Обмін тіл. 300 прийняли в Чернігові

Юрій Полюк

Обмін тілами шість на шість тисяч відбувався в Україні нещодавно. Процес називається репатріація. Загиблих військових доставляли залізничним транспортом, а тепер повезуть машинами, повідомила Служба безпеки України. Чернігівське бюро судово-медичної експертизи теж бере участь в обміні тіл.

— Допомагаємо в межах наших можливостей, — каже 45-річний Юрій Полюк, керівник державної спеціалізованої установи «Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи». — У нас є контейнер-рефрижератор. Це благодійна допомога від «Червоного Хреста». Доставили і встановили у 2023 році. Морський контейнер, — описує, як виглядає рефрижератор. — Площа 26,4 метрів квадратних. Зберігаємо там до ста тіл. Це максимальна завантаженість. Щоб не лежали один на одному. Щоб був доступ до всіх тіл. Бо зберігання тривале.

Холодильники в приміщенні використовуємо для потреб міста.

— Привозять в чорних пакетах?

— По-різному. У нас є і чорні, і білі. Зручніше користуватися білими. На них краще видно маркування, яке робимо чорним маркером. Але і на чорному можна писати білим. Я так розумію, кладуть у все, що є. У нас проблема з пакетами для зберігання тіл була тільки на початку повномасштабного вторгнення. Не очікували таких об’ємів. Не тримали в запасі велику кількість мішків. Бо не так часто їх використовували. Потреби в довготривалому зберіганні тіл не було.

З лютого по квітень 2022 року ми провели розтин близько 700 тіл. Це загиблі під час боїв за Чернігів. До середини літа 2022 року працювали з тілами, які привозили з деокупованих навколишніх сіл.

— Хто розвантажує?

— Ми. У бюро працюють чотири санітари. Допомагають експерти, поліцейські. Є домовленість, якщо велика кількість репатріантів, пишемо клопотання на керівника ДСНС. Але потреби в цьому ще не було, впоралися власними силами. Хоча фізично важко перевантажити сто тіл.

За добу намагаємося провести експертизу десяти тіл. Проводимо розтин, відбираємо зразки ДНК. Або інші зразки, дивлячись, які питання ставлять слідчі. Визначаємо причину смерті, орієнтовний час. Наявність алкоголю чи наркотичних речовин.

ДНК-лабораторії у нас нема. Всі зразки передаємо правоохоронцям, які відправляють в лабораторії інших міст.

Зараз в Чернігові три експерти, які проводять розтин. Ще двоє в ЗСУ, одна експертка в декретній відпустці. Тому залучаємо з Прилук, Ніжина, Козельця, Борзни, Корюківки, Сновська, Мени. Майже всі експерти були задіяні в репатріації.

Після розтину тіла повертаємо в холодильник на зберігання до того часу, поки слідчий не надасть постанову про впізнання. По часу це триває від трьох місяців до пів року. Хоча були випадки, за два місяці вдавалося встановити. Тільки тоді готуємо тіло до поховання.

— З якого року бюро почали залучати до процедури репатріації?

— З 2024-го. В кінці травня минулого року ми прийняли перші сто тіл. Потім було 50 тіл. Декілька разів по 20. З цієї репатріації, що відбулася, до нас направили 30 тіл. Загалом близько 300 чоловік.

Як правило, забирати тіла виїжджають спеціальні машини, де встановлені холодильні камери. Нас в цей процес не залучають. Далі йде розподіл. По всій Україні.

У нас на зберіганні опізнані й неопізнані тіла. Трапляється, що ДНК-профіль визначили, але родичі на окупованій території. Не знають про загибель, не можуть поховати. Або рідні за кордоном, не так активно шукають. Чи зовсім немає родичів. Тоді поховання покладається на військову частину. Є акти приймання-передачі тіл. Кожного реєструємо в своєму журналі.

— Чи можна встановити наявність алкоголю, якщо військовий загинув ще у 2022 році?

— Якщо м’які тканини збереглися — так. Тіла репатріантів: у більшості випадків гнильні зміни або скелетовані. Як зберігалися, коли їх забрали з поля бою, в якому стані, ми встановити не можемо.

— Ігор Клименко, міністр внутрішніх справ, заявив, що з тілами українських військових везуть і росіян.

— У нас був один такий випадок. Тіло було вдягнуте в інший колір камуфляжу. Був жетон. За цими ознаками те тіло вилучили. Разом з нашими військовими не зберігаємо. Тіла росіян у нас лежали після деокупації області. Але недовго.

Здебільшого росіяни пишуть про наших так:

невідомий військовослужбовець. Вказують село чи напрямок, де загинув. Приблизний час, рік. Бувають випадки, коли у загиблого є документи. Все одно підтверджуємо особу ДНК-експертизою.

На слово не віримо.

Окрім репатріації, ми допомагаємо Сумам, — пояснює ще одну причину, чому невелику кількість тіл по обміну доставляють у Чернігів. — Там бойові дії. І втрати є. Раз на тиждень ми забираємо тіла наших військових. Аби швидше провести розтин і рідні могли поховати.

* * *

Юрій Володимирович керує бюро з 2020 року. Родом з Дніпра. Навчався в Дніпропетровській медичній академії. Там починав працювати судово-медичним експертом. З 2012 року — в Яготинському міжрайонному відділенні «Київське бюро судово-медичної експертизи».

— Ніколи не бачив себе керівником. Коли оголосили конкурс на Чернігівщині, вирішив спробувати. І пройшов, — розповідає. — У більшості випадків, коли чують професію судовий медик, кажуть — трупоріз, — жартує начальник. — Потреба в експертах зростає. Днями оголосимо конкурс на навчання шести нових експертів-інтернів.

— Яка заробітна плата?

— Молодий спеціаліст після інтернатури буде отримувати 20 тисяч гривень. З цього року ми маємо право бронювати увесь медичний персонал.

* * *

В межах стамбульських домовленостей Україна повернула 6057 тіл. Таку цифру озвучив 17 червня Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я.

* * *

— В яких костюмах експерти проводять розтини репатріантів?

— Одягають одноразові санітарно-захисні костюми. Бувають білого кольору, сині. Їх бюро закупає спеціально для таких випадків. Обов’язково рукавички, захисні окуляри, маски, шапочки, бахіли.

Джерело: сайт газети "Вість", Юлія Семенець

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)