Чи маю я право на пай?

Земельне питання актуальне нині, як ніколи раніше, особливо з огляду на заплановану Урядом земельну реформу. Багато жителів області почали замислюватися над тим, чи мають вони право на землю. Є й такі, хто не розуміє, чому цього права не мають, пропрацювавши все життя в колгоспі.

До редакції «Чернігівщини» звернулася читачка Ганна Іванівна Орлова з села Велика Дівиця Прилуцького району. Просить пояснити, чому у неї, а точніше в її покійних батьків, немає права на земельний пай, якщо вони все життя пропрацювали в колгоспі.

«Мої батьки працювали у колгоспі з самого малку і до смерті, – пише Ганна Іванівна. – А паю їм ніхто не дав, мовляв, такий Закон Кучма видав. Хто помер рано, тим немає ні майнового, ні земельного паю. У нас в селі всі мають паї, навіть ті, хто проробив у колгоспі рік чи два. Люди паї в оренду здають, отримують за це гроші, а я живу на одну пенсію. А ще чоловік мій покійний працював у колгоспі - молоко збирав та зимою топив кочегарку в школі. Як давали по гектару вчителям та медикам, йому також нічого не дали. Сказали, що він не член колгоспу. А вони ж теж не члени колгоспу! То чому ж комусь дали, а нам - ні?».

У серпні 1995 року Указом Президента України було прийнято рішення провести розпаювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і кооперативам, у тому числі створеним на базі радгоспів. Сам порядок паювання земель було визначено Указом «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» № 720/95 від 8 серпня 1995 року.

Розпаювання земель передбачало визначення розміру земельної частки в колективній власності кожного члена сільськогосподарського підприємства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Державний акт на право колективної власності на землю видавався КСП, кооперативу, акціонерному товариству із зазначенням розмірів земельних ділянок, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і в колективній власності громадян. До державного акту додавався список членів підприємства. Після чого кожному члену такого підприємства було передано у власність «пай» – умовну земельну ділянку, розмір якої визначався, виходячи із загальної площі земель, переданих сільськогосподарському підприємству, і кількості членів підприємства.

Для підтвердження права власності на земельний пай його власнику видавався сертифікат єдиного в Україні зразка, який був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1995 р. № 801.

«Ця жінка вже неодноразово зверталася до сільської ради з заявами та зверненнями стосовно паю, який на її думку, мали б отримати її батьки, – пояснює землевпорядник Великодівицької сільської ради Ніна Василівна Герен. – І ми їй неодноразово пояснювали, що відповідно до Указу, право на пай мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали у ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, і на момент розпаювання вони були живі. Оскільки розпаювання проводилося в 1995 році, а її батьки померли до розпаювання (мати в 1991 році, а батько ще раніше) то їх не було включено до списку осіб, який додавався до Державного акта на право колективної власності на землю, та на їх ім’я не оформлювався сертифікат на пай. Тобто вони не набули права на земельну частку і відповідно спадкування цього майна є неможливим. Сама ж Ганна Іванівна деякий час тут не проживала і у колгоспі не працювала. Дійсно, декілька років перед розпаюванням в колгоспі працював її цивільний чоловік. Збирав молоко та працював кочегаром, але знову ж таки він не був членом КСП, через те також не був включений до списку і не має права на пай. Адже в Указі також прописано, що мало просто працювати в колгоспі – потрібно було бути членом колективного сільськогосподарського підприємства».

Як переоформити будинок?

Турбує пані Ганну і питання з оформлення будинку.

«Я живу у батьківській хаті, яка досі не переоформлена на мене, бо не маю на це грошей, – пише Ганна Іванівна. – Пенсія невелика, а ціни ростуть щоденно. Он яйця вже по 30 гривень десяток. Дрова купувати треба, газу у мене немає, бо немає на це грошей. Сподівалася на надбавку до пенсії, якою вихваляються урядовці, а мені добавили лишень 163 гривні. Сміх та й годі. Чула, що нібито в сільській раді можна оформити право власності на будинок безкоштовно, а як – не знаю».

«Ця жінка живе в батьківській хаті, але в нашому селі не прописана, будинок на неї не оформлений, – пояснила Ніна Василівна. – Поки що в сільській раді не займаються переоформленням, та навіть якщо й переоформлятимуть, то не думаю, що ця послуга буде зовсім безкоштовною».

Марія Пучинець, "Чернігівщина" №49 (658) від 7 грудня 2017

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (4)