У Горбовому – бунт! Через землю

Розорали пасовища, що ніде й худобину випасти! Обуренню селян із Горбового, що на Куликівщині, немає меж. Придеснянські луки, на яких вони з діда-прадіда косили сіно, засіяні кукурудзою, замість громадського пасовища – рілля! Орендарів, які взяли у горбівців в обробіток сіножаті і без їх на те згоди розорали, люди лайливо називають новими панами, котрі хочуть забрати у них останнє – землю.



Замість трави посіяли кукурудзу

Хіба могла подумати голова Горбівської сільської ради Оксана Трикашна, що авантюра з голосуванням за передачу в оренду «мертвих» паїв переросте у справжній селянський бунт?



Півтора року тому в село зайшла аграрна компанія ТОВ «Горбів Агро». Оскільки майже всі орні землі на той час вже перебували в оренді в іншого агропідприємства, то представники «Горбів Агро» вирішили орендувати землі, відведені під сіножаті. З цим звернулися і до пайовиків, і до сільської ради.

«На початку червня сесією сільської ради було прийняте рішення передати ТОВ «Горбів Агро» 548 гектарів сіножатей, – розповідає Оксана Трикашна. – Це так звані «мертві» паї, не переоформлені спадкоємцями. Нас запевнили, що біля села орати ніхто не буде. Інвестор також гарантував окультурити територію: сказали, що коситимуть сіно та розвозитимуть пайовикам».

Втім, вочевидь, агрокомпанія і не думала використовувати сіножаті за призначенням. Люди це зрозуміли, коли на їхні паї зайшла важка техніка і розорала цілину. Нині замість трави там буяє кукурудза. Але орендованих сіножатей «Горбів Агро» виявилося замало – у вересні цього року агрокомпанія замахнулася ще й на громадське пасовище та придеснянські луги.



Керівник ТОВ «Горбів Агро» Андрій Штупун у тому, що пасовища розорані, проблеми не бачить.

«Все зроблено згідно з чинним законодавством, маю на те проект землеустрою», – каже Андрій Миколайович. – У мене з живими людьми підписано 700 договорів і всі задоволені, але є група людей, яким я не угодний. Увесь цей час землю використовували як хотіли: хто хотів, там і косив, а сіно продавали, – продовжує директор «Горбів Агро». – Є пайовики, які мають по 5-6 корів і один пай або взагалі його не мають. Звісно, я буду для них не угодний, бо прикрив їм лавочку».

«Що ти мелеш? – піддавшись емоціям, випалив хтось із селян. – Людям, які тримають худобу, треба за життя пам’ятники ставити!».

Незважаючи на запевнення в наявності проекту землеустрою, Андрій Штупун відмовився його показувати.

«Тільки через інформаційний запит», – випалив директор агропідприємства.

Чиновники на боці компанії



Виправдовувати «Горбів Агро» взялися і представники влади. Зокрема, перший заступник голови Куликівської райдержадміністрації Петро Єрко став на бік компанії, заявивши, що переорані пасовища не є зміною цільового призначення.

«Рілля, пасовища, сіножаті – це види угідь, – запевняє чиновник. – Цільове ж призначення землі – «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» – не змінилося. В юридичній площині це не є порушенням».

Керівник «Горбів Агро» ще і подає себе як добросовісного інвестора. Мовляв, у районі вищий за нього відсоток оренди ніхто не платить.

«Ми підписали з сільською радою договори оренди під 7 відсотків, з людьми – під 5, – каже Андрій Штупун. – Але на підставі розробленого проекту землеустрою ми збільшили нормативно-правову оцінку паю. Наразі готові з кожною людиною укласти договори під 7 відсотків».

Яка ж нормативно-правова оцінка людського паю, про збільшення якої говорить орендар?

«Від 4 до 6 тисяч гривень за ділянку, – пояснює він. – Виплата 10 відсотків – це 600 гривень, з усіма податками – 400 гривень. У нашому випадку людина буде отримувати на руки 1100 гривень за пай. Якщо перерахувати, це більше 23 відсотків. В регіоні 20 відсотків за ділянки жоден орендар не платить».

Щоправда, Андрій Миколайович забув сказати про те, що нормативно-правова оцінка орної землі є щонайменше у п’ять, а подекуди в десять разів вищою за сіножаті. Якою буде виплата, якщо землю перевести в орну (бо її, по суті, орють) – не важко порахувати. Так само не важко порахувати, скільки від того недоотримують районний та сільський бюджети.

Одна з умов – змінити договір



Горбівчанин Микола Жеребко, якого односельці-пайовики обрали одним зі своїх представників з врегулювання земельного конфлікту, категорично переконаний – умови договору треба змінювати!

«Пункт про передачу в заставу та право оренди земельної ділянки треба виключити з договору, – наполягає Микола Іванович. – Існує ризик того, що наша земля може стати предметом застави у банку. Ринок землі близько і завтра більшість селян раптово можуть прокинутися безземельними».

Він також зауважив, що сільська рада не мала законного права розпоряджатися невитребуваними паями.

«Сільська рада не має права надавати в оренду невитребувані паї. Це – повноваження районної державної адміністрації. Звертаюсь до депутатів і до громади з проханням визнати сесію недійсною, нехай невитребувані паї стануть клопотом адміністрації», – сказав Микола Жеребко.

Серед вимог селян – залишити в спокої громадські пасовища, припинити розорювати землю поблизу водних каналів, в історично-заповідній зоні та у заплаві притоки Десни – річки Бистра.



«Бистра впадає в Десну, а деснянську воду п’ють кияни. Уявляєте, що буде, якщо хімікати з полів потраплять в природні джерела? – обурюється колишній сільський землевпорядник Микола Середа. – Наші діди-прадіди ніколи не орали заплаву Десни. Нині ж плугами знищують первозданну природу. Якщо заберуть ще і громадську землю, ми залишимося без нічого. Нам що, трасу перекривати? – в розпачі розводить руками чоловік. – Ми хочемо нормально жити, а горе-орендарі вже не знають, як заарканити того селянина. Повторюється те, що було перед більшовицьким переворотом: забирали землю, заводи та фабрики, зробили селян безземельними. Сподіваюсь, подальший розвиток ситуації нагадувати нікому не треба».

Безземельна громада

Голова Куликівської районної ради Наталія Халімон вимоги пайовиків вважає справедливими.



«Суборенда і передача землі у заставу – це прямі шляхи до втрати землі, – пояснює Наталія Миколаївна. – Люди мають бути дуже обережними при укладенні договорів, а сам договір має бути на руках. Суборенда – це можливість передачі землі без згоди власника паю. Коли землею почнуть торгувати, ви не знайдете кінців. У цих питаннях треба бути обережними, – продовжує вона. – Земля – це єдине, що в нас залишилося. Без неї українці залишаться бідними. Хіба не знаєте, що й кредити нам дають під гарантії впровадження ринку землі?».

За словами голови райради, переорювання паїв, незданих в оренду, та історико-культурних земель – це прямі порушення закону. Орендар має рахуватися з думкою громади, він має чути і слухати людей.

«Якщо орендар порушує права орендодавця і договір підписано із свідомим введенням в оману – це підстава до його дострокового розірвання, – стверджує Наталія Халімон. – Щодо розорювання сіножатей, то має бути згода орендодавця на поліпшення. На мою думку, посіви кукурудзи замість трави явно не є поліпшенням».

29 жовтня у межах Куликівського району відбудуться вибори, в результаті яких замість району буде існувати об’єднана територіальна громада. Вже нині, за словами фахівців, на Куликівщині залишилося обмаль вільних земель. У тому ж таки Горбовому після опрацювання представниками Держгеокадастру нової технічної документації кудись поділося 215 гектарів громадських пасовищ. Сільський голова Оксана Трикашна зізнається: «кадастровики «ворочали» технічку шість разів, викидали річки, канави тощо». Поруч із Держгеокадастром, який виставляє землі запасу на аукціон «для обраних», землю майбутньої громади (невитребувані паї) має право здавати в оренду і райдержадміністрація. Як відомо, закон дозволяє орендувати паї на 49 років. Чи не вийде так, що майбутній громаді вже не буде чим розпоряджатися?

Віталій Назаренко, "Чернігівщина" №41 (650) від 12 жовтня 2017

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (3)