У Малій Дівиці — дві тисячі жителів, у Великій — учетверо менше

Селище Мала Дівиця і село Велика Дівиця на Прилуччині — поряд, через річку Галку. У Малій Дівиці — дві тисячі жителів. У Великій, здавалося б, має бути більше. Але ж ні. Менше аж учетверо. От Мала Дівиця, мабуть, пишається, що насправді-то вона — велика.



— Колись була ще більшою, — говорить Василь Фесик, пенсіонер, у минулому голова Малодівицької сільради. —У селищі є залізниця. Станція Галка у Малій Дівиці, не у Великій. А ще були маслозавод, хлібозавод. Було аж два колгоспи. Згодом їх об’єднали у спецгосп «Прогрес». Дорога на Чернігів колись ішла через Малу Дівицю. Тепер інший шлях. Колись Мала Дівиця була райцентром. Тепер центр ОТГ. І село Велика Дівиця у Малодівицьку громаду входить. Але колись у Малодівицький район входили села Ічнянщини. А тепер в об’єднану громаду — тільки прилуцькі села. Та й населення (чотири тисячі з гаком) малувато для повноцінної громади, у якій було б максимум послуг і штат не роздутий.

А от села Малий Дирчин і Великий Дирчин на Городнянщині, по обидва боки річки Снов, відповідають своїм назвам. Малий — малий, Великий — великий. Але тільки по кількості жителів. У Малому Дирчині їх менше, півтора десятка. У Великому чоловік 250. Але ж які великі діла творяться саме у Малому Дирчині.

— Узимку на Хрещення купаються у річці Снов саме у нашому селі,— розказує Наталія Журавель, у минулому працівниця місцевого ФАПу. — І з Великого Дирчина до нас приїздять, і з Городні. Велику ополонку прорубують. Батюшка з Великого Дирчина приїздить. Там церква розташована. Там магазин. Там лікарі, терапевт і зубний. ФАП у нашому селі закрили. Там корів кілька десятків. У нас три корови, улітку на цеп припинаємо. Зате у нас дач більше. І лікар живе, і колишній льотчик. Дачники дорогу підсипали нам. І природа красивіша у нас. Весною як зацвітуть бузок та черемха. Як пригріє сонце. Квіти пахнуть, сосни навколо села пахнуть, пташки співають. Правда, природа й сюрпризи може піднести. Весною під час розливу нас може відрізати, а взимку — замести дороги.

«Великих» сіл на Чернігівщині — 14. Не усі парні.

Велика Вісь, Великі Осняки на Ріпкинщині — без пари. Велика Дорога на Ніжинщині, Великий Гай на Новгород-Сіверщині, Великий Ліс на Коропщині — так само.

Решта «великих» сіл парні.

На Борзнянщині є Велика Доч, по населенню у десять разів більша за Малу Доч. Є Велика Загорівка, більш ніж удвоє більша за Малу Загорівку.

На Сновщині Великий Щимель у кілька разів більший за Малий Щимель.

На Ніжинщині Велика Кошелівка — майже удвоє більша за Малу Кошелівку.

На Сосниччині Велике Устя — удвоє більше за Мале Устя.

На Городнянщині Великий Листвен майже утричі більший за Малий Листвен, він на Ріпкинщині.

На Ріпкінщині Великий Зліїв — удвоє більший за Малий Зліїв.

Тамара Кравченко, тижневик «Вісник Ч» №39 (1741), 26 вересня 2019 року

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)