Тетянин День - свято студентської братїї

12 січня (25 січня за новим стилем) 1755 р. російська Імператриця Єлизавета підписала указ про відкриття Московського університету, проект якого був розроблений М.Ломоносовим. І з того часу цей день став святковим для усієї студентської братії. Так жартівливо охрестили себе молоді люди. Слово «студент» прийшло з латинської мови, воно означало - «той, хто старається». У народі студентів іронічно називали «студентами» під впливом слова «скудний», тобто біднии. У більшості випадків так воно й було. Та, незважаючи на матеріальну скруту, своє свято студенти відзначали весело, вешталися вулицями напідпитку, влаштовували гулянки, голосно співали. Однак поліція не чіпала молодь, пробачаючи їй всілякі розваги, більше того, квартальні козиряли студентам, запитуючи: „Чи не потребує пан студент допомоги?”

Веселе студентське свято по-в'вэвме з іменем святої Тетяни, доля якої була трагічною. Вона народилася у знатній римській родині Батько П обіймав високу посаду, хоча був таємним християнином. Тому й дочку виховав у любові до Ісуса Христа та познайомив її зі Святим Письмом. Вона присвятила своє життя Богові. За свою добродійність була призначена дияконом. За віру й постраждала.

222 р. у Римі почав царювати шістнадцятирічний Олександр, мати якого була християнкою. Тому ам поклонявся і Христу, і язичницьким богам. У його палаці були зображення Христа й Аполлона, старозавітного Авраама і язичницького Орфея. Цар був ще молодий. Замість нього правили інші впливові особи, які примушували всіх поклонятися язичницьким богам, а непокірних суворо карали.

Тетяну також привели до язичницького храму, щоб вона вклонилася Аполлонові, але християнка помолилася своєму Господові. Цієї ж миті стався землетрус. Храм був зруйнований, а його уламки придавили язичників та жерців. За це Тетяну почали жорстоко катувати, та вона залишалася невразливою. Біля неї стояли ангели, які захищали її від мучителів. А вона просила Господа, щоб він відкрив перед ними світло істини. II бажання здійснилося: язичники побачили біля святої чотирьох ангелів і почули голос неба. Затим вони по-І чали благати Тетяну, щоб вона простила ім.

Наступного дня_ Тетяну знову привели до суду. Її зобов'язали принести жертву язичницьким богам, але вона відмовилася. Після цього кати почали полосувати жінку ножами. Ангели знову захистили її. Увечері змордовану мученицю кинули до в'язниці, однак уранці знайшли и здоровою і красивою. Християнку почали благати принести жертву богині Діані. Тетяна сказала, що погоджується. Тоді її привели до храму, та коли вона почала молитися, вогонь небесний спалив палац з ідолами і вбив багатьох язичників.

Тетяну знову почали катувати: випустили на неї страшного лева. Несподівано він підійшов до святої і почав лизати п ноги. Жінку кинули ? вогонь, але вогонь не торкнувся її. Язичники ув'язнили Тетяну у храмі Зевса, де вона перебувала два дні. На третій прийшли жерці, щоб принести жертву своєму богові. Вони знайшли свого ідола розбитим, а Тетяну побачили здоровою і веселою. Нарешті суддя виніс останній вирок: убити її мечем. Разом із нею загинув також її батько, бо поганини довідалися, що й він християнин. Сталося це близько 226-235 рр.

Яким же чином Тетяна-велико-мучеииця стала Тетяною університетською? Згаданий указ про відкриття університету був підписаний - день святої Тетяни. І не випадково. Проект Московського університету взяв під своє опікування генерал-ад'ютант І. Шувалов — красень і улюбленець імперат-рицГ І відкриття університету стало його подарунком не лише Росії, а й рідній матері — Тетяні. „Дарую тобі університет,* — сказав Шувалов на її іменинах. Так день Тетяни набув нового змісту. До речі, „Татіана" походить із грецької й означає „засновник", „фундатор", „організатор". В українській мові багато іншомовних слів, пов’язаних з вищою освітою. Якщо раніше після закінчення вищого навчального закладу отримували освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст», то сьогодні, окрім цього, є можливість стати бакалавром і магістром. Що означають ці слова?

Слово «бакалавр» увійшло в ужиток у середньовічній Європі на позначення студента, що успішно завершив навчання. Воно прийшло з латинської мови: «baccalaureus», співвідноситься зі словосполученням «Ьасса laureautus», дослівно -«увінчаний гроном лавра». «Васса» — гроно (від цього слова походить також ім’я веселого бога Бахуса, Вакха), a «laureautus» (звідси - лауреат) - від «Іаигеа»: «лаврове дерево» і «лавровий вінок». В українській мові XVI ст. зустрічається слово «ба-каляр». У XIX ст. воно вживалося в Україні зі значенням «школяр, учитель, дячок».

Слово «магістр» з’явилося у Стародавньому Римі, де «magister» означало як високого начальника (найчастіше - військового), так і вчителя. Утворене воно від латинського «magnus», тобто «великий». Це слово збереглося у багатьох мовах, наприклад у першій частині індійського титулу «магараджа». Слово «магістр» потрапило з Риму до Візантії, де набуло широкого ужитку і звідти (з грецької мови) було запозичене давньоруською мовою. Іншим шляхом, через німецьку мову, це слово було засвоєне як назва фахівця високої кваліфікації - «майстер».

Слово «ректор» прийшло до нас через польську мову із латинської. Воно означає «правитель, управитель». Слово „декан" (буквально „десятник”) ми запозичили із латини (“dekanus"). У давнину деканом називали старшу духовну особу в католицькій церкві; священика, який керував десятьма монахами. Латинське слово «куратор» потрапило у нашу мову через німецьку, воно означає «опікун». Найвище вчене звання, що надається найбільш кваліфікованим викладачам навчальних закладів, — професор. Це слово прийшло до нас із латинської мови, де означало «публічний учитель» або «той, хто відкрито оголошує, заявляє (про предмет своїх занять, про свою спеціальність)». Офіційного статусу вченому званню «професор» було надано у XVI ст. в стінах Оксфордського університету. Назва вченого звання та посади «доцент» теж запозичене із латинської мови ("docentis"), у перекладі українською — «той, хто навчає». До речі, у назві посади керівника кафедри перевага віддається формі «завідувач кафедри», а не «завідуючий кафедрою».

Багато слів пов’язані зі словом «академ»: академія, академія наук, академізм, академік, академічний рік, академвідпустка, академза-боргованість тощо. У зв’язку з цим І потрібно згадати героя грецької міфології Академа. Вважалося, що його поховано у священному гаю біля Афін. Саме тут у IV ст. до н.е. Платон учив своїх послідовників, потім вони на цьому ж місці продовжували його справу. А їх школа отримала назву «академія».

Слово «шпаргалка» через польську прийшло до нас із латинської мови, де воно означало „пелюшка”.

Університет або інститут традиційно для нашого часу позначаються абревіатурою «вуз» — вищий учбовий заклад. Але у 20-30-ті рр. XX ст. в Україні була поширена інша абревіатура — «виш», тобто «вища школа». Учені, які віддають перевагу останньому варіантові, стверджують, що слово «учбовий» не властиве українській мові. Краще використовувати слово «навчальний», а значить — і відмовитися від абревіатури «вуз». Та чи повернеться до широкого ужитку слово «виш»? Життя покаже.

Для того, щоб студенти краще підготувалися до екзаменів або заліків, безпосередньо перед ними, а також протягом навчального року викладачі проводять консультаційну роботу. Досить часто замість прикметника «консультаційний» вживають «консультативний». Запам’ятаймо, «консультаційний» — це той, що стосується консультації: консультаційна допомога, консультаційний пункт, консультаційна година. Слово «консультативний» позначає тільки ті об’єкти чи суб’єкти, які мають дорадчі права: консультативний комітет, консультативна нарада, консультативна зустріч.

За якісну працю студенти отримують винагороду — стипендію, що латинською мовою («stipendium») означає «оплата, жалування».

А хто зі студентів не мріє про канікули? У творах класичної літератури замість слова «канікули» можемо зустріти слова «вакація» чи «вакації». Вони запозичені з латинської мови («vakatio»), у сучасній українській мові використовуються дуже рідко. Частіше ми стикаємося зі спїпьнокореневим іменником «вакансія» — незайнята, вільна посада. Не рекомендується уживати словосполучення: вільна вакансія, звільнилася вакансія. Потрібно сказати: вільна посада, звільнилося місце чи з’явилася вакансія. Враховуючи склад* ну ситуацію на ринку праці, радимо студентам, насамперед випускних курсів, не зволікати, а під час зимових вакацій, використовуючи канікулярний час, шукати вакансії!

Олександр Бобир, професор, декан факультету початкового навчання Чернігівського педуніверситету імені Т.Г. Шевченка

«Гарт» №4 (2336) від 26 січня 2006

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)