Як живе ФГ «Мілкнов»: розмова з фермеркою Оксаною Верхушею
2025-10-29 12:33:18
317
0

Оксана Верхуша
– Я люблю читати про сільське життя у газетах, які передплачую, то і про наші будні хай люди почитають, – так відгукнулась на мою пропозицію Оксана Верхуша зі Стахорщини. – Може, комусь теж цікаві такі публікації.
У нас не кожен йде назустріч такій пропозиції. Тим паче, що говорили по телефону, хоч ми знайомі з жовтня 2021 року. Тоді до Міжнародного дня сільських жінок була публікація «З вчительки у фермерки».
То що ж змінилося за ці чотири роки у фермерському господарстві «Мілкнов»? Які виклики долають у період воєнного стану? Про це – наша розмова з фермеркою.
– Виростили чотирьох теличок, були по пів року, ніхто не купив, то так і залишились, а старіших збули, – розповідає Оксана Миколаївна. – Ми штучно злучаємо корівок, але нікому не треба телят на розведення. Усіх у нас 17 (тоді було 16) корів: одна сименталка тепер, решта чорнорябі. У нашій череді 39 корів, з яких 22 – односельців, а в іншій скільки, точно не скажу. Але збувають люди корів.
У 2021-му череда була з 55 корів. У селі проживає до сотні чоловік. У когось є і по три-чотири корови, у одних – п’ять. А так – по одній. Уявіть: нам тільки самим 17 днів пасти череду. Уже нема кого наймати. А хто й погодиться, так усі ці дні не пастиме.
Було б добре електропастуха мати, щоб не пасти, а займатись іншими господарськими справами. Так треба ж місце для пасовища. Оформити хотіли б робітників на роботу – нема кого. І корів жалко здавати. ФГ «Мілкнов»
Оксана і Петро Верхуші заснували у січні 2018 року. Ідея розводити корів з’явилась з любові господарки до цих свійських тварин – годувальниць сільських сімей. І полишила Оксана Верхуша вчительство, якому віддала десять років.
Не можна сказати, що все одразу складалось гладко. Збудувати задуманий мінікомплекс на 50 голів не вдалось – не дали кредит у банку. А допоміг Новгород-Сіверський сирзавод: надав кредитні кошти на купівлю корів.
– Осінньо-зимовий період 2022–23 років був важкий, всі ж пам’ятають, як без світла сиділи, – згадує жінка. – Світло було по кілька годин. Генератор за одну зарплату було не купити. Поки збирали, ажіотаж – генератори здорожчали. У жовтні 22-го більше 60 тисяч коштували.
Нам головне, щоб у сараях підсвітити, двома апаратами корів подоїти, води накачати. Купили навесні, однофазний. А от корморізка, різниця, охолоджувач молока працюють від електрики – для них треба трифазний генератор.
Тож, як вмикається світло, то все треба кидати і йти нарізати буряки, сіно… Прив’язані, так би мовити, до графіка відключень. А я ж приймала і приймаю молоко від населення для сирзаводу.
Своїх корів треба о третій ночі подоїти. Вранці йду, щоб до п’ятої люди принесли молоко, два кілометри до центру. Так рано у нас забирає сирзаводівська машина. То раніше було видно: село живе, світло горить у вікнах. Чого не скажеш за тепер. Було, коли дадуть світло, тоді і бідони миєш – свої і ті, що на прийомці. А це і вночі, хоч о першій, хоч коли. Ця зима, мабуть, ще більш важкою буде. Бо ж літають і літають…
– А яка ціна на молоко?

До війни ЄСВ платили, був період, що ці відрахування не платили, цього року знову ввели обов’язково платити.
– А який урожай у вас? Доволі ж треба кормів на зиму коровам.
– Ми орендуємо 15 гектарів землі у людей, платимо податок і орендну плату людям, яку інвестори, таку і ми, бо своєї землі у нас мало, – відповідає Оксана Верхуша. – Буряки останні три роки ніякі, а їх сіємо на площі у гектар.
Зернових більше, люцерну ще сіємо, кукурудзу на зелену масу влітку, гектар гарбузів. Під картоплею було два гектари, та вона не вродила. Уже докупили у людей по три гривні за кілограм 12 тонн її і ще десять треба.
Картоплекопалки і зернокомбайна не маємо, то треба наймати. Є урожай картоплі чи нема, а гроші за роботу віддай. Ми розраховуємо, скільки чого на зиму нам треба, щоб прогодувати корів: і зернових, і соковитих кормів, і сіна з соломою. Десь 17 тонн зерна на борошно треба перемолоти. У сокораціоні по 3–5 кілограм борошна на голову має бути і соковитих кормів 15–20 кг на добу. Сіно заготовили до п’яти тисяч тюків по 30 кіло, півтори тисячі тюків соломи. Влітку менші витрати, а на зиму по п’ять тонн кормів треба на корову. Найбільша зараз проблема з логістикою. І дуже дорого коштує транспорт. От в Авдіївці є зерно. А чим довезти?
Тирсу треба на підстилку. Не скрізь можуть завантажити або привезти – ні на чому. І взагалі тирса золота виходить, бо за машину треба дві з половиною тисячі заплатити. Працюємо, працюємо – раніше 12-ої години ночі спати не лягаємо. А дохід який?… І допомоги ж ніякої.
Хоча є державна програма допомоги на корів – по сім тисяч гривень на корову. Але ж ні разу цієї допомоги не отримували. Державний аграрний реєстр постійно весною і осінню приймає заявки, створюється особистий кабінет, а от зайти в нього – ніяк, вибиває помилку. А на землю отримували допомогу.
Що до війни, що у війну, фермерське господарство Верхуш тримається виключно на їх ентузіазмі й щоденній праці біля корів, у полях – з удосвіта і до ночі.
Справно сплачують податки, інші відрахування. До пенсії ще далеко. У пенсійний фонд зараз за Оксану Верхушу сплачує сирзавод – як за приймальницю, а ще за посаду бібліотекарки йдуть туди відрахування.
Війна змусила застосовувати таку форму, як простої. Бібліотекарі теж на простої.
– Ви говорили, що любите читати. То чи маєте і зараз час на читання?
– Люблю і досі. Знаходжу хвилинку. Книжку почитаю – від війни відволікаюсь. Я читаю детективи, зарубіжних авторів, сучасних українських письменників.
Газет передплачуємо чимало. Щоб у них менше про війну, а в яких поради, життєві історії. «Від села до села», «Таємниці ХХ століття», «Люди і долі», «Районку», «Вісник Ч» та інші.
У якійсь газеті прочитала, що кореспондент їхав і побачив, як хлопчина пасе череду корів. Він щиро здивувався, що таке ще є. Що хлопчик біля корів – така рідкість. Так воно і є.
Джерело: газета "Сіверський край", Тетяна Малай
Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш
Telegram.
Залишити коментар
інші новини
Равликове диво родини Корнієвських
2025-10-29 13:41:55
Родина Донських з Ніжина, у яких згорів будинок потребує вашої допомог...
2025-10-29 13:15:52
54-річний Олександр Оленіч завідувач відділу селекції Прилуцької дослі...
2025-10-29 12:53:19
Як живе ФГ «Мілкнов»: розмова з фермеркою Оксаною Верхушею
2025-10-29 12:33:18
У Новгород-Сіверському діти здали каштанів на 2730 грн., які передали ...
2025-10-29 12:20:07
Сестра вбитого російським льотчиком Красноярцевим хоче, аби вбивця був...
2025-10-29 11:53:49
Президент Зеленський відзначив державними нагородами сімох енергетиків...
2025-10-29 11:04:25
У Чернігові попрощалися з двома захисниками
2025-10-29 10:38:05
38-річний житель Прилук викопував квіти та ялинки біля могил полеглих ...
2025-10-29 10:23:17
У Новгород-Сіверському через приліт ворожого дрона пошкоджено будинок
2025-10-29 10:08:05



