Троянди, тамарикс і заміокулькас: садівничі секрети Валентини Цибух

Кажуть, справжній митець бачить красу у всьому, до чого торкається його рука. Мешканці Ічнянщини добре знають Валентину Цибух як майстриню з виготовлення дивовижних зефірних композицій. Проте мало хто здогадується, що джерело натхнення для своїх солодких шедеврів Валентина Анатоліївна знаходить на власному подвір’ї та у живій природі.



Валентина Цибух

Справжньою віддушиною і пристрастю майстрині є власноруч вирощений сад – місце, де поруч із королівськими трояндами буяє декоративна зелень, а кімнатні рослини перетворюють дім на затишну зимову оранжерею. Про секрети вдалого щеплення розкішних троянд, зимовий догляд за примхливими сортами квітів та створення вічнозеленого куточка на північному вікні Валентина Цибух розповіла нашим читачам.

– Валентино, окрім їстівної флористики, вашою справжньою віддушиною є квіти. Ви вирощуєте лаванду, троянди та інші квіти. Але троянда, як я розумію, – ваша особлива любов?

– Так, троянди – це моя пристрасть! У мене росте 80 кущів троянд. Раніше я їх навіть власноруч окулірувала.

– Окулірували – це як? Прищеплювали культурну троянду на шипшину?

– Саме так. Культурну бруньку або живець щеплюють на підщепу. Але тут є нюанс: на звичайну дику шипшину прищеплювати небажано, бо вона дає дуже багато дикої кореневої порослі, і сад швидко перетвориться на дикі хащі. А от на спеціальну культурну підщепу – якраз те, що треба. Потім пагони підщепи обрізаєш, і розвивається лише сортова троянда.

– А які сорти ви вирощували? Які з них найулюбленіші?

– Ой, сортів у мене була ціла колекція! Та й зараз чимало. З улюблених – розкішна класика: «Black Baccara» та «Black Magic» з їхнім насиченим темним забарвленням. Також у мене ростуть «Imperatrice Farah», «Osiana», «Polka», а ще «Garnette» та «Vanilla Jazz».

За формою куща маю і чайно-гібридні, і плетисті троянди. Чайно-гібридні компактніші, ростуть до півтора метра. А от плетистих у мене п’ять кущів, і вони сягають трьох метрів заввишки! Колірна гама дуже багата: є класична червона, біла, молочна, персикова «Polka» та дивовижна смугаста «Vanilla Strawberry» – рожева з білим.

– А як ви готуєте цей трояндовий сад до зими?

– Процедура відпрацьована: видаляю все листя, щоб на ньому не зимували шкідники та спори хвороб, і трохи вкорочую пагони. Сильно обрізати восени не можна, бо якщо верхівки примерзнуть, навесні не буде з чим працювати. Потім під кожен кущ підгортаю по відру землі – роблю високий горбик. Самі пагони залишаються зверху.

Навесні, коли сніг сходить, одразу видно: де стебло зелене – там живе, а чорне просто обрізаю до здорової бруньки й розгортаю землю назад. Плетисті троянди зі шпалер не знімаю, вони зимують прямо на опорах підгорнутими. Бувають суворі зими, коли вони підмерзають до самої землі, як-от торік. Довелося кардинально обрізати, але за літо вони знову випустили потужні пагони понад два метри.

– Окрім квітів на вашій присадибній ділянці ще багато декоративних рослин. Чим підживлюєте декоративні кущі для гарного росту та вигляду?

– Навесні для росту зелені розводжу у воді селітру й добре проливаю. Зрідка можу прикопати трохи органіки, коли підживлюю город. Лаванда, до речі, теж любить такий догляд. А загалом я дуже люблю декоративну зелень: хвойні та вічнозелені кущі.

У мене росте блакитний ялівець, є повзучі низькорослі форми, що розростаються вшир золотавим килимом, та кілька видів туй. Ще маю чимало кущів тамарикса – його в народі називають «бісерним деревом». Він трохи схожий на ажурну ялиночку й навесні ніжно цвіте рожевим цвітом. Його я регулярно стрижу навесні, щоб формувати гарний кущ.

– А що росте у вашому домі з кімнатних рослин?

– Останнім часом я захопилася заміокулькасом – у народі його називають «доларовим деревом». Розводжу два види: класичний зелений та дуже ефектний темнолистий, практично чорний («Black Raven»). Квіти у заміокулькаса досить непоказні – рослина викидає таку смішну зеленувату стрілку, схожу на маленьку калу.

Тож квітку я зазвичай одразу видаляю, аби рослина не витрачала сили, адже вся краса заміокулькаса – у його листі! До того ж він дуже невибагливий, догляд за ним – як за кактусом: сухий ґрунт і мінімум поливу.
Підживлюю його аптечною бурштиновою кислотою – розводжу дві таблетки на літр води, і листя одразу стає глянцевим та міцним. Саджаю його виключно у спеціальний купований ґрунт для сукулентів.

– Здається, у кімнатному садівництві ви надаєте перевагу саме декоративно-листяним рослинам?

– Так і є. У мене в будинку вікна виходять переважно на північ, сонця замало. Квітучі рослини люблять яскраве світло, а декоративна зелень чудово почувається й в затінку. Тому, окрім заміокулькасів, у мене ростуть фікус Бенджаміна, два різновиди каучуконосного фікуса, кімнатна юка, драцена та сансевієрія – той самий «тещин язик». Вони створюють неймовірний затишок і радують око соковитим зеленим кольором цілий рік!

Джерело: газета «Трудова слава», Олена Березкіна

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)