Комунальний фронт Чернігова: Водоканал

2022-05-31 17:41:55

4450

Війна - це випробування на міцність. І сьогодні вже можна констатувати, що місто Чернігів це випробування витримало з честю. Витримали його і люди, які весь час, коли місто перебувало в облозі, не втратили своє обличчя та допомагали один одному. Витримали підприємства комунальної сфери Чернігова, працівники яких, навіть під обстрілами, ремонтували пошкоджені мережі, прибирали сміття, забезпечували місто водою, газом, електрикою. Одним з таких підприємств є КП “Чернігівводоканал” - починаючи з 24 лютого 2022 року воно не на годину не припиняло своєї роботи.

Війна

Для працівників Чернігівського водоканалу війна розпочалася зранку 24 лютого. Когось з працівників попередили, що потрібно залишатися вдома і працювати в дистанційному режимі, а когось запросили оперативно вийти на роботу, щоб реагувати на пошкодження мереж та об'єктів підприємства, допомогти зводити блокпости та укріплення на в'їздах до міста Чернігова.

Вже пообідді першого дня війни працівникам КП “Чернігівводоканал” довелося почути перші артилерійські постріли поруч з об'єктами водопостачання, побачити дрони невизначеної належності та декілька разів спускатися до бомбосховища, почувши сигнали повітряної тривоги. Менш, ніж за добу бойові дії впритул підійшли до об'єктів підприємства з напрямку Ріпок та Новгород-Сіверського.

Фактично, з першого дня війни, з метою оперативного керування, частина працівників підприємства “прописалася” на території управляння КП “Чернігівводоканал”. Чергові зміни на об'єктах в різних кінцях Чернігова змінювались один раз на добу. Їм доводилось не тільки підтримувати життєдіяльність об'єктів водопостачання та водовідведення, але й переховуватись від обстрілів та після закінчення чергування пішки або, у кращому випадку, на велосипеді, через усе місто, добиратися додому.

Підтримували мешканців міста словом і ділом

Історію КП “Чернігівводоканал” під час облоги міста Чернігова можна відслідкувати по публікаціях у Фейсбук. День за днем, не дивлячись на відсутність в місті електрики та Інтернету, через соціальну мережу містянам надавали інформацію про те, що їх не залишили один на один з війною, що десь цілодобово працюють люди, які роблять все можливе, щоб відновити такі звичайні у мирний час, комунальні послуги, забезпечити людей водою, яка, на той час по своїй вартості практично дорівнювала вартості життя.

Хроніки війни

На об'єкти КП “Чернігівводоканал” почало “прилітати” вже на другий день війни. Але, якщо не враховувати короткотривалі перерви з постачанням електричної енергії, через які зупинялися водопровідні та каналізаційні насоси, водопостачання та водовідведення майже до кінця лютого здійснювалось у плановому режимі.

Але вже 27-го лютого, через руйнацію трансформаторних підстанцій, яка відбулася в результаті обстрілів, зупинилася насосна станція водопроводу в районі ЗАЗ.

У неділю, 28 лютого, через пошкодження електричних мереж після масованого обстрілу селищ Киїнка та Зарічне, було знеструмлено свердловинну “Зарічна”. В результаті три селища до квітня місяця залишились без централізованого водопостачання.

Вівторок, 1-го березня відзначився масованим обстрілом району ЗАЗ. Після прямого попадання снаряду в приміщення каналізаційної насосної станції (КНС), вона припинила свою роботу. На знеструмлених об'єктах Водоканалу в районі ЗАЗ залишалися чергові зміни і було прийнято рішення про їх евакуацію.

Так сталося, що саме 1-го березня на КНС в районі ЗАЗ чергувала Катерина Науменко. Фактично, їй самотужки, під обстрілами, довелося займатися відновленням електроживлення об'єкту. Через відсутність мобільного зв'язку жінка спілкувалася з головною КНС міста за допомогою дротового телефону і співробітники, які несли чергування в центрі Чернігова, як могли, морально підтримували її - через інтенсивність обстрілів евакуація з району ЗАЗ на той час була неможливою.

- Під час обстрілів я спускалась до машинного залу, який знаходиться на рівні -10 метрів відносно рівня землі. Коли після кожного обстрілу до приміщення КНС почали підходити російські військові, я взагалі перестала підійматися на поверхню, - розповідала Катерина Науменко. - Мені не відомо, що вони робили біля КНС, але в середину об'єкту вони так і не зайшли...

Приблизно о пів на шосту ранку 2-го березня Катерині Науменко вдалося вийти з КНС та добратися додому неушкодженою...

Практично в цей же час відбулись бомбові та ракетні удари ворога в районі вулиці Волковича, в результаті чого переважна більшість будинків тут залишилась без води. Для перекриття витоків та відновлення водопостачання в зазначений район міста було направлено аварійно-ремонтну бригаду, яка працювала ігноруючи «повітряну тривогу»...

Після вулиці Волковича довелося терміново перекривати пориви по вулиці Шевченка, де саме в цей день посеред дороги, прямо на водопроводі після ворожого нападу утворилася величезна воронка. Після цього відсутність водопостачання відчули на собі мешканці району Бобровиця.

3-го березня ворог наніс підступний удар по центральній частині міста. Без водопостачання залишились багатоквартирні будинки по вул. Чорновола та Богуна. Мешканців міста та і всієї України шокувала звістка про загибель десятків мирних громадян в цьому районі. Не дивлячись на небезпеку, працівники Водоканалу перекривали пориви та відновлювали водопостачання...

5-го березня бомбові удари прийшлися прямо на магістральні водогони великого діаметру в районі ЗАЗу, вул. Квітнева та Елеваторна. Якщо б аварійщики своєчасно не перекрили зруйновані мережі, місто вже б тоді залишилось без питної води...

В ніч з 10 на 11 березня бомбові удари ворога було націлено в район стадіону ім. Ю. Гагаріна. Розриви авіаційних бомб сколихнули усе місто. Одна з бомб потрапила прямо у магістральний водогін великого діаметру. Мешканці міста, які в цей час знаходились у своїх квартирах могли почути, як стікає вода з будинкових мереж.

Пошкодження труби такого великого діаметру нагадує рану в серці людини. Вода, як кров, витікала через порив і всі насосні станції водопроводу одночасно стали. Рух води по підземних артеріях Чернігова зупинився...

Завдяки роботі аварійних бригад, 11 березня вдалося локалізувати місця поривів та все ж таки, відновити подачу води. Але ненадовго - цього ж дня було зруйновано трансформаторну підстанцію, яка живила обладнання насосної станції в районі Бобровиці. Водопостачання міста відтепер, фактично, забезпечувало лише дві ВНС...

Під час мінометного обстрілу 13 березня ворогом було знищено КНС-3. Це була друга КНС, яка припинила свою роботу. Місту загрожувала екологічна катастрофа. Мешканцям багатоповерхівок рекомендували рити дворові туалети...

Понеділок, 14-е березня - трагічний день для КП “Чернігівводоканал”. В цей день, близько шостої години ранку відбувся авіаційний, а потім і артилерійський напад ворога на ВНС в районі Подусівки. В результаті масованого обстрілу на території ВНС загинули електромонтер КП “Чернігівводоканал” Анатолій Руденко, співробітник Управління поліції охорони в Чернігівській області Олег Скорина, дружина співробітника КП “Чернігівводоканал” Тетяна Остапенко, її донька Анастасія та сестра Людмила Кириленко.

- Сьогодні зранку ми взнали, що загинув Толік. Анатолій Руденко. Ми знайомі з ним усього лиш кілька днів - він їздив повз нашу позицію на роботу. Було йому десь трошки за 50. Працював у Водоканалі... Проїжджаючи, завжди радісно і гордо казав, що забезпечує місто водою, - написав у ФБ Олександр Ларченко.

- З сумом повідомляю, що сьогодні під час масованого ворожого обстрілу Чернігова загинув співробітник Управління поліції охорони в Чернігівській області Олег Скорина, 1967 р.н. У нього залишилася дочка-підліток... - пише на своїй сторінці у ФБ Володимир Нідзельський начальник ГУНП Чернігівської області.

В цей же день відбувся напад ворога на ще один, вже знеструмлений об'єкт КП “Чернігівводоканал” в районі Бобровиці. Олександр Таравський та Анатолій Луцай, які чергували на ВНС та під час нальотів переховувались у погребі, нарахували 64 “прильоти” на об'єкт. В цей же день на територію насосної станції увірвалися танк та БМП ворога. Евакуюватися черговій зміні довелося під пострілами ворожого снайпера, який, на переконання чоловіків, не мав наміру їх вбивати, а грався, як кіт з мишеням, стріляючи попід ноги...

В ці дні досталося і об'єктам на території управління Чернігівводоканалу. Під час мінометного обстрілу ворогом було знищено два крани та два маніпулятири, які і до цього часу грудою почорнілого заліза стоять на території підприємства. Прилетіло і автівкам співробітників...

Без перебільшення - 14 березня стало останнім днем, коли в місті Чернігові було централізоване водопостачання. в подальшому більшості водоканальців довелося перекваліфікуватися у водовозів...

Професія Водовоз

Приблизно 11 березня стало зрозуміло, що через постійні артнальоти, знешкоджену систему електроживлення Чернігова та розбомблені насосні станції забезпечити централізоване водопостачання в Чернігові буде неможливо. На водоканалі відновили професію водовоза.

На той час це була професія, пов'язана з ризиком для життя тих, хто її обрав. Судить самі: роздача води завжди супроводжується скупченням людей, які в будь-яку хвилину можуть стати мішенню для артилерії. Воду доводилось возити як на передній край оборони, так і в лікарні та хлібопекарні, які також були під прицілом ворога.

Єдина насосна станція, з якої відбувалася роздача води також двічі потерпала від обстрілів: один раз - артилерійського х боку Халявина, а другий - мінометного з напрямку Новоселівки.

Розповідаючи про водозабезпечення Чернігова в цей період, варто зазначити, що до підвезення води долучилися практично всі комунальні підприємства: “Зеленбуд”, “Деснянське”, “Новозаводське”, “ЖЕК-10”, “Ж ЕК-13”, ОЖБК.

Особа подяка волонтерам, які здійснювали підвезення води на своїх автомобілях.

Вистояли

Сьогодні КП “Чернігівводоканал” відновлює роботу мереж та об'єктів в місті Чернігові. За зовнішньою нормалізацією ситуації в сфері водопостачання та водовідведення стоїть щоденна кропітка робота працівників підприємства в умовах тотальної руйнації інфраструктури міста. При цьому матеріали та комплектуючі для ремонту практично відсутні. А люди працюють на голому ентузіазмі, бо коштів на зарплату також немає.
Наразі водозабезпечення міста здійснюють лише дві ВНС і при цьому на одній з них магістральні мережі перебувають в критичному аварійному стані. Тобто, одна з ВНС може зупинитись в будь-яку хвилину...
Ситуація складна, але контрольована. В КП “Чернігівводоканал” впевнені, що все буде добре: і з водою, і в Чернігові, і в Україні в цілому. Працівники Водоканалу вірять в перемогу та наближають її своєю щоденною працею.