас — тим більша конкуренція. І діти не будуть спати на уроках, а вони будуть на конкурентних можливостях краще працювати, краще навчатися і рівнятися на найкращих. На рахунок нашої громади, в нас взагалі є виграшне місце розташування. Через те, що сама громада по собі досить компактна і територіально центральна садиба розташована в центрі громади. Відстань від сіл до нашого профільного ліцею зовсім коротка 10-12-15 кілометрів".

Ірина Гарбуз — мати дев'ятикласниці Юлії — каже: задоволена, що академічний ліцей буде саме у їхній громаді.

"Взагалі моя дитина пішла в перший клас в Нову українську школу, це були перші діти, які пішли в НУШ. От мені імпонує, що в нас буде академічний ліцей. Бо я розумію, що моя дитина навчатиметься вдома. Але ж, якщо б ми обирали альтернативу — ліцей в Ніжині чи в Чернігові — то це однозначно дитина там би і проживала. І в силу безпекової ситуації, думаю, набагато краще, що вона їздитиме з дому і додому", — говорить Ірина Гарбуз.

"Найпроблемнішим у впроваджені реформи залишається ремонт доріг"

Голова Куликівської громади Юлія Постернак розповідає, реформування освітньої мережі у них розпочалось ще 2021 року. Тоді функціоновало 11 закладів загальної середньої освіти. Більшу частину довелось закрити через демографічну ситуацію.

"Ми розуміємо і розуміли тоді, що динаміка народжуваності, динаміка дітей дошкільних років, шкільних років, вона зменшується. І тому треба працювати на завтрашній день. На сьогодні в процесі реформи ми маємо один заклад опорний — це ліцей Куликівський, це дві гімназії Вересоцька та Горбівська і один єдиний заклад у громаді дошкільної освіти", — говорить Юлія Постернак.

Станом на 1 вересня 2027 року, у громаді працюватиме два заклади: Куликівський ліцей та Горбівська гімназія. Наразі найпроблемнішим у впроваджені реформи залишається ремонт доріг, каже голова громади.

"Стукаємо в усі двері, не тільки сьогодні, а протягом всіх цих років. Наша громада є компактною і власне остання точка — це 36 кілометрів для перевезення учнів. І це було би набагато швидше, аніж сьогодні. Нормальною, справною дорогою, якісною дорогою", — каже Юлія Постернак.

Із 1 вересня 2027 року на Чернігівщині планують зробити 34 академічні ліцеї

Усього до мережі академічних ліцеїв, які запрацюють з 1 вересня 2027 року на Чернігівщині, увійшли 34 заклади освіти:

• Корюківський ліцей №1.
• Опорний заклад Менська гімназія .
• Сновський ліцей №1.
• Сосницька гімназія ім. О. П. Довженка.
• Бахмацький ліцей №1.
• Бобровицький ліцей.
• Борзнянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Христини Алчевської.
• Ніжинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7.
• Ніжинський ліцей при Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя.
• Носівський ліцей №1.
• Коропська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. Т. Г. Шевченка.
• Новгород-Сіверський ліцей №1.
• Авдіївський ліцей.
• Семенівський ліцей №2.
• Варвинський ліцей №2.
• Ічнянський ліцей №4.
• Срібнянський ліцей.
• Талалаївський ліцей (Прилуцького району).
• Ладанський ліцей.
• Прилуцький ліцей №5 імені Віктора Андрійовича Затолокіна.
• Прилуцький гуманітарнопедагогічний фаховий коледж імені Івана Франка.
• Городнянський ліцей №1.
• Деснянський ліцей.
• Козелецький ліцей №3.
• Куликівський ліцей.
• Ріпкинський ліцей.
• Остерський ліцей №2.
• Чернігівський ліцей №1.
• Чернігівський ліцей №12.
• Чернігівський ліцей №15.
• Чернігівський ліцей №22.
• Чернігівський обласний науковий ліцей.
• Чернігівський ліцей з посиленою військовофізичною підготовкою
• Комунальний заклад "Чернігівський ліцей" Чернігівської обласної ради.

Цей перелік Чернігівська обласна рада затвердила 17 вересня 2024 року:

"На основі вивчення демографічної ситуації, моніторингу наявної мережі закладів загальної середньої освіти, кількості учнів, які будуть навчатися в трирічній профільній школі, проєктної потужності шкіл, наявності їхньої матеріально-технічної бази, можливості створення безпекових умов для учасників освітнього процесу, з урахуванням спільних пропозицій районних військових адміністрації з міськими, сільськими, селищними радами”.

Проте не всі громади погоджуються із затвердженою мережею.

У Дмитрівській громаді рахують кілометри та виступають проти такої роформи

У Дмитрівській громаді наразі є два заклади загальної середньої освіти: Кропивненський та Дмитрівський ліцеї. Останній має три філії — у Рубанці, Голінці та Гайвороні.

Згідно із затведженим планом мережі, з вересня 2027 року ліцеї стануть гімназіями, а старшокласників доведеться возити до адакемічного ліцею у Бахмачі.

На подвір’ї Кропивненського ліцею зібрались батьки та вчителі, кажуть — вони не підримують цього рішення.

Місцева жителька Наталія Коваленко говорить:

"Я мама трьох діток. Я дитину свою не відпущу, вибачте, в 5:30 встати дитину стягти, зібрати..."

Інша місцева жителька — Наталія Криворучко — каже:

"Дуже погана дорога і тривалість доїзду до місця навчання буде понад три години і туди, і назад. Це о котрій дитині треба зранку встати? Яка вона буде? Вона буде відпочивша після вчорашнього дня? Це ж на кожен день, це не раз в місяць поїхати. Це дитині постійно так треба: відбуть там сім уроків, поки ж всіх дочекається, щоб приїхати назад".

Надія Коваленко додає:

"Я, як бабуся трьох онуків, хочу сказати, що я категорично проти. Дорога, автобуси ламаються... І щодня переживати за дітей, де вони — чи серед дороги стоять, чи заметено десь... Це дуже важко. І я думаю, що мене підтримують кожний батько, кожна бабуся, кожна мати, що діти повинні навчатися близько".

Як пролягатиме маршрут для школярів, пояснює начальник відділу освіти Дмитрівської селищної ради Анатолій Бондар:

"Нам потрібно буде з Дмитрівки поїхати до Кропивного, тобто 12 + 12 = 24 кілометри. Потім заїхати до Рубанки — це від траси Т-2514 шість плюс шість кілометрів, це вже 12. До 25 кілометру — це ще 8 + 8 = 16. Заїхати на Гайворон і Голінку — це ще 14 + 14, вже 28 кілометрів. А потім ще треба їхати до самого Бахмача. І це складає понад 90 кілометрів. І в дорозі ми робили вимірювання — виходить понад три години".

Начальник відділу освіти у громаді показує ями на дорогах

За словами Анатолія Бондаря, ситуацію погіршує ще й стан траси.

"Відстань від Кропивного до Дмитрівки — 12 кілометрів. Нібито вже не така велика відстань, але, враховуючи стан дорогим, то це хвилин 20-25 їзди в один бік. І якщо, скажемо, доведеться їхати до Дмитрівки з Крапивного, то це ще більш-менш можна пережити, хоча і не зручно".

Але Анатолій Бондар показує дорогу на ще одному відрізку шляху — він веде від Дмитрівки до Бахмача.

Наразі ним не їздять шкільні автобуси з громади, але через рік дорогою доведеться користуватися, щоб їздити до академічного ліцею.

"І не мало, а цілих 38 кілометрів. Але якщо подивитися на стан цієї дороги, то видно, що вона не відрізняється від тієї, що ми бачили перед цим. Я стою в досить глибокій ямі і це не тому, що ми вибрали її одну на цій дорозі. Їх таких безліч можна зустріти", — пояснює Анатолій Бондар.

Голова Дмитрівської громади Валентин Бойко розповідає, ця траса не перебуває на балансі громади, тому з місцевого бюджету її ремонтувати не можуть.

"Протягом останніх років ми своїми силами залучали підприємців, які допомагали, щоб хоча б зробити якийсь ямковий ремонт цих доріг. Сподіваюся, цього року теж щось будемо робити, щось підремонтуємо, але це питання не вирішить. Хай це буде 2 години і 35 хвилин. Все одно працездатність дітей, поки вони доберуться до академічного ліцею в місті Бахмач, вона буде досить низькою. Особисто моя така думка, що в кожній громаді має бути академічний ліцей. І щоб діти, які проживають на території громади, мали можливість здобути повну середню освіту в себе на території громади", — каже Валентин Бойко.

У Дмитрівському ліцеї готові відкрити три профілі

Загалом у громаді 292 дитини, з них 148 навчаються в Дмитрівському ліцеї і наразі він є опорним.

Директорка Дмитрівського ліцею Тетяна Бойко каже: проблему можна розв'язати, якщо на базі закладу створять академліцей. Розповідає: є можливіть створити три профілі для навчання за вибором дітей.

"Ми можемо і гуманітарний, і історичний, і природничий, можемо профіль мов — української, іноземної — тобто гуманітарний. У нас є відповідно матеріальна база, є кваліфіковані вчителі", — розповідає Тетяна Бойко.

За її словами, заклад розрахований на 650 дітей. А за останніх два роки міжнародні донори допомогли зробити капітальний ремонт. Поруч є укриття, яке вміщує всіх учнів, каже Тетяна Бойко.

"Майже на 11 мільйонів у нас зроблено ремонт: їдальня, внутрішні туалети, зроблено ремонт приміщень. Водопостачання в нас, до речі, дуже якісна вода, яка пройшла всі фільтри очистки. В нас в кожному класі і кабінеті є комп'ютери, є інтерактивні дошки, де дітки здобувають повноцінну освіту. Ось цього року в нас є троє діток-учасників третього етапу всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін. Ми працюємо в Малій академії наук України, де також учні мають дипломи першого та другого ступеня", — каже директорка.

"Будь-яке рішення обласної ради, звичайно, що може бути переглянуте"

Як розповів журналістам начальник обласного управління освіти і науки Юрій Музика, вони бачать запити від громад на створення академліцеїв.

"Таких громад, ну, я вам скажу, що немало. В експертній мережі від міністерства була спочатку цифра озвучена, що в академічному ліцеї має бути 500 дітей. Потім ця цифра стала озвучена, як 300 дітей. На сьогодні ця цифра обумовлена в законодавстві, як два класи за трьома профілями. Тобто це може бути десь до 180 дітей в академічному ліцеї" — говорить Юрій Музика.

У відповіді на електронний запит журналістів управління також зазначило, що під час підготовки до реформування профільної школи в області найбільш складними позиціями виявились демографічна ситуація та нерівномірна наповненість класів.

"У нас мережа дуже розширена в області шкіл, але контингент постійно падає. Якщо взяти цього року, у нас було 5 800 першокласників, з 1 вересня 26-го року, ми прогнозуємо, що до першого класу піде 5 300 дітей. Проте ми розуміємо, що ми не можемо, щоб дитина з населеного пункту до академічного ліцею їздила дві години", — каже начальниу управління освіти і науки.

За його словами, наразі управління звертається до Кабміну щодо фінансування ремонтів доріг, аби покращити ситуацію в громадах.

У відповіді на електронний запит журналістів управління також зазначило, що рішення про утворення комунальних ліцеїв ухвалюють органи місцевого самоврядування з урахуванням вимог законодавства щодо функціонування такого типу закладу. А також, що пропозиції про внесення питання на розгляд обласної ради супроводжуються проєктом рішення і короткою пояснювальною запискою з обґрунтуванням необхідності ухвалення цього рішення.

"Будь-яке рішення обласної ради, звичайно, що може бути переглянуте. І ми очікуємо, що наступного року, приблизно наступного літа, це питання буде також підніматися. Заборонити створити академічний ліцей Міністерство не може. Це рішення органу місцевого самоврядування. Але якісь можливі запобіжники фінансові можуть бути введені для того, щоб укрупнювати акамемічні ліцеї", — говорить Юрій Музика.

Як планують фінасувати академічні ліцеї

Наразі ж фінансування академічних ліцеїв здійснюватимуть на засадах співфінансування. З державного бюджету передбачена низка субвенцій, зокрема:

• на оплату праці педагогічним працівникам;
• на доплати педагогічним працівникам;
• на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами;
• на безплатне харчування учнів.

А також цільові державні інвестиції на створення сучасних STEM-лабораторій та освітніх просторів, створення та модернізацію їдалень і придбання шкільних автобусів.

З міцевих бюджетів мають оплачувати заробітну плату іншим працівникам та всі видатки, пов’язані з утриманням закладу, зокрема, йдеться про оплату комунальних послуг та енергоносіїв. Окрім того, може бути залучена спонсорська або благодійна допомога, гранти, донорські проєкти.



Джерело: "Суспільне Чернігів"

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)