Фермер Іван Якуб продав равликову ферму через війну
2023-11-27 17:39:41
2710
3
Через воєнні дії аграрії області зазнали значних збитків — згідно з даними Департаменту агропромислового розвитку Чернігівської ОДА, станом на сьогодні постраждали 67 суб’єктів господарювання. Знищено або пошкоджено 116 тракторів, 38 комбайнів, 47 вантажних автомобілів, 44 одиниці ґрунтообробної техніки, а також ангари, зерносушарки, сараї тощо. У сільгосппідприємствах загинуло близько 500 голів ВРХ, у тому числі понад 200 корів. Сума прямих втрат сягає 688 млн. грн.
До того ж за останній рік-півтора здорожчали запчастини, мінеральні добрива, логістика, зносилася техніка, вичерпалися кошти, які вдалося зібрати в мирний час. Затрати зросли, а виторг за вирощений урожай зменшився. Скажімо, той, хто робив ставку на кукурудзу, яка вважається однією з найприбутковіших культур, минулого року був шокований — через постійні відключення електроенергії довелося використовувати генератори і сушіння зерна обійшлося в значно більші суми. Хто почав займатися яблучним бізнесом, тепер корчує сади: закупівельна ціна цих фруктів на переробку (зокрема на відомому в Україні підприємстві «Галіція») не доходить і до 3 гривень за кілограм — удвічі нижча, ніж собівартість.
Фермерське ж господарство «Соната» на Городнянщині попри те, що воно невелике (тисяча з лишком гектарів землі, 15 працівників), тримається на плаву навіть за таких умов. Більше того, на сьогодні ФГ, як стверджує його 59-річний власник Іван Якуб, на 99 відсотків розрахувалося із селянами — виплатило річну орендну плату за паї. Вона тут — до 10 відсотків від нормативної грошової оцінки землі (середньо-український показник — 8 відсотків). У багатьох інших - навіть значно потужніших сільгосппідприємствах розрахунків ще чекати й чекати.
— Ніякої гуманітарної допомоги наше господарство не отримувало. Справляємося своїми силами. Правда, не без позичок. Тa завдяки державній програмі «Доступні кредити 5-7-9 відсотків» отримуємо їх не на кабальних умовах. Виплачуємо вчасно.
Виробництво, звісно, не те, що до війни. Десь виходимо на нуль, десь маємо трохи прибутку. Щоб вижити, доводиться вигадувати якісь новації, ризикувати, — каже Іван Миколайович, згадуючи, як, щоб зекономити на сушінні зерна, минулорічну кукурудзу збирали цьогорічної весни.
На соняшнику виграли уклавши в серпні із ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» договір на поставку сировини за фіксованими цінами:
- 12 800 гривень за тонну. Зараз ціна - 9 500 гривень. Але підприємство договірні зобов'язання виконує. Тож ми не в збитках.
За майже 20 років фермерства («Соната» була створена у 2004 році) Іван Якуб переживав і злети, і падіння, але ніколи не здавався і не відмовлявся від мрії - постачати до столу українців дієтичні, з мінімальним вмістом холестерину, продукти.
У найсміливіших планах це було м’ясо фазанів і цесарок: у ньому — майже ідеальний баланс білків та жирів, мало вуглеводів. Ще до війни закупив — на почин — по кілька голів птиці. Та час вніс свої корективи — зараз на все це попиту немає. Тож фазани з цесарками поки що тільки в приватному господарстві Івана Миколайовича. Прижилися, дають потомство. А на фермі — пекінські качки, свині-мангалиці.
— Близько 30 відсотків м’яса «пекінки» — грудинка. М’ясо мангалиць вважається дієтичним. Ці свині — травоїднітравоїдні, хоча ми їх підгодовуємо, звичайно, і твердими кормами, і комбікормом власного виробництва. їх у нас поки що небагато — будемо збільшувати поголів’я.
Ще у фермерському господарстві є кури породи ломан браун. Вона відзначається інтенсивністю яйцекладки. Почали вирощувати полуницю.
Та чи не найбільше надій фермер покладав на равликів: - їхнє м'ясо низькокалорійне, гіпоалергенне, з високим вмістом білка та амінокислот. І до повномасштабного вторгнення не було жодних проблем зі збутом.
Свою равликову ферму він почав створювати у Великому Листвені 2020 року. Відвів для вольєра 4 сотки землі. Встановив там дерев’яні настили — під ними равлики й живуть, посіяв перко — у цій густій траві (гібрид суріпиці та ріпаку) молюскам комфортно, до того ж у її заростях вони рідше стають здобиччю птахів, які прокльовують мушлі і ласують м'ясом.
— Равлики досить вибагливі до умов утримання, чутливі до змін температури, вологості, якості харчування. Але гра варта свічок — особливо якщо врахувати, що продавати можна не тільки м'ясо, ікру, а й навіть слиз: він має регенеруючі властивості — використовується в косметології і медицині. Правда, до його реалізації у нас не дійшло. Через війну пішов на спад навіть продаж харчових равликів: ціна на них різко впала, — пояснює Іван Миколайович.
Якою вона була, не каже. За даними асоціації «Равлиководи України «РroSnail». У 2020 році на вирощуванні слимаків на 5-6 сотках землі за сезон можна було отримати в середньому (їхня вартість різна — залежить від розміру, виду, сорту) понад 70 тис. грн. прибутку.
Для розвитку нової справи, продовжує фермер, були всі умови — дешеве харчування (свіжі овочі, подрібнена кукурудза, комбікорм), високий репродуктивний потенціал молюсків (швидко розмножуються), невеликі площі для утримання. Але всі плани перекреслили воєнні дії. Равликову ферму довелося продати.
— Обов'язково повернуся до задуманого після Перемоги, — каже Іван Миколайович. Щоб наблизити її, він постійно допомагає ЗСУ.
Джерело: газета “Гарт”, Марія Ісаченко. Фото з альбому Івана Якуба
До того ж за останній рік-півтора здорожчали запчастини, мінеральні добрива, логістика, зносилася техніка, вичерпалися кошти, які вдалося зібрати в мирний час. Затрати зросли, а виторг за вирощений урожай зменшився. Скажімо, той, хто робив ставку на кукурудзу, яка вважається однією з найприбутковіших культур, минулого року був шокований — через постійні відключення електроенергії довелося використовувати генератори і сушіння зерна обійшлося в значно більші суми. Хто почав займатися яблучним бізнесом, тепер корчує сади: закупівельна ціна цих фруктів на переробку (зокрема на відомому в Україні підприємстві «Галіція») не доходить і до 3 гривень за кілограм — удвічі нижча, ніж собівартість.
Фермерське ж господарство «Соната» на Городнянщині попри те, що воно невелике (тисяча з лишком гектарів землі, 15 працівників), тримається на плаву навіть за таких умов. Більше того, на сьогодні ФГ, як стверджує його 59-річний власник Іван Якуб, на 99 відсотків розрахувалося із селянами — виплатило річну орендну плату за паї. Вона тут — до 10 відсотків від нормативної грошової оцінки землі (середньо-український показник — 8 відсотків). У багатьох інших - навіть значно потужніших сільгосппідприємствах розрахунків ще чекати й чекати.
— Ніякої гуманітарної допомоги наше господарство не отримувало. Справляємося своїми силами. Правда, не без позичок. Тa завдяки державній програмі «Доступні кредити 5-7-9 відсотків» отримуємо їх не на кабальних умовах. Виплачуємо вчасно.
Виробництво, звісно, не те, що до війни. Десь виходимо на нуль, десь маємо трохи прибутку. Щоб вижити, доводиться вигадувати якісь новації, ризикувати, — каже Іван Миколайович, згадуючи, як, щоб зекономити на сушінні зерна, минулорічну кукурудзу збирали цьогорічної весни.
На соняшнику виграли уклавши в серпні із ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» договір на поставку сировини за фіксованими цінами:
- 12 800 гривень за тонну. Зараз ціна - 9 500 гривень. Але підприємство договірні зобов'язання виконує. Тож ми не в збитках.
За майже 20 років фермерства («Соната» була створена у 2004 році) Іван Якуб переживав і злети, і падіння, але ніколи не здавався і не відмовлявся від мрії - постачати до столу українців дієтичні, з мінімальним вмістом холестерину, продукти.
У найсміливіших планах це було м’ясо фазанів і цесарок: у ньому — майже ідеальний баланс білків та жирів, мало вуглеводів. Ще до війни закупив — на почин — по кілька голів птиці. Та час вніс свої корективи — зараз на все це попиту немає. Тож фазани з цесарками поки що тільки в приватному господарстві Івана Миколайовича. Прижилися, дають потомство. А на фермі — пекінські качки, свині-мангалиці.
— Близько 30 відсотків м’яса «пекінки» — грудинка. М’ясо мангалиць вважається дієтичним. Ці свині — травоїднітравоїдні, хоча ми їх підгодовуємо, звичайно, і твердими кормами, і комбікормом власного виробництва. їх у нас поки що небагато — будемо збільшувати поголів’я.
Ще у фермерському господарстві є кури породи ломан браун. Вона відзначається інтенсивністю яйцекладки. Почали вирощувати полуницю.
Та чи не найбільше надій фермер покладав на равликів: - їхнє м'ясо низькокалорійне, гіпоалергенне, з високим вмістом білка та амінокислот. І до повномасштабного вторгнення не було жодних проблем зі збутом.
Свою равликову ферму він почав створювати у Великому Листвені 2020 року. Відвів для вольєра 4 сотки землі. Встановив там дерев’яні настили — під ними равлики й живуть, посіяв перко — у цій густій траві (гібрид суріпиці та ріпаку) молюскам комфортно, до того ж у її заростях вони рідше стають здобиччю птахів, які прокльовують мушлі і ласують м'ясом.
— Равлики досить вибагливі до умов утримання, чутливі до змін температури, вологості, якості харчування. Але гра варта свічок — особливо якщо врахувати, що продавати можна не тільки м'ясо, ікру, а й навіть слиз: він має регенеруючі властивості — використовується в косметології і медицині. Правда, до його реалізації у нас не дійшло. Через війну пішов на спад навіть продаж харчових равликів: ціна на них різко впала, — пояснює Іван Миколайович.
Якою вона була, не каже. За даними асоціації «Равлиководи України «РroSnail». У 2020 році на вирощуванні слимаків на 5-6 сотках землі за сезон можна було отримати в середньому (їхня вартість різна — залежить від розміру, виду, сорту) понад 70 тис. грн. прибутку.
Для розвитку нової справи, продовжує фермер, були всі умови — дешеве харчування (свіжі овочі, подрібнена кукурудза, комбікорм), високий репродуктивний потенціал молюсків (швидко розмножуються), невеликі площі для утримання. Але всі плани перекреслили воєнні дії. Равликову ферму довелося продати.
— Обов'язково повернуся до задуманого після Перемоги, — каже Іван Миколайович. Щоб наблизити її, він постійно допомагає ЗСУ.
Джерело: газета “Гарт”, Марія Ісаченко. Фото з альбому Івана Якуба
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Оставить комментарий
другие новости
Прилучанка Віта Сидоренко створює красу з ротангу
2024-12-30 18:05:11
Довічне позбавлення волі присудили трьом обвинуваченим у розстрілі род...
2024-12-30 17:32:04
На Чернігівщині знову виявили скаженого лося, який кидався на автівки
2024-12-30 16:28:56
Пільгові транспортні картки у Чернігові: чи будуть штрафувати людей бе...
2024-12-30 13:43:25
У Чернігові містяни готові віддавати за дубайський шоколад до 800 грив...
2024-12-30 13:28:18
16-річну Софію Фесюн з Чернігова підозрюють у державній зраді
2024-12-30 13:15:00
Леонід Маклюк розповів, як працює у У Городні соцпрацівником
2024-12-30 12:59:35
У Борзні чоловік забив приятеля каменюкою до смерті
2024-12-30 12:31:45
Чернігівська медсестра Аліна Супрунова працювала на російську розвідку...
2024-12-30 12:05:56
14-річна дівчина травмувалась при їзді на мотоциклі
2024-12-30 11:44:05
Ось такі люди й відбудують Україну опісля Перемоги. Молодець цей чоловік!
Селянин . вообще то улитки считаются самыми опасными существами --даже виноградные улитки . так как являются переносчиками целой кучи паразитарных организмов .. например наш Деснянский "рагуль " это описторхоз . шистоматоз ..и т.д. А к той же "дикой" виноградной полосатенькой даже прикасаться опасно ...можно заразиться бякой ...что возможно сожрет твою печень .
Штамп --.."повернуся до задуманого після Перемоги, " ) а що для вас є переиога ? і чому він продав своїх равликів ?