Піар навколо Мазепи

Піар навколо Мазепи

Новий пам’ятник гетьману Івану Мазепі, який з’явився в Чернігові, став водночас новим бар’єром, який розділяє два ворогуючих табори заполітизованих мешканців обласного центру. 24 серпня на території чернігівського Валу, де і встановлено пам’ятник, в цьому можна було легко переконатися. А представники чернігівської міліції замість того, щоб разом із земляками святкувати День Незалежності, тільки те й робили, що розбороняли прихильників і ворогів пам’ятника, пильнуючи, щоб там «раптом чогось не вийшло».

А стільки було планів!

Минулого тижня у всіх засобах масової інформації з’явилося повідомлення про те, що урочисте відкриття пам’ятника великому українському гетьману відбудеться 24 серпня. Навіть час було вказано – 10:30. Зрозуміло, що, повіривши у це, чернігівці почали готуватися: одні (прихильники правих проукраїнських сил) були готові, вдягнувши вишиванки, з квітами йти на Вал, щоб взяти участь в радісній події, інші ж – представники «лівих» та проросійських організацій – збиралися «відвідати» Мазепу із зовсім протилежною метою (геть, мовляв, зрадника з «нашого» Валу!). Все місто тільки й говорило про можливе майбутнє протистояння.

Як влада пожартувала

Одразу варто сказати, що ні у тих, ні в інших не вийшло нічого з того, що вони планували. Представники влади, обмізкувавши ситуацію, зробили все по-своєму, а саме – урочисто відкрили пам’ятник Івану Мазепі у другій половині дня… 21 серпня. Саме так, залагодили «слизьку» справу ще у п’ятницю – одразу по тому, як у обласному драматичному театрі відбулося урочисте засідання з приводу свята. І квіти принесли, і стрічку перерізали, і пам’ятник відкрили… Сором’язливо, ховаючись, але ж відкрили…
Різні думки є з приводу таких хитрощів. Керівник обласної організації всеукраїнського об’єднання “Свобода» Андрій Міщенко, наприклад, назвав такі дії влади «щурячими», а саме відкриття пам’ятника зробленим «для галочки». Представники інших сил правого спектру були «скромнішими» у своїх оцінках, але з усього видно, що й вони були не в захваті від такого напівпідпільного «відкриття» пам’ятника українському гетьману. Вочевидь їхня позиція зрозуміла – пропав привід для безкоштовного піару, для зайвого дефілювання з партійними прапорами, для нагадування про себе і свого кандидата у Президенти фактично напередодні виборів.
Чернігівські ліві – комуністи і «вітренківці», - які чи не вперше в своїй історії планували взяти активну участь у «святкуванні» Дня Незалежності (хай і з протестними гаслами) також були невдоволені. Причина – та ж. Готувалися, планували (прапори зі скринь дістали, які давно провітрити потрібно), а тут отака дуля під ніс…

Так хто ж фашист?

Щоправда, 24 серпня кілька десятків людей вони таки зібрали біля бронзового Мазепи (приблизно стільки ж, до речі, було тут представників правоохоронних органів – і у формі, й, особливо, переодягнених). Чого тільки не наслухалися присутні від мітингувальників! Найцікавішими (на мою, звісно, думку) були висловлювання представника Комуністичної партії України, депутата Чернігівської міської ради Михайла Петрущенкова, який під час свого виступу встиг розповісти присутнім навіть про те, з ким… спав український гетьман. Історія про польську шляхтянку, яка зраджувала своєму чоловікові з симпатичним молодим Мазепою, була не менш цікавою, аніж оце, наприклад: «Ця влада здатна на будь-яку підлість. І оцей пам’ятник – підлість! Це – прояв фашизму…» Це – дослівно від пана-товариша Петрущенкова. Чи то Мазепа був фашистом, чи нинішня влада, на думку виступаючого, сповідує саме таку ідеологію, комуніст не пояснював. Натомість він пообіцяв швидку відставку зі своїх посад: голови облдержадміністрації Володимира Хоменка та облради – Наталії Романової. Причина (подаю мовою оригіналу): «Они извращают историческую действительность…»

Коли увійдемо в двері?

Нагадаю, що це був ранок 24 серпня – святкового дня, і за півтори сотні метрів від пам’ятника Мазепі, «окупованого» лівими силами, оточені групою інших людей стояли і Хоменко з Романовою, й інші представники влади, і просто громадяни, які належать до правого політичного табору. Поблизу Катерининської церкви, біля пам’ятного знаку “Борцям за волю…» вони говорили про своє. Нового нічого почути не вдалося – ну, хіба що про те, що незалежності вже 18, а тому ми (Україна, суспільство і т. д.) «повнолітні». І з цього приводу трохи дивні віршики лунали з динаміків, роздираючи простір. Наприклад, такі: «Вже стоїмо реально на порозі  дверей, відкритих в інший світ…» Хто писав такі «мудрі» вірші – хто зна. І коли ж нарешті увійдемо в оті «двері», біля яких «стоїмо», також невідомо.

Щоб з голоду не здохнути

Отаким був ранок 24 серпня 2009 року в Чернігові, де розважалися владоможці і політики, у той час, коли більшість городян, солідаризуючись зі своїми селянськими братами і сестрами й використовуючи зайвий вихідний день, копали на городах картоплю, розповідаючи одне одному, що, якщо по мітингах ходитимуть і виступи «сильних світу цього» слухатимуть в ці важливі дні, то взимку з голоду здохнуть. А до цього жартували: «День Незалежності й придумано для того, аби ми НЕ ЗАЛЕЖАЛИСЯ, а працювали на добробут свій і своїх родин.
А бронзовому Мазепі, схоже, до всього байдуже. Побігали навколо нього політики, покричали та й заспокоїлись. Може б, і надовго, так вибори ж не за горами, піаритись далі треба. Є перед ким, бо ж картоплю вже майже усю викопано.

Олександр Супронюк

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.