На передовій боротьби з туберкульозом та ВІЛ: як ічнянська «первинка» підсилює спеціалізовану медицину

Марина Андрухова

Реформа охорони здоров’я в Україні неухильно веде до того, що сімейний лікар стає центральною фігурою в житті пацієнта з будь-яким діагнозом. Ми вже звикли, що «сімейники» лікують застуди, контролюють тиск та виписують довідки. Проте сьогодні коло їхніх обов’язків значно розширилося.

Тепер саме на первинну ланку покладено супровід пацієнтів із ВІЛ та контроль за лікуванням туберкульозу безпосередньо за місцем проживання. Про те, як локальна медицина адаптується до нових реалій, чому держава скасовує доплати за складні пакети послуг і як програма «Скринінг 40+» рятує життя та гаманці ічнянців, нашим читачам розповіла виконувачка обов’язків генерального директора КНП «Ічнянський центр первинної медико-санітарної допомоги» Марина Андрухова.

Туберкульоз під контролем: від доплат до «обов’язку без грошей»

Супровід хворих на туберкульоз на амбулаторному етапі – це величезна відповідальність і ризик. Ще два роки тому, коли НСЗУ лише впроваджувала спеціальний «туберкульозний пакет», медичні заклади отримували за це додаткове фінансування. Лікарю та його команді доплачували певну суму за ведення кожного хворого на туберкульоз.

Проте правила гри знову змінюються.

«З 1 вересня цей пакет просто увійде до обов’язкового, загальноприйнятого переліку послуг сімейного лікаря – уже без жодних додаткових доплат, – ділиться реаліями в.о. генерального директора. – Доплачувати не будуть, просто доведеться працювати ще більше. Утім, дещо збільшилась капітаційна ставка (базова сума, яку держава платить за одного пацієнта), тож дякуємо й на тому».

Така специфіка роботи знову гостро порушує питання безбар’єрності та необхідності власного приміщення. Ідеальна амбулаторія, за словами пані Марини, повинна мати як мінімум два окремі входи, щоб розмежувати потоки пацієнтів – планових хворих та людей із підозрою на інфекційні хвороби.

Космічні технології в Ічні: як апарат GeneXpert рятує громаду

Поки «правильна» власна будівля залишається в планах, на допомогу лікарям приходять сучасні технології ранньої діагностики. Великим проривом для Ічнянщини стало те, що на базі Ічнянської міської лікарні з’явився унікальний прилад GeneXpert.

Як працює молекулярна діагностика GeneXpert? Це високоточна система, яка здатна знайти в мокротинні пацієнта навіть мізерну частинку ДНК бактерії туберкульозу. Раніше на результати класичних бактеріологічних посівів доводилося чекати тижнями, що наражало на небезпеку оточуючих. Сьогодні GeneXpert видає надшвидкий результат, кардинально прискорюючи виявлення недуги.

При цьому Марина Андрухова підкреслює, що сімейний лікар не призначає лікування хворому на туберкульоз – це робить профільний фахівець, лікар-фтизіатр.

«Ми не призначаємо первинне лікування, – пояснює очільниця ЦПМСД. – Пацієнти з активною, відкритою формою туберкульозу обов’язково лікуються в спеціалізованих стаціонарах, щоб убезпечити суспільство. А вже після того, як їхній стан покращується й вони перестають виділяти збудник, хворі на туберкульоз повертаються до нас. Ми контролюємо прийом ліків, видаємо медикаменти, направляємо на аналізи та разом із фтизіатрами успішно завершуємо лікування».

ВІЛ-статус під наглядом та робота в тандемі з обласним Центром СНІДу

Ще один складний напрям, який успішно реалізує Ічнянський ЦПМСД – це пакет медичної допомоги для раннього виявлення, діагностики та лікування хворих на ВІЛ (вірус імунодефіциту людини). В ічнянському закладі «первинки» зараз активно працює лікар, який безпосередньо веде таких пацієнтів, та ще один спеціаліст, який має право призначати доконтактну профілактику (PrEP).

Вони забезпечують видачу необхідних антиретровірусних медикаментів та системно контролюють стан хворих. Звісно, проводити специфічні складні дослідження (наприклад, визначати вірусне навантаження в крові чи кількість клітин CD4) на рівні амбулаторії технічно неможливо.

Тому ічнянські медики працюють у тісній зв’язці з обласним Центром СНІДу в Чернігові – туди оперативно направляють або самих пацієнтів, або зразки їхньої крові.

А от від деяких інших пакетів, як-от впровадження замісної підтримувальної терапії для людей із залежністю від психоактивних речовин і повноцінних паліативних пакетів (догляд за важкохворими вдома), в Ічні наразі відмовилися. Профільні вимоги НСЗУ до таких ліцензій занадто жорсткі, і утримувати їх фінансово та кадрово невеличка Ічнянська громада поки що просто не спроможна.

Новий рівень комфорту: амбулаторія, де «дихати легше»

Найбільш помітна та радісна зміна останнього часу – поява нової модульної амбулаторії, яку громада отримала завдяки співпраці Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та Міністерства охорони здоров’я України.

Це не просто нове приміщення на першому поверсі. Для пацієнтів, звиклих до старих радянських кабінетів без належного ремонту, це справжній євростандарт. Тут приймають сімейний лікар і педіатр, облаштовано сучасний кабінет щеплень і кабінет здорової дитини.

«Буває, приходять пацієнти й кажуть: «Марино Сергієвно, я вас ледве знайшла, але тут так гарно, комфортно, дихати легше!», – ділиться керівниця закладу. – Навіть коли лікарі затримуються на викликах чи з іншими пацієнтами, люди готові чекати. Влітку, коли на вулиці спека, у нас працюють кондиціонери. Люди кажуть: «Та нічого, мені тут добре, я посиджу, почекаю». Оце і є справжня повага до людини».

Хоча великих грантів заклад зараз не залучає, модульна амбулаторія стала головним технологічним проривом сьогодення. Окрім цього, лікарі отримали сучасні дерматоскопи для діагностики шкіри та портативний мініехограф для швидкого ультразвукового дослідження.

Свідома відмова від ведення вагітності: чому це про безпеку, а не байдужість

Сьогодні Національна служба здоров’я України дозволяє сімейним лікарям вести неускладнену вагітність. Проте ічнянські сімейні лікарі ухвалили тверде рішення: ні вагітних, ні гінекологічних пацієнтів тут не ведуть. І це позиція, продиктована турботою про пацієнтів.

«Слово «може» в правилах НСЗУ нас дуже заспокоює. Воно означає, що ми маємо право, але не зобов’язані. Вагітні – це не хворі люди, це особливий, дуже специфічний стан. Сьогодні вагітність неускладнена, а завтра вона може стати ускладненою. Майбутні мами – це надзвичайно дорогоцінні члени нашого суспільства, якими мають займатися виключно профільні професіонали», – каже пані Марина.

В Ічнянській міській лікарні немає власного пологового відділення (утримувати його за вимогами НСЗУ фінансово неможливо, більш того, аналогічні відділення через реформи закривають навіть у великих сусідніх містах). Тому місцеві жінки їдуть народжувати до пологових відділень Ніжина та Прилук або до Чернігівського пологового будинку.

Але в міській лікарні працюють гінекологи, які фахово здійснюють медичний супровід вагітності мешканок Ічнянської громади.

«Скринінг 40+»: як безкоштовно перевірити серце та судини

Один із ключових державних проєктів, у якому бере участь заклад – програма «Скринінг 40+». Це національна програма для громадян України віком від 40 років і старше. Вона передбачає базові обстеження для раннього виявлення серцево-судинних хвороб, цукрового діабету та проблем ментального здоров’я.

Держава виділяє на це цільове фінансування, яке пацієнти можуть використати на важливі обстеження. Після подання заявки держава надає людині 2000 гривень на обстеження. Це реальна економія для пацієнта.

Наприклад, розгорнутий аналіз на холестерин (ліпідограма) у міській лікарні коштує близько 588 гривень. Завдяки програмі пацієнти отримують його абсолютно безкоштовно.

Окрім ліпідограми, можна здати аналіз на глікований гемоглобін. Тест на глікований гемоглобін (HbA1c) показує середній рівень глюкози (цукру) в крові за 3 місяці, виявляє предіабет і діабет.

Крім того, за показаннями додатково оцінюють стан нирок і серцево-судинної системи. Для цього призначають аналіз на електроліти (натрій, калій), визначення рівня креатиніну та швидкості клубочкової фільтрації (eGFR), а також співвідношення альбуміну до креатиніну в сечі (ACR) для ранньої діагностики ниркових уражень.

Для оцінювання роботи серцевого м’яза людині пропонують зробити електрокардіограму (ЕКГ). Під час скринінгового візиту лікар щонайменше двічі вимірює тиск та перевіряє пульс, щоб вчасно виявити безсимптомну гіпертензію (понад 140/90 мм рт. ст.) чи аритмію – головні чинники ризику інсульту й інфаркту. За потреби призначають домашній або добовий моніторинг.

Також проводиться антропометрія (зріст, вага, окружність талії, ІМТ) для оцінки ризиків ожиріння, діабету та хвороб серця.

Крім фізичного огляду, обов’язковою є розмова про психічне здоров’я та спосіб життя: лікар оцінює ризик депресивних станів і наявність залежностей (тютюн, алкоголь). Часто пацієнти навіть не усвідомлюють загрозу від щоденних звичок, поки фахівець не допоможе поглянути на це об’єктивно.

На підсумковій консультації лікар складає персональний план оздоровлення: від корекції харчування, ваги та фізичної активності до відмови від шкідливих звичок і контролю стресу.

Технічний «бонус», або чому найпростіше стає найскладнішим

Бажання пацієнтів пройти скринінг величезне – люди хочуть дізнатися про стан свого здоров’я «тут і зараз». Проте медики зіткнулися з неочікуваною перешкодою – технічними труднощами під час проведення транзакцій через «Ощадбанк». Через затримки з оплатою темпи скринінгу спочатку сповільнилися. Але завдяки швидкому втручанню керівництва закладу вже за тиждень ЦПМСД перейшов на роботу з іншою банківською установою.

Це дало можливість повністю зняти технічні питання й дозволило обслуговувати всіх охочих швидко та без черг.

Спортивна медицина та незавершені реформи

Обов’язки сімейних лікарів в Україні розширюються щороку, але не всі державні ініціативи доводяться до ладу.

Лікарка з усмішкою згадує кумедні моменти, пов’язані з її номером телефону:

«У 2020-2021 роках був урядовий проєкт: сімейних лікарів навчали, щоб дати нам право видавати спортсменам допуск до участі в змаганнях і профільних заходах. Я була учасницею цього навчання. Проєкт до кінця так і не довели, але мій номер зафіксувався в базах. Тепер, коли я телефоную колегам або партнерам, багато хто дивується: «Ой, а що це мені за спортивна медицина телефонує?»

Європейський шлях: чому черги до вузьких спеціалістів стануть довшими

Багато місцевих лікарів скаржаться на несправедливо низькі зарплати, зважаючи на колосальне навантаження. Через це кадри вимиваються, а на первинну ланку (сімейних лікарів) перекладають усе більше обов’язків. Медична спільнота прогнозує, що Україна поступово переходить на європейську модель охорони здоров’я.

«Зараз до деяких вузьких спеціалістів уже неможливо швидко записатися. Буде так, як у Європі – первинний огляд повністю робить сімейний лікар, а прийому профільного фахівця доводиться чекати тижнями, а то й місяцями. Недарма ж європейці з нашої діаспори часто їдуть лікуватися та обстежуватися саме в Україну, бо тут це можна зробити швидше», – каже пані Марина.

Попри труднощі, медики сподіваються, що держава зрештою знайде баланс між жорстким контролем фінансів і забезпеченням фізичної доступності медицини для людей у містах та селах.

Ічнянська первинна медицина бере на себе рівно стільки викликів, скільки може виконати якісно та чесно. Крок за кроком, долаючи бюрократичні зміни, місцеві лікарі доводять: навіть у невеликому місті пацієнт із найскладнішим діагнозом не залишається наодинці зі своєю бідою.

Попри незавершені реформи, бюрократичні колізії, кадровий голод та щоденну втому, первинна ланка медицини на Ічнянщині працює як єдиний живий організм. Тут не просто звітують перед НСЗУ – тут лікують, співчувають і борються за здоров’я кожного пацієнта, у якому б далекому селі він не мешкав.

Джерело: газета «Трудова слава», Олена Березкіна

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)