Відважна молодь із Понорниці розповіла, як рятувала літнє подружжя з палаючого будинку

Зліва направо: Артем Остапенко, Вікторія Проценко, Антон Абакумець

— Засиділися до півночі, тож вирішили підвезти товариша додому, — пояснює 21-річний Артем Остапенко з Понорниці на Коропщині, чому в ніч на 24 червня керований ним легковик звернув на вулицю Довженка в селищі.

У салоні, крім Артема, була його дівчина Вікторія Проценко (вони обоє навчаються в Національному університеті «Чернігівський колегіум ім. Т. Г. Шевченка», освоюють цифрові технології) і той самий товариш — Антон Абакумець. Йому, як і Вікторії, 17 років. Теж має намір вступати до вишу, а поки що працює у фермера.

— Я висіла в телефоні, довкола не роззиралася, — каже Віка. — Дим першим помітив Артем. І зразу зупинив машину.

— Дим виходив з-під даху, але не з боку вулиці, тому був не сильно помітний, — додає Антон.

Хлопці вибігли з машини і кинулися до будинку. Вікторію залишили викликати пожежників і «швидку».

— Додзвонилася. Рятувальники питають адресу, а я тільки знаю, яка вулиця, номера будинку не видно. У найближчої сусідки в хаті не світилося. Я стала стукати у хвіртку, поки не розбудила. З'ясовую номер, передаю пожежникам і медикам.

Тим часом Артем з Антоном намагалися достукатися до господарів задимленої оселі. Вони не відгукувалися. А хвіртка була замкнена. Перелізли через паркан. Двері в хату теж на замку. Подумали: якщо вибити їх, а всередині вже горить, то від нової порції кисню розгориться ще більше. Побігли до вікон.

Розказують:

— Одне з них було відчинене. Ми зірвали москітну сітку. Вогонь до тієї кімнати ще не дійшов, але запах диму було чутно. Де саме горить, які пошкодження, ми не знали. Вирішили лізти всередину.

Будинок газифікований. Фахівці кажуть: якщо навіть газові труби вціліли, можуть розплавитися гумові шланги приладів (плити, котла). Коли газ біля них не перекритий вентилем, він виривається з пошкодженої системи і перетворюється на пальник.

Враховуючи те, що ця хата була дерев'яною, вона могла перетворитися на згарище за лічені хвилини. Та хлопці про це не думали.

На щастя, трагедії не сталося. З віддаленої (від місця займання) кімнати вийшов розбуджений шумом господар (йому 85). Він сказав, що в спальні залишилася дружина. Жінці 80, і вона майже не ходить.

— Рятували ми її крізь вікно, — розказують Артем з Антоном.

— Спочатку підняли на стільчик, потім на підвіконня. Було важкувато. Але впоралися. Господар у цей час шукав документи.

— Знаєте їх особисто?

Хлопці кажуть, що ні. А Віка згадує, як приносила в цей дім запрошення на свято освітян:

— Воно було для вчительки-пенсіонерки Єлизавети Костянтинівни Зубець.

— Це моя перша наставниця, — каже мама Антона Ольга. — Про неї залишилися найкращі спогади.

З повагою говорять у селищі і про господаря будинку Миколу Пилиповича: працював водієм на «швидкій», завдяки йому врятовано не одне життя. Тепер врятували його.

«Щира подяка молодим людям за небайдужість, сміливість і рішучість», — ідеться на сайті ГУ ДСНС у Чернігівській області.

Дуже вдячні їм і рідні врятованого подружжя: в Понорниці живе їхня дочка Світлана, зараз батьки у неї.

— Пишаюся своїми учнями, — каже колишня вчителька (хоча вчителі, як відомо, колишніми не бувають) Артема, Вікторії і Антона Анна Губа.

Запитую всіх трьох, чи доводилось їм стикатися з чимось схожим раніше. Кажуть: таке з ними вперше.

Ліквідували пожежу рятувальники ДСНС, вогнеборці місцевих пожежно-рятувальних постів із Понорниці та Авдіївки. Точну причину займання ще з'ясовують.

Джерело: газета "Гарт", Марія Ісаченко

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)