Півень несподівано підлетів ззаду. Клюнув із силою. Подряпав кігтями. Охороняв індокачку, яка сиділа на яйцях

Біля двору, де живе 31-річна Юлія Нестеренко, у Добрянці Ріпкинського району, поважно походжає півень. Коричнювате пір’я аж вилискує. Червоний гребінь. Пишний хвіст. І не подумаєш, що цей красень наробив ой-ой якого клопоту. Клюнув молодицю в ногу, подряпав. Нога набрякла і так боліла, що страшне. Оглядали лікарі у Добрянській амбулаторії, Ріпкинській центральній районній лікарні, Чернігівській центральній районній лікарні.


Той самий півниченько

— Уранці 5 червня пішла дивитися на індокачку, яка на яйцях сиділа у сараї. Півень охороняв її, — розповідає Юлія. На нозі три маленькі наліпки лейкопластиру. Ранки були величиною 3-4 міліметри. Біля коліна, стегна, гомілки. — Несподівано підлетів ззаду. Клюнув із силою. Подряпав кігтями. «Ах ти зараза!» — на нього. Відборонилася.

Нога так заболіла, що стати не могла. А щоб на роботу йти (працює контролером на приватному швейному підприємстві у Добрянці), і подумати не могла.

Жінка вагітна. Вирішили звернутися до лікарів.

У той же день травмовану пацієнтку оглянув у Добрянській амбулаторії хірург із Ріпок 53-річний Сергій Гавриленко. Він проводив медогляд працівників лісгоспу.

— Больова реакція була дуже виражена, — говорить Сергій Михайлович — Зрозумів, що на рівні Добрянки нічого не зробиш. Направив у Ріпкинську центральну районну лікарню.

Там вирішили перестрахуватися, запідозрили рідину у коліні. Порекомендували майбутній мамі проконсультуватися у Чернігові.

Юлія поїхала до хірургів у Чернігівську райлікарню.

Порадили обробляти перекисом водню, іншими дезінфікуючими розчинами. На третій день набряк спав. Біль майже минув.

— Півня не будете різати? — дивлюсь на кавалера, який походжає між звичайних і голошиїх курей (така порода) та індокачок.

— Радять знайомі: «На холодне його!» Але шкода. Другий рік півню, —- говорить Юлія. Живе у свекрів, у Казанкових.

«У півня свій гарем»

— Щоб так сильно клюнув півень — це вдруге у моїй практиці, — говорить Сергій Гавриленко. — Півні агресивні. Це самці. У півня свій гарем. Територія, яку захищає.

— Чим небезпечне клювання курей і півнів? Сказом можна заразитися?

— Кури і півні не переносять сказу, бо у птахів нема слинних залоз. До речі, у пацюків не розвинені слинні залози, але пацюки сказ переносять. Небезпека в інфікуванні рани. Кури гребуться у гною. Там анаеробні бактерії (ті, які існують без кисню). Це підступні мікроби, лікування специфічне.

— Чому одній людині боляче, а іншій — не дуже?

— Є поріг больової чутливості. Він у кожної людини індивідуальний. Закладений від природи. Залежить від ферментного стану. Від передачі імпульсів у кожній клітинці. Передача відбувається за рахунок хімічних речовин.

Єноти, лисиці, миші, гадюки...

Хірург Сергій Гавриленко неодноразово лікував покусаних.

— Кусають єноти, лисиці, миші. Гадюки — кілька разів у моїй практиці було.

— Гадюки у нас, чула це неодноразово, не дуже отруйні.

— Все залежить від того, наскільки сильна імунна система у людини. Грають роль маса людини і розмір гадюки. І сезон. Змії навесні, під час спарювання, дуже агресивні. Оптимальний температурний режим існування гадюки — 27-28 градусів. Якщо дуже жарко, вони повзуть до водойми. Тоді теж агресія підвищується.

Наша гадюка — сіра лісова, її ще називають болотною, це підвид лісової. Летальність (смертність) від укусів сірої лісової гадюки не більше 20 відсотків. Але у нас поширилася гадюка Нікольського. Чорна. Отрута у неї токсичніша.

Якщо повторний укус сірої лісової або болотної гадюки, смерть стовідсоткова. Була така ситуація: пацієнт випив горілочки. Укусила гадюка. Він пішов до мами: «Дай сто грам» — «Не дам» — «Тоді хай іще раз укусить». Пішов чи став на змію, чи схопив її. Іще раз укусила. Поки довезли — все. Було це у Ріпкинському районі на моїй пам’яті, років 8 тому.

Що робити, якщо ущипнув півень

— Якщо клює півень, кусає котик, собака, місце укусу слід обробити мильним розчином, звичайним господарським милом, — говорить фельдшер із Добрянки Наталія Андрющенко. — Так по протоколу. Мильний розчин — лужний, він дезінфікує, вбиває віруси і бактерії. Дзьобики у птахів брудні, тож завжди є небезпека інфікування. Обробній рану йодом або спиртом. Перебинтувати. Звернутися до травматолога.

Тамара Кравченко, тижневик «Вісник Ч» №26 (1677), 28 червня 2018 року

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)