«Чотиричлен», або Великий люстратор

Минулого тижня в Чернігові створена чергова люстраційна організація. Для її ідейного натхненника Олексія Коржа це вже четверта за півроку люстраційна організація, причому він продовжує бути... членом їх усіх.



Корж - випускник Чернігівського льотного училища 1989 року. А також (згідно з даними сайту ГУ юстиції в області) - керівник Чернігівської крайової організації Української республіканської партії.

Є і деякі зовсім не схвальні відгуки про пана Коржа, але ж їх не пришиєш до справи... ой, тобто до статті. Бо ж люди всяке можуть подейкувати. Може, просто злі язики?

«Эх, раз, да ещё раз, да ещё много-много раз...»

Першим був обласний «Штаб національного спротиву», потім «ГРІМ» («Громадські ініціативи Майдану»), далі - «Об’єднаний люстраційний комітет Чернігівщини». І ось вже тиждень, як Олексій Корж - член нової «Територіальної люстраційної комісії».

Від такого численного членства навіть математика спадає на думку. Наприклад, математичне поняття «чотиричлен».

- Чи розчарувався я у попередніх організаціях, що створюю нову? Я ніколи не розчаровуюсь, - виблискує впевненістю Олексій Корж. - У нас (він має на увазі п’ятьох засновників комісії. - Авт.) є певні досягнення: часткова зміна деяких людей. І ми знову хочемо займатися діями.

Дії, якими знову хоче займатися пан Корж, полягають у тому, щоб вдертися до кабінету якоїсь неугодної особи та під прикриттям нібито волі громади вимагати від посадовця заяви про звільнення.

Люстраційні будні

- Зараз ситуація дещо змінилася. Не те, що у перші дні революції, - розповідає досвідчений люстратор. - Тоді ми заходили й посадовці втрачали свідомість чи відкладали щось у свої крісла. Зараз вони вже десь з кимось домовилися, підключили свої фінансові ресурси, «пообкладалися» юристами і нам стає трішки складніше.

За словами Коржа, фізичної сили вони в жодному разі не застосовують. Виключно моральний тиск. Та й той -лише від імені громади (дивіться матеріал «Хто вона така - громада?» в «Чернігівщині» №22 від 29 травня).

- Кожен же з них знає, що десь «замазаний». І, коли приходить громада, він десь внутрішньо розуміє, що час піти, - філософує Олексій Корж.

Іншу думку має гендиректор Чернігівської ОДТРК Аркадій Білібаєв, який вже відкликав одну свою заяву про звільнення, пояснюючи, що написана вона була під тиском «люстрато-рів». В рамках «громадського тиску» ті навіть ночували у кабінеті директора державної компанії.

Хто ж вона така - громада?
Громада, до якої постійно апелює пан Корж, складається з осіб, що ходять разом з ним з однієї установи до іншої, та з доброго десятка однодумців. Чимало з них вже висувалися чи й приміряли на себе непогані чиновницькі посади. Які й сподіваються обійняти (слово-то яке!) у разі їх вивільнення. Отже, під жагою люстрацій можна розгледіти розправу з конкурентами.

Таких люстраторів у Чернігові чимало. Зокрема, з числа колишніх чиновників та наближених. Вони збираються в організації, час від часу виголошують гучні заяви, а потім, ймовірно, через неможливість щось поділити (віртуальні посади чи дещо більш матеріальне?), розбігаються і створюють нові.

- Чотири, чотирнадцять чи тридцять чотири організації займаються в області люстрацією - не принципово, - зазначає Корж. - Якщо кожна організація буде мати такі досягнення, які маємо особисто ми...

На цьому пан «чотиричлен» не договорив думку й перестрибнув на іншу. Можливо, згадав, що він і сам член чи не кожної люстраційної організації Чернігова. А оскільки він бажає усім іншим такої ж плідної лю-страції, яку провадить сам, то й досягнення організацій напевне, майже однакові? Скажімо, люстрував Олексій Корж когось особисто - то це якої організації досягнення: Штабу, ГРІМу, комітету чи комісії? Як визначити, котра з них більш дієва і яку більше підтримує «громада»?

«Заяц на ловле»

До своїх поіменних досягнень за півроку біля люстраційного штурвалу Олексій Корж відносить чотирьох осіб: начальника внутрішньої безпеки УМВС в Чернігівській області Дениса Девізорова, керівника обласної юстиції Олександра Карнабеда, начальників облавтодору та ГУ Міндоходів в області.

Не виключено, що й до похилу Пізанської вежі Олексій Корж причетний... Сарказм напрошується сам собою, бо звільнення ключових посад в обласній міліції пояснюється бажанням генерала Демченка бачити навколо себе свої кадри. Про зміну голови обласної юстиції «Чернігівщина» вже писала («Прилуцька кузня кадрів» у №26). Про зміни в обласних податковій та авто-дорі також можна говорити без згадки люстраторів.



Якщо для багатьох місцевих чиновників Олексій Корж - полум’яний люстратор, то пересічному чернігівцю він більш відомий як людина, котра «прихватизувала» пам’ятник Леніну.

- Пам’ятник Леніна - болюча тема, - зізнається Олексій Корж. - Після падіння він перетворився на металобрухт, який представники місцевої влади вивезли на свою базу й сховали від громади. Особисто ми, у присутності міліції, приїхали на ту базу з краном і вантажівкою, забрали залишки пам’ятника, дорізали його остаточно, зважили кожен шматок та поклали на зберігання під двома замками. Нині він чекає на рішення міськвиконкому, на якому буде списаний.

Хоч і зважили, та водночас Корж говорить «десь 2,4 т, здається». Та й бронза буцімто якась низькоякісна. Якщо так, то бронза має виключну здатність до всихання, бо всього кілька місяців тому «Ленін» важив начебто 3,5 тонни («Чернігівщина» розповідала про вивіз статуї в №22 -«Мародери вивезли понад три тонни бронзи»).

Ідея гарна, але...

Що ж, нова люстраційна організація утворена. Кому ж з чиновників вже найближчим часом буде непереливки?

- В інших організаціях, де я присутній, у нас є люстраційний список з порядковими номерами, - розсекречує інформацію Олексій Корж. - Сьогодні список наш відкритий, схема є, жодного прізвища немає.

- Влада - це люди, а краще, щоб керували найкращі, аристократія, -також зазначив Корж. - Ми себе туди не записуємо, ми туди ще намагаємося йти.

- Ми будемо діяти максимально відкрито, максимально прозоро, -обіцяє Олексій Корж. - А не десь кулуарно, як ось я, люстратор, приходжу: «Ти в люстраційному списку, так давай якось подумаємо і домовимося».

Однак результати роботи попередніх трьох люстраційних заго-. нів разом з «люстрацією» в приватні руки статуї Ульянова наштовхують на думку, що Коржу спілкуванні з політиками надбав їх риси. Мова про розбіжність слів на публіці і конкретних дій.



Не реалізованою залишається й сама ідея люстрації - «знайти нових людей для органів влади», як казав голова Люстраційного комітету України Єгор Соболев.

Як кажуть, гарна ідея, та менталітет не той. А менталітет в свою чергу лаконічно і влучно характеризував прапорщик з одного відомого фільму: «И всё у нас пойдёт через...»

Ігор Стах, "Чернігівщина" №35 (487) від 28 серпня 2014

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (15)