15 медичних закладів можуть залишитися без фінансування з 1 квітня?
2020-01-14 17:31:36
7224
6
Медреформа в дії.
Від 1 квітня стартує друга хвиля трансформації системи охорони здоров’я. Відповідно до якої вторинна і третинна ланки вже за 2 місяці має запрацювати за принципом «гроші ходять за пацієнтом» і фінансуватися через Національну службу здоров’я. Її фахівці на засіданні постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я повідомили, що Чернігівщина нині в десятці лідерів по готовності до нового етапу реформи.
Юлія Сєдая, начальниця Управління північного міжрегіонального департаменту Національної служби здоров’я України: «На сьогодні по Чернігівській області автономізація складає 89,2% від загальної кількості. Це дуже добрий показник. Я вас з цим вітаю. Далі, підключення до МІС – 82,2%. Це теж дуже добрий показник. Комп’ютеризація трошки підвищилась – майже 40%. Реєстрація лікарів всіх рівнів – 23,5%».
Бути готовими запрацювати за новим механізмом і відповідати визначеному рівню якості надання послуг, - такою є вимога для укладення договорів з НСЗУ на отримання медичних гарантій. Однак, в області зазначають, 68% загальної готовності – це лише теорія.
Микола Дейкун, голова постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я, соціального захисту населення та у справах учасників АТО: «Я вважаю, що на 1 квітня 2020 року не готові ні держава, ні ми. Все робиться з коліс».
Так, за словами Миколи Дейкуна, після початку реформування галузі і впровадження першого етапу, можливостей для підготовки всі закладів було мінімум.
Микола Дейкун, голова постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я, соціального захисту населення та у справах учасників АТО: «З одного боку часу, а з іншого боку і коштів не було. Тому, якщо ми готували заклади до вступу в новий етап реформи, то ми повинні були дати закладам кошти на придбання медичного обладнання. Повинні було прозоро сказати вартість послуги. Її на сьогоднішній день ще немає. Структура послуги, що в кожну послугу входить, - ми на сьогодні не знаємо. Тому, які кадри, яке обладнання, як і що, ми нічого не знаємо».
Серед ризиків, які нині вбачають в області, не враховані специфіки медустанов у процесі трансформації, невідшкодування державою вартості комунальних послуг та енергоносіїв, і нестача фінансування для деяких закладів, що не відповідають вимогам для укладення договорів.
Так, серед тих установ, що мають 50 і менше відсотків від історичних доходів, – протитуберкульозний диспансер, обласна психоневрологічна лікарня, центр комплексної реабілітації дітей з інвалідністю «Відродження», стоматологічні лікарні та міські дитячі поліклініки в Чернігові. Загалом 15 закладів.
У зв’язку з реформою кошти в обласному бюджеті з другого кварталу на них не закладені, а у самих закладах і місцевих громадах фінансування на їх діяльність не вистачить.
Микола Дейкун, голова постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я, соціального захисту населення та у справах учасників АТО: «Ви представляєте, що таке, коли не видно закладу ні в якому бюджеті на фінансування? Там же люди працюють. Що стосується нашого обласного центру, соціально значущого, для небезпечних хвороб, то я думаю, по даним на сьогодні, треба звільнити з 1 квітня близько 500-550 чоловік. І ми їх будемо попереджати. Я не маю джерела фінансування».
Наразі в області спільно з Національною службою здоров’я розробляють стратегію роботи з фінансово-нестабільними установами.
Юлія Сєдая, начальниця Управління північного міжрегіонального департаменту Національної служби здоров’я України: «Це можуть бути різні програми, різні дофінансування, об’єднання з багатопрофільними закладами, розвиток платних послуг і перетворення на успішні КНП, надання соціальних послуг, стаціонарний догляд. Я запевняю вас, що стратегії в області дуже ефективні. І судячи з діалогу, який був у п’ятницю, думаю, що ніяких загроз та катастроф не існує».
Під час засідання в облраді наголосили, що в процесі реформування, важливо, аби змінилася сама система і водночас жоден пацієнт чи пацієнтка не відчули незручностей. Одним з результатів зустрічей мало стати звернення до Президента та уряду з приводу поступового старту реформи, як наприклад пенсійної, та вирішення проблеми оплати державою комунальних послуг.
Сюжет телеканалу «Дитинець»
коментарі (6)
Від 1 квітня стартує друга хвиля трансформації системи охорони здоров’я. Відповідно до якої вторинна і третинна ланки вже за 2 місяці має запрацювати за принципом «гроші ходять за пацієнтом» і фінансуватися через Національну службу здоров’я. Її фахівці на засіданні постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я повідомили, що Чернігівщина нині в десятці лідерів по готовності до нового етапу реформи.
Юлія Сєдая, начальниця Управління північного міжрегіонального департаменту Національної служби здоров’я України: «На сьогодні по Чернігівській області автономізація складає 89,2% від загальної кількості. Це дуже добрий показник. Я вас з цим вітаю. Далі, підключення до МІС – 82,2%. Це теж дуже добрий показник. Комп’ютеризація трошки підвищилась – майже 40%. Реєстрація лікарів всіх рівнів – 23,5%».
Бути готовими запрацювати за новим механізмом і відповідати визначеному рівню якості надання послуг, - такою є вимога для укладення договорів з НСЗУ на отримання медичних гарантій. Однак, в області зазначають, 68% загальної готовності – це лише теорія.
Микола Дейкун, голова постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я, соціального захисту населення та у справах учасників АТО: «Я вважаю, що на 1 квітня 2020 року не готові ні держава, ні ми. Все робиться з коліс».
Так, за словами Миколи Дейкуна, після початку реформування галузі і впровадження першого етапу, можливостей для підготовки всі закладів було мінімум.
Микола Дейкун, голова постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я, соціального захисту населення та у справах учасників АТО: «З одного боку часу, а з іншого боку і коштів не було. Тому, якщо ми готували заклади до вступу в новий етап реформи, то ми повинні були дати закладам кошти на придбання медичного обладнання. Повинні було прозоро сказати вартість послуги. Її на сьогоднішній день ще немає. Структура послуги, що в кожну послугу входить, - ми на сьогодні не знаємо. Тому, які кадри, яке обладнання, як і що, ми нічого не знаємо».
Серед ризиків, які нині вбачають в області, не враховані специфіки медустанов у процесі трансформації, невідшкодування державою вартості комунальних послуг та енергоносіїв, і нестача фінансування для деяких закладів, що не відповідають вимогам для укладення договорів.
Так, серед тих установ, що мають 50 і менше відсотків від історичних доходів, – протитуберкульозний диспансер, обласна психоневрологічна лікарня, центр комплексної реабілітації дітей з інвалідністю «Відродження», стоматологічні лікарні та міські дитячі поліклініки в Чернігові. Загалом 15 закладів.
У зв’язку з реформою кошти в обласному бюджеті з другого кварталу на них не закладені, а у самих закладах і місцевих громадах фінансування на їх діяльність не вистачить.
Микола Дейкун, голова постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я, соціального захисту населення та у справах учасників АТО: «Ви представляєте, що таке, коли не видно закладу ні в якому бюджеті на фінансування? Там же люди працюють. Що стосується нашого обласного центру, соціально значущого, для небезпечних хвороб, то я думаю, по даним на сьогодні, треба звільнити з 1 квітня близько 500-550 чоловік. І ми їх будемо попереджати. Я не маю джерела фінансування».
Наразі в області спільно з Національною службою здоров’я розробляють стратегію роботи з фінансово-нестабільними установами.
Юлія Сєдая, начальниця Управління північного міжрегіонального департаменту Національної служби здоров’я України: «Це можуть бути різні програми, різні дофінансування, об’єднання з багатопрофільними закладами, розвиток платних послуг і перетворення на успішні КНП, надання соціальних послуг, стаціонарний догляд. Я запевняю вас, що стратегії в області дуже ефективні. І судячи з діалогу, який був у п’ятницю, думаю, що ніяких загроз та катастроф не існує».
Під час засідання в облраді наголосили, що в процесі реформування, важливо, аби змінилася сама система і водночас жоден пацієнт чи пацієнтка не відчули незручностей. Одним з результатів зустрічей мало стати звернення до Президента та уряду з приводу поступового старту реформи, як наприклад пенсійної, та вирішення проблеми оплати державою комунальних послуг.
Сюжет телеканалу «Дитинець»
Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш
Telegram.
Залишити коментар
інші новини
Гордість Ічнянщини: будні рядового медика Дмитра Накоренко
2026-03-31 13:54:25
Виробництво vs тихе життя вдома: жителям Прилук заважає кузня
2026-03-31 13:29:39
На Чернігівщині жінка переправляла українок до Європи для сексуальної ...
2026-03-31 13:15:16
Війна скоригувала концепцію індустріального парку «Менський»
2026-03-31 12:44:48
Кицюня з ДСНС: історія безпритульної кішки, яка стала улюбленицею черн...
2026-03-31 11:53:33
«Наша родзинка — дров'яна піч»: як 21-річна чернігівка відкрила власну...
2026-03-31 11:30:57
«Буде краса, буде життя»: як озеленювачки готують Чернігів до весни
2026-03-31 11:08:37
Ворог тричі намагався поцілити «Геранями» в об'єкти зв'язку
2026-03-31 10:40:39
На Чернігівщині попрощалися з шістьма захисниками
2026-03-31 09:59:15
Їм від 60 до 80 років. І вони танцюють. Навіть під звуки обстрілів і с...
2026-03-30 14:25:32




Как-то уже не смешно
Реформуй не реформуй всеравно получишь...
конгениально "трансформировать" неразборную конструкцию, можно соответственно только ее сломать, что мы и видим. раз уж государство забило на конституцию и народ, один выход - страховая медицина, но видать и здесь велик соблазн вмешательства ворья.
Зато новые лица при власти
с таким главным врачем как у нас в городском стоматологическом центре делать реформы очень не профессиональный разгульный и деспотичный руководитель деньги заработаные коллективом тратит на ненужные выгодные ему а не учреждению закупки как с ним выжить коллективу во время реформы все гребет под себя и свою молодую любовницу которая не знает границ в своем поведении
а в стоматологии хоть є касовий апарат? тисячи платят каждий день и без каси