Хто заробляє на смітті під Черніговом і до чого тут приватний монополіст?

У Киїнській громаді розгортається історія, яка виходить далеко за межі звичайної суперечки навколо вивезення сміття. На кону — не лише перемога того чи іншого підприємства у конкурсі. Йдеться про принципове питання – про те, як спроба створити якісну, сучасну та прозору комунальну послугу наражається на жорсткий спротив приватних монополістів, які за мовчазної або цілком свідомої згоди голів окремих громад намагаються утримати контроль над мільйонними потоками. Хронологія подій, документи та судові рішення дають підстави говорити про конфлікт інтересів на ринку поводження з побутовими відходами.

Від міжнародної допомоги — до власної системи

Історія КП «Киїнське» принципово відрізняється від ситуації, коли комунальне підприємство просто створили на папері. У 2024 році Киїнська громада отримала міжнародну технічну допомогу в межах проєктів ООН. Громаді передали спеціалізовану техніку, контейнери та інше обладнання для організації сучасного збирання та роздільного сортування побутових відходів. Фактично створювалася матеріальна база для власної комунальної системи поводження зі сміттям. Громада отримала сміттєвози, три трактори та тисячі контейнерів. Загалом ішлося про 6 тисяч баків місткістю 120 літрів, а також контейнери більшого об’єму. Мета такої інфраструктури полягала не просто в тому, щоб поставити біля будинків нові баки. КП «Киїнське» мало поступово сформувати повноцінну систему: збір змішаних відходів, окреме накопичення ресурсоцінної сировини, її сортування та подальше передавання на перероблення.

З 8 вересня 2025 року у громаді централізовано запрацювало роздільне збирання. Мешканці отримали можливість окремо здавати змішані та ресурсоцінні відходи. У громаді облаштовано 33 контейнерні майданчики та встановлено 114 контейнерів — 65 для змішаних відходів і 49 для ресурсоцінних матеріалів. Тобто за комунальним підприємством стояли не лише назва та рішення сільради, а реальна інфраструктура, створена за участю місцевого бюджету та міжнародних партнерів.

Навіщо громаді було власне підприємство?

Логіка створення такої системи очевидна: якщо громада вже має техніку, контейнери, інфраструктуру та підприємство, вона отримує можливість самостійно організовувати послугу, а не бути повністю залежною від приватного перевізника. Більше того, перспективою було не лише обслуговування власної території. Комунальне підприємство могло поступово нарощувати обсяги роботи, знижувати собівартість за рахунок ефективнішого використання техніки та пропонувати послуги сусіднім громадам. І саме тут, схоже, починається найцікавіша частина історії.

До активного розвитку КП «Киїнське» частину робіт у сфері поводження з побутовими відходами на території громади виконував приватний підприємець Володимир Нікітенко. Після отримання техніки та розвитку комунального підприємства частину цих робіт КП отримало можливість виконувати самостійно. Отже, поява сильного комунального оператора автоматично означала зменшення потенційного обсягу робіт для приватного бізнесу. Саме з цього моменту між двома моделями — комунальною та приватною — виникла економічна конкуренція. Як тільки КП «Киїнське» почало перетворюватися з паперового підприємства на реального гравця, проти нього розгорнули системну кампанія. На першому етапі приватний бізнес, зокрема структури, пов’язані з підприємцем Володимиром Нікітенком, намагався зупинити КП через суди, оскаржуючи рішення Киїнської сільради. Коли суди один за одним встали на бік громади, у хід пішли інші важелі — адміністративний ресурс та домовленості з керівництвом сусідніх громад.

Перші судові спори

Восени 2024 року приватний підприємець Володимир Нікітенко звернувся до Киїнської сільради із вимогою надати роз’яснення щодо дій громади у сфері організації управління побутовими відходами. 30 грудня 2024 року рішенням №1343 КП «Киїнське» отримало можливість здійснювати збирання та перевезення відходів, які утворювалися у комунальних установах та закладах громади. Це рішення підприємець оскаржив у суді. Але судова історія не зупинила розвиток підприємства. 16 березня 2026 року Шостий апеляційний адміністративний суд залишив відповідні вимоги без задоволення. Наступним кроком став конкурс.

3 липня 2025 року КП «Киїнське» визначили переможцем конкурсу щодо діяльності у сфері управління побутовими відходами. І це рішення також було оскаржене приватним підприємцем. 3 червня 2026 року Чернігівський окружний адміністративний суд залишив позов без задоволення. Тобто спроби через суд поставити під сумнів розширення діяльності КП не дали очікуваного результату. Але далі підприємство вирішило зробити те, для чого, власне, і створювалася його матеріальна база: вийти за межі власної громади.

КП вийшло на ринок

У 2026 році КП «Киїнське» почало шукати можливості співпраці із сусідніми громадами. 23 березня у Киселівській громаді оголосили конкурс на визначення виконавця послуг зі збирання та перевезення побутових відходів. КП «Киїнське» подало заявку на участь. У результаті пропозицію КП «Киїнське» відхилили, а переможцем стало ТОВ «Альянс Ековтор». І тут виникає важливий нюанс.

Згідно з наведеними у матеріалах даними, 100% власником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Альянс Ековтор» є Володимир Нікітенко — той самий підприємець, який раніше працював у сфері поводження з відходами на території Киїнської громади. Це вже не просто конкуренція між двома абстрактними компаніями. З одного боку — комунальне підприємство, яке отримало техніку за міжнародної підтримки та розбудувало систему збору і сортування сміття. З іншого — приватна структура, власник якої, згідно з наданими матеріалами, раніше працював у цьому ж сегменті на території Киїнської громади.

Дешевша послуга КП стала проблемою для деяких громад

Сама процедура конкурсу в Киселівській громаді потребує особливої уваги. Пропозиції подали два учасники — КП «Киїнське» та ТОВ «Альянс Ековтор». 3 червня конкурсна комісія відхилила пропозицію комунального підприємства та визначила переможцем ТОВ «Альянс Ековтор». Підставою для відхилення КП назвали нібито подання недостовірної інформації щодо вартості дизельного пального при формуванні тарифу. Однак представники «Киїнського» пояснювали, що розрахунок здійснювався з урахуванням ринкової інформації та прогнозованого зростання цін. У матеріалах також зазначено, що комісія не навела детального розрахунку, який би підтверджував твердження про недостовірність інформації.

Ще один момент — GPS-моніторинг. Під час розгляду пропозиції ТОВ «Альянс Ековтор» виникли питання щодо документального підтвердження доступу товариства до відповідної системи контролю. Попри це, зазначена обставина не стала підставою для відхилення його пропозиції.
Водночас до комунального підприємства, застосували суворіший підхід. Комісія також оцінювала рівень оплати праці КП, фактично називаючи його політику «демпінгом». При цьому, конкурсна документація та законодавство не визначали таку обставину самостійною підставою для відхилення конкурсної пропозиції. Саме ці обставини стали підставою про можливе порушення принципів добросовісної конкуренції.

Є ще один принциповий аспект цієї історії. Комунальне підприємство створювалося не для отримання максимального прибутку приватним власником. Його завдання — забезпечувати потреби громади. Якщо підприємство має техніку, отриману в межах міжнародної допомоги, використовує комунальну інфраструктуру, працює без необхідності виплачувати дивіденди власнику та може оптимізувати маршрути, це потенційно дає йому можливість формувати доступнішу для населення вартість послуг. Саме тому твердження про нібито «демпінг» потребує особливої уваги. Бо в умовах комунального підприємства низька ціна не обов’язково означає недобросовісну конкуренцію. Вона може бути результатом іншої моделі господарювання та використання активів, створених за кошти громади й міжнародних партнерів. І тут постає запитання: кому врешті має бути вигідна комунальна техніка — приватному бізнесу чи мешканцям громади?

Показово, що у 2026 році КП «Киїнське» направило пропозицію про співпрацю також Михайло-Коцюбинській громаді. Таким чином підприємство почало виходити на території, де раніше працювали приватні суб’єкти, пов’язані з тим самим сегментом ринку. Саме в цьому може полягати головна причина загострення. Поки КП обслуговувало лише власну громаду, воно фактично заміщувало приватного виконавця на частині робіт. Але коли підприємство отримало технічну можливість працювати на сусідніх територіях, воно перетворилося на повноцінного регіонального конкурента. І це вже зовсім інша економічна ситуація.

Що насправді стоїть за сміттям?

На перший погляд, це звичайний господарський конфлікт двох підприємств. Насправді ж історія значно ширша. Киїнська громада отримала можливість створити сучасну систему поводження з відходами. На це були залучені міжнародні ресурси, кошти місцевого та обласного бюджетів. Для громади закуповували контейнери, облаштовували майданчики, створювали систему роздільного збору. Усе це мало працювати на просту мету — чисті населені пункти та доступну послугу для людей. Але поява сильного комунального підприємства неминуче змінює правила гри на ринку. Тепер приватному оператору доводиться конкурувати не з іншим приватним бізнесом, а з підприємством, створеним самою громадою і оснащеним за підтримки міжнародних партнерів. І тут виникає слушне запитання: а чи не перетворилася боротьба за ринок вивезення сміття на боротьбу проти самої ідеї комунального підприємства?

Якщо КП «Киїнське» здатне надавати якісну послугу дешевше, використовувати отриману техніку за призначенням і виходити на сусідні громади, це мало б бути перевагою для людей. Якщо ж замість конкуренції за ціною та якістю починаються судові спори, численні звернення, спроби відхилення конкурсних пропозицій та створення перешкод для виходу на нові території — суспільство має право запитати: хто і чого насправді боїться — поганої роботи КП чи появи реального конкурента?

Відповідь на це питання має дати не політика і не чутки, а документи, конкурсні процедури, судові рішення та перевірка компетентних органів. Адже в цій історії йдеться не просто про сміття. Йдеться про те, кому належить ринок комунальних послуг — громадам, які інвестують у власну інфраструктуру, чи приватним структурам, які роками працювали там без конкуренції.

Джерело: "Інформаційний портал Чернiгiвщини", Віталій Назаренко, фото автора

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)