54-річний Олександр Оленіч завідувач відділу селекції Прилуцької дослідної станції закоханий у хризантеми

Олександр Оленіч

Про цю квітку є така легенда. Жив колись у далекій східній країні імператор, який не боявся нічого, крім старості. І повелів він своїм знахарям виготовити ліки, що могли подарувати вічне життя. Проте йшли роки, та нікому зробити цього не вдавалося.
Одного дня до палацу зайшов мандрівний старець і розповів імператорові, що на далекому острові ростуть квіти Сонця, які мають чудодійну силу, але дістати їх може лише людина з чистим серцем і доброю душею.

Імператор послав на той острів три сотні юнаків-воїнів, сподіваючись, що серед них знайдуться «чисті серця», та перед жодним із них квітка не розкрилася. Тоді на її пошуки відправилася проста дівчина Ханна.
Довго йшла вона через гори і долини, долаючи холод, спеку і вітри, аж поки не натрапила на ніжну жовту квітку, що світилася немов маленьке сонце. Ханна вирішила не зривати її, а просто нахилилася до неї і подякувала за її красу.

У цей момент квітка розкрилася ще більше, розсипавши навколо себе яскраві пелюстки, а вітер розніс її насіння землею як символ сонця, чистоти, любові і довголіття. Із того часу і з’явилася стародавня східна приказка:
Хочеш бути щасливим усе життя — вирощуй хризантеми.
Тільки уявіть: понад 120 сортів хризантем вирощують на Прилуцькій дослідній станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України.
Більше того — тут вивели чотири унікальних сорти цієї квітки. І зупинятися на цьому не планують. — Своє перше авторське свідоцтво на сорт хризантеми «Багряна осінь» я отримав у 2022 році. Це надзвичайно гарні червоні квіти із жовтою серединкою. Ще три сорти — «Коралове намисто», «Прометей» і «Рожева діадема» — отримали реєстрацію у 2023-му.
«Коралове намисто» має насичений червоний колір, «Прометей» — це помаранчево-жовті вогняні квіти, «Рожева діадема» — ніжно-рожева із жовтою серединкою. «Прометей», можна сказати, сорт ранній. Ці квіти зацвітають у середині серпня, а ось інші сорти — уже на початку вересня.

Зазвичай ми намагаємось виводити такі сорти, які комфортно почуватимуться в нашому регіоні — добре розмножуватимуться, без проблем зимуватимуть і, звісно ж, дуже гарно цвістимуть. Оці чотири — саме такі, — завідувач відділу селекції Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва НААН Олександр Оленіч проводить нас між квітковими грядками. І розповідає далі:
— Щоб отримати новий сорт хризантем, треба мінімум п’ять років. Спочатку ми збираємо насіння від вільного запилення квітів, висіваємо його і проводимо відбір найкращих зразків. Враховуємо все: форму й величину як пелюсток окремо, так і квітки в цілому, колір, яким вона цвіте, і навіть форму куща.

Поступово робимо вибраковку, і так із понад півтори тисячі варіантів залишаються один-два найбільш вдалих, стійких і красивих. На дослідній станції Олександр Оленіч, якому зараз 54 роки, працює вже півтора десятиліття. І хоч діяльність станції доволі різноманітна (тут вирощують і квіти, і декоративні дерева, і лікарські трави), його особливою любов’ю із самого початку стали саме хризантеми.

— Це просто гарно. А так хочеться краси в житті, тим паче зараз! — усміхаючись, аргументує він свій вибір. — Щоправда, 15 років тому колекція цих квітів тут була невеликою. Тепер же нам є чим похвалитися. Маємо махрові, кулясті, каскадні хризантеми різних форм і кольорів.

У догляді вони не дуже вибагливі — люблять сонце і помірну вологу (її брак уповільнює ріст, а надлишок шкодить рослинам), розмножуються як поділом куща, так і живцюванням (живці висаджують в торфосуміш у вологий парник, і вже за два тижні з’являється коріння). Висаджені рослини проти личинки хруща поливаємо «Антихрущем». Оце й усе!

До речі, ще чотири авторські селекції хризантем ми плануємо подати на реєстрацію вже цієї осені. Правда, ще не придумали їм назв. Стараємось кожній квітці дати таку, яка якнайкраще її характеризуватиме. Тож поки що думаємо.
Хоча… Ось цю тендітну світлу хризантему, — Олександр Анатолійович показує нам кущ ну дуже гарних квітів, — мені чомусь дуже хочеться назвати «Ладанкою». Побачимо…

Джерело: газета "Гарт", Катерина Дроздова

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)