Павло Провозін провів понад 3 000 екскурсій

Знаний у Новгород-Сівер­ській громаді краєзнавець Павло Провозін проводив екскурсії для гостей міста, починаючи з 1979-го, коли ще був позаштатним співро­бітником Новгород-Сіверського бюро подорожей і туризму, очолюваного Валентиною Гладковою. А потім і протягом 41 року його роботи в музеї.



Нині Павло Володи­мирович на заслуже­ному відпочинку. Але й досі добре пам’ятає першу проведену ним екскурсію. Про цікавинки з життя екскур­совода і екскурсанта Павла Провозіна це інтерв’ю.

- Перша екскурсія, яку я проводив, була на пароплаві - для відпочиваючих у місцевому Будинку відпочинку «Десна». А потім для кого я їх тільки не проводив... Був серед моїх екс­курсантів і колишній міністр внутрішніх справ України 1982-1991 років Іван Гладуш й істо­рик Гарвардського університету Омелян Прицак, який приїздив сюди на конференцію.

- А коли в Новгороді-Сіверському, на Вашому прикладі, найбільше було екс­курсій?
- У 1985-му. Для школяриків нашого міста, Шостки, інших районів області проводив екс­курс в історію Новгорода-Сіверського. Про­тягом літа було до сотні таких екскурсій. На день по дві-три.

А хіба можуть не зацікавити шанувальників історії такі шедеври, як один з найстаріших монастирів України - Спасо-Преображенський, через 11 років святкуватимемо тися­чоліття якого. А одна з трьох Тріумфальних арок України, які збереглися. І Торгові ряди - одні такі на Чернігівщині. Центр Князівства - Замкова гора. Комплекс пам'ятників по «Слову о полку Ігоревім», пам'ятник Мазепі і Карлу ХІІ під Дігтярівкою.

Наше місто понад три десятки разів загарб­ники палили у різні епохи, але пам'ятники історії збереглися. Жоден районний центр України за широтою історичних фактів і відо­мих людей не може рівнятися з нашим!

- Але не лише визначні історичні факти цікаві людям...
- Так. Великий історичний скарб - це історії самих мешканців, очевидців. Неможливо за­бути розповіді нашого містянина, який відчув на собі сталінські репресії. Від нього я почув таке, що ні в якій книзі не прочитаєш. Емоції зашкалювали! Дуже цікаво розповідали оче­видці й про діяльність чотирьох комендатур, які були у місті під час його окупації у Дру­гу світову. Угорську, яка розміщувалась біля Успенського собору, там у двоповерхівці нині мешкають люди. Румунську - у приміщенні музичної школи. Німецьку - де пізніше була дитяча консультація. Фінську - у приватному будинку на вулиці Свободи.

- Але Ви часто бували не лише екскур­соводом, а й екскурсантом.
- Протягом 41 року своєї роботи відвідав 87 музеїв. Переймав досвід, дивився як роз­міщуються експозиції, як проводяться екскур­сії.
Загалом як турист я відвідав дванадцять країн. П'ять разів був у Єгипті, був у Греції, Швеції, Польщі. У центрі світової культури - біля піраміди Хеопса.
Найбільш запам'ятались Стіна Плачу в Єру­салимі, Віфліємська Зірка, яку пощасливилось цілувати, купання у Мертвому морі.

- Що під час закордонних екскурсій Вас найбільше здивувало?
- Загалом дуже високий клас цих міжнародних екскурсійних маршрутів. І в Єгипті, Італії, Іспанії третина бюджету наповнюється за ра­хунок туризму.
А, приміром, єгиптяни, коли дізнавались, які площі у нас займають зелені насадаження, щиро дивувались, що у нас недостатньо розвинутий зелений туризм.

В Туреччині вразило те, що в експозицій­ній залі, де експонувались золоті прикраси і відомі у всьому світі діаманти, не було ви­дно охорони. На моє здивування пояснили, що, мовляв, у охороні немає потреби, адже у їхнього народу честь і шанобливе ставлен­ня до власної історії - на найвищому рівні. А для тих, хто схибив, - суворе покарання.

У Єгипті вся поліція - на верблюдах. А ще там не можна чіпати котів - це священна тва­рина.

А що найбільше вразило - жорсткий поря­док у ставленні до навколишнього середови­ща. Ніякого сміття поза сміттєвими баками. І кожен перехожий, раптом що, зробить заува­ження і покаже куди треба сміття викинути.

- Звісно, зараз не на часі розмова про розвиток туризму на Новгород-Сіверщині. І все ж, як і чим нам ще прива­бити туриста?
- Використовувати туристичний маршрут максимально: з більшою кількістю зупинок у цікавих місцях - той же крейдяний кар'єр, Десна, озера, ліси. Щоб туристу було ком­фортно ночувати і харчуватись. Тобто орієн­туватися на європейський рівень організації туризму. Та ж комфортна і сучасна вбираль­ня.

Максимально розвивати і зелений туризм - побудувати туристичні «містечка» у лісі за взірцем биринського табору. Щоб було ком­фортно відпочивати. І щоб у селах були такі будиночки для туристів. І на берегах озер. Можна влаштувати навіть риболовлю.
Варто вчитися використовувати наші ре­сурси в туристичних цілях. У нас для цього все є. Треба тільки окультурити. І розрекла­мувати.
До речі, мої колишні колеги з музею вже розробляють цікаві туристичні маршрути.

- А містичний Новгород-Сіверський реально показати туристу?
- Так. Є в нас такі місцини. І навіть на цен­тральній вулиці Князя Ігоря відбувались речі, які не можна пояснити. І на Губернській, і до­вкіл Ленькова. І біля колишнього Будинку від­починку. І про Судієнка є незвідане донині і таємниче. Тож і цей напрямок, думаю, буде цікавий туристу.
P.S. Павло Провозін нагороджений на­грудним знаком «Почесний працівник ту­ризму України».

Джерело: газета "Сіверський край" від 29.09.2022. Спілкувалась Світлана СЕКЕРА. Фото надане Павлом Провозіним.

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)