Смітники завалили ялинками і соснами, або Операція «утилізація»?

Спочатку давайте з’ясуємо, що таке утилізація. Від латинського «utilis» – корисний – означає залучення відходів у нові технологічні процеси задля одержання корисного продукту. Тобто використання відходів як вторинної сировини, палива, добрива, будівельних матеріалів або в інших цілях. Якщо ж відходи не використали, наприклад, вивезли на смітник, про утилізацію, мабуть, тут уже мова не йде… Скоріше за все – це звичайне прибирання відходів.

Подрібнені дерева відвозять на сміттєзвалище

У Чернігові, за словами головного інженера КП «Зеленбуд» Василя Кошельника, проблеми щодо утилізації новорічних ялинок немає, адже кілька років поспіль деревину подрібнюють спеціальні установки, яких в обласному центрі чотири. Стаціонарна та пересувна на тракторному ходу – на балансі КП «Зеленбуд», ще дві пересувні – у житлово-комунальних господарствах.
– Такої кількості техніки досить, аби повністю вирішити проблему подрібнення деревних відходів, – розповідає Василь Кошельник. – Маю на увазі і весняно-осінній період, коли проводиться обрізання та омолодження дерев, і зимовий – після новорічних свят.
Оброблену деревину раніше використовували деякі чернігівські підприємства для опалення та виробництва, але нині попиту немає. Ми ж подрібнені відходи вивозимо переважно на сміттєзвалище.

За словами головного інженера, масова переробка хвойних символів свята розпочнеться після Водохреща, тобто 19-20 січня. Пан Кошельник закликає всіх жителів міста цивілізовано поставитися до утилізації ялинок і сосен, складати дерева лише у певних місцях – поблизу сміттєвих баків і не влаштовувати на автобусних зупинках, у дворах та біля під’їздів несанкціоновані звалища. Деревопереробні установки мають під’їжджати і переробляти ялинки залежно від накопичення дерев.
В управлінні житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради на запитання, чи використовують тирсу від новорічних ялинок та сосен у корисних цілях, відповіли, що такі плани є, але поки що вони залишаються планами. Всі подрібнені дерева комунальники вивозять на звалище, де рештки хвойних приречені гнисти.

За інформацією Держекоінспекції у Чернігівській області, ні у минулих роках, ні у нинішньому фактів спалення ялинок та сосен не зафіксовано. Втім, екологи просять, якщо побачите, що люди розпалюють багаття і знищують новорічних красунь, телефонуйте до Держекоінспекції за телефонами: 4-22-10 та 651-362. Працівники екологічного відомства негайно приїдуть на місце виклику і складуть адмінпротокол щодо порушника. Штраф за спалювання відходів становить від 340 до 1360 гривень для громадян та від 850 до 1700 гривень для посадових осіб.

«Викинула і забула!»

Жителька обласного центру Світлана Мудра віднесла на смітник свою сосну ще кілька днів тому:
– Викинула і давно забула! Про те, що ялинки потім використовують для опалення чи добрив, ніколи не чула. Живу у квартирі й проблем не маю. А ось, коли дерева по кілька днів зі сміттям лежать на землі, мені не до вподоби.
Пенсіонер Петро Миколайович хоч і живе у багатоповерхівці, ялинку, яку щороку купує не лише для себе, а й онучат, ніколи на смітник не викидає:
– У мене в Жавинці дача, отож завжди відвожу деревця туди. Порубаю гілки на маленькі шматочки й використовую їх для обігріву хати. Окрім грубки, маю навіть камін!
– У селах із утилізацією ялинок проблем немає, – вважає Валентина Тарасюк. – У кожній хаті – піч або котел. Містяни також особливо не переймаються через зрубані, потім використані і викинуті ялинки. Мені здається, що людям однаково, куди і навіщо хвойні дерева потраплять з їхніх домівок.

«Жіноче» дерево – у домашню аптечку!

Не радять поспішати викидати деревця, що прикрашали наші помешкання під час новорічних свят, фітотерапевти. Адже хвоя – це потужне джерело фітонцидів, каротину і вітаміну С. Місце ялинки чи сосни аж ніяк не на смітнику, а в… домашній аптечці. Народні цілителі кажуть, що хвоя здатна замінити навіть ніж хірурга і врятувати людину від варикозу, до речі, на це захворювання страждає кожна п’ята жінка у світі.
Відомий фітотерапевт Наталія Зубицька вважає, що ялинку на смітник несуть через невігластво (неосвіченість у якій-небудь галузі – Авт.), а також тому, що рецепти з хвої маловідомі населенню. Виявляється, навіть обчухрані гілочки не потрібно викидати: півкілограма подрібненого віття можна заварити у п’яти літрах кип’яченої води і з цим відваром приймати теплі ванни. Такі цілющі процедури добре допомагають хворим на ревматизм. Відваром із гілочок сосни і верби можна лікувати варикоз і покращувати кровообіг у судинах. Сосну Наталія Зубицька називає «жіночим» деревом, бо відвар хвої здатен вилікувати низку гінекологічних хвороб: запальних, грибкових і не лише. А ще соснові голочки – потужний протизастудний засіб. Аби позбутися сильного кашлю, варто робити інгаляції з хвоєю, а сосновий чай зміцнить імунітет. Одну столову ложку подрібненої хвої залийте окропом, залиште у термосі на ніч, а потім процідіть і пийте, додавши лимонний сік і мед. І ще, свої цілющі властивості новорічне деревце зберігає лише до весни.

Справжня користь

У розвинених країнах Європи і Америки вже давно віднайшли застосування новорічним красуням: у великих містах у січні працюють спеціальні приймальні пункти хвойних, куди мешканці безкоштовно здають уже непотрібні їм дерева. Після цього їх переробляють у різних цілях. Так, у Німеччині ялинкові гілки подрібнюють і з іншими органічними відходами залишають у компостних купах для отримання добрива. У США з деревини роблять наповнювач для котячого туалету. В Австрії, Фінляндії та багатьох інших державах хвойними опалюють будинки. А шведи з деревини навіть виготовляють ножі для намазування масла. І це далеко не всі варіанти утилізації, або ж корисного використання новорічних красунь. Деревина може знадобитися на меблевих фабриках і деревообробних комбінатах, дріжджових заводах, котельнях, навіть… у зоопарку. Наприклад, у минулому році двадцятиметрову ялинку Відня, яка прикрашала площу поблизу Шенбурнського палацу, після свят демонтували і віддали міському звіринцю – хвоєю, багатою на вітамін С, поласували носороги та слони. З іншої святкової ялинки, яка красувалася навпроти ратуші, зробили шпаківні, які вивісили біля шкіл.
Цікаво, що в Америці основний продукт утилізації ялинок роздають усім бажаючим безкоштовно. Зазвичай його беруть люди, які доглядають за квітниками, мають невеличкі городи для овочів і фруктів, або ті, хто доглядає за деревами біля будинків. Крім того, варто сказати, що програми утилізації новорічних ялинок супроводжують широкі інформаційні та освітні кампанії, адже що більше людей свідомо візьме в них участь, то більше ялинок повернеться назад у природу – як компост та стружка.

Про перспективи утилізації ялинок у нашій державі судити важко. У сусідній Росії, приміром, шведи вже намагалися впровадити подібну систему. Придбані в столичних крамницях «ІКЕА» новорічні дерева після свят там приймали в обмін на купон, за яким можна було обрати щось із асортименту магазину на 150 рублів (близько 30-ти українських гривень). Втім, лише половину ялинок росіяни повернули за винагороду. І на цьому експеримент закінчився... Слов’янський менталітет викорінити так просто неможливо. На це потрібні не лише роки… Для багатьох легше викинути ялинку через вікно чи балкон, або на смітник, чи встромити у сніг біля під’їзду. Бо саме так ми звикли жити.
Чи дочекаємося справжньої утилізації новорічних дерев, а не їхнього подрібнення та вивезення? На запитання відповість час.

Лариса Галета, фото автора

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)