У 100 років стала зіркою інтернету: чим підкорила соцмережі довгожителька із Сосниці

2026-11-20 20:57:00
19 0


Ганна Авраменко


За кількістю переглядів у соцмережах відео з дня святкування ювілею Ганни Авраменко із Сосниці, яка 14 жовтня зустріла свою соту осінь, залишило далеко позаду всі інші регіональні новини. Як і за кількістю вподобайок.

Тендітна бабуся-ювілярка в жовтій кепці з логотипом громади, яка на пам’ять читала вірші Шевченка і підспівувала під час святкового концерту на її честь, викликала щиру симпатію в багатьох інтернет-користувачів ще й тому, що в ній відчувався молодецький внутрішній вогник. Той, що допомагає знаходити протидію на кожен життєвий виклик.

Болять ноги — бере ціпок і ходить по двору: «Щоб не засиджуватися». Погано бачить (окуляри не рятують) — читає газети через лупу. Щоб знати новини й тренувати пам’ять.

Хоч пам’ять у неї — багатьом молодшим на заздрість. Наче вчора було, розказує, які червоні й соковиті були ягоди, по які вона полізла на вишню. Маленька, рухлива, забралася майже на верхівку. Але скуштувати вишень не довелось — із дерева її стягнув поліцай. Так Ганна у неповних 15 років потрапила на роботи в Німеччину. Працювала в бауера поблизу міста Аленштайн. Під час Другої світової війни воно входило до складу Східної Пруссії. У 1945-му відійшло до Польщі — тепер це місто Ольштин.

Пасла гусей, корів, доглядала за найменшою (сьомою) дитиною господарів. Якось не вгледіла, і мала впала у багнюку в копанці. Покаранням був карцер — крихітна вузька кімната, де не можна було ні лягти, ні навіть сісти. Із їжі — вода і хліб. Німіли ноги, боліло все тіло, але бранка не просилася і не плакала.

Сльози були, згадує, на самому початку — після так званої санітарної обробки, коли її красиве волосся стало як клоччя. Воно не розчісувалося, виривалося пасмами. Боялася, що полисіє.

— Сусідка-полька запитала, чого плачу. Я розказала. Ця добра жінка приготувала відвар, і ми мили ним мою голову через паркан із колючого дроту. Волосся відновилося. Ото була втіха.

Були на чужині й інші маленькі радощі.

— Якось господар чистив гвинтівку. Каже мені: «Анно, я чув, у ваших школах дівчат навчають військової справи. Покажи, що вмієш». І простягає мені рушницю. Я поцілила в усі мішені. Після цього він швиденько прибрав із видного місця свою колекцію зброї — і вогнепальну, і кортики. Це було як моя маленька перемога.

Стріляти Ганні довелося й пізніше — коли вона та інші визволені з неволі жінки мали своїм ходом переганяти з Прусії трофейну племінну худобу. Брак кормів, заміновані дороги, складні погодні умови — це була тільки частина випробувань.

— Не знали місцевості — тому ледь не потопилися в річці. Насилу добралися до острова — а там змії аж кишать. Стріляли по них.

А в селах — у повітря. Відганяли місцевих, що хотіли розтягти наших корів по своїх дворах.

Стріляли, коли дізналися про перемогу.

Ганна повернулась у Сосницю в 19. Попереду було ціле життя — із мріями про навчання, про власну сім’ю. Та не все склалося, бо тих, хто повертався з Німеччини, на батьківщині вважали мало не зрадниками — адже працювали на ворога. Їх перевіряли органи НКВС, не приймали в комсомол, їм складно було влаштуватися в містах, вступити до вищих навчальних закладів.

— Мама й досі вважає великою удачею те, що їй пощастило вивчитися на продавчиню, — каже дочка ювілярки Лариса Миколаївна. Вона живе з мамою і знає про неї найбільше. — Працювала здебільшого в Сосниці у меблевому магазині.

Не було безхмарним і особисте життя Ганни Луківни. Вийшла заміж за вдівця, сім’я якого загинула в Корюківці під час каральної операції в 1943 році. Після народження сина пережите почало відпускати чоловіка. Але невдовзі він помер під час операції. Ганна залишилася з 9-місячним малюком на руках. Ростила його сама, як тисячі жінок: «А що вдієш, коли війна чоловіків побила».

А згодом у неї шалено закохався на 9 років молодший парубок.

— У цьому шлюбі народилися ми з братом, — продовжує Лариса Миколаївна. — Розкошів не було. У батьків зарплати маленькі. Тому вони все робили своїми руками. Мама прекрасно вишивала гладдю, плела прошву, мереживо — і продавала своє рукоділля: їй дуже хотілося мати швейну машинку. Батько, скільки й пам’ятаю, будував. Відремонтував старий дім, звів новий, цегляний. Тепер між цими будинками пролягає основний мамин маршрут. А ще років п’ять тому вона ходила купатися до річки.

Здоров’я погіршилося після ковіду. Перехворіла на нього в 95 років. Лежала в Менській лікарні. Лікарі переживали, чи зможе вона здолати хворобу в такому віці. Здолала. Впевнена, що, крім ліків, неабияк допоміг натертий варений буряк, який приносила менська сваха. Відтоді це улюблена мамина їжа. Ще вона любить молочну кашу. Її готує сама. Супчик для мене варить, коли бачить, що не встигаю. Шукає різну посильну роботу — цибулю почистити чи гладіолуси підготувати до зберігання.

Привітати з ювілеєм іменинницю прийшло немало гостей. І родичі, і представники селищної ради, Центру надання соціальних послуг, місцевої організації ветеранів. Жовту кепку з логотипом, як з’ясувалося, ювілярці презентував — серед інших подарунків — один із її онуків (усього їх 5 і 6 правнуків) — очільник Сосницької громади Андрій Портний.

Джерело: газета "Гарт", Марія Ісаченко

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)

Залишити коментар

Ім'я
Коментар
інші новини
У 100 років стала зіркою інтернету: чим підкорила соцмережі довгожител... 2026-11-20 20:57:00 Смерть пацієнтки після операції у приватній клініці Чернігова: адвокат... 2026-11-20 20:32:51 У Чернігові тимчасово змінять рух тролейбусів № 10 та № 11: що варто з... 2026-11-20 18:12:40 «Дарують догляд і можливість бути потрібними»: чим живуть мешканки пси... 2026-11-20 15:31:52 Зайшов до кімнати, побив господаря і забрав сумку: у Чернігові затрима... 2026-11-20 15:13:50 «Якщо це врятує бодай одне життя, взялася б за збір коштів знову»: про... 2026-11-20 14:39:56 «Мені стало дуже шкода його»: на Чернігівщині потерпіла пробачила граб... 2026-11-20 14:10:04 Одружився і став батьком: чим нині займається пес Патрон із Чернігова 2026-11-20 11:49:10 На Чернігівщині росіяни вдарили по будинку-музею другого президента Ук... 2026-11-20 11:34:58 Молодший син міської голови Прилук Мирослав Попенко, якого підозрюють ... 2026-11-20 11:19:54