Підполковник Сергій Кудря виготовляє прикраси та іграшки з епоксидної смоли

Цей універсальний мате­ріал широко використо­вується в різних сферах — від рукоділля до промис­ловості. У рідкому вигля­ді він шкідливий, але май­стрів це не зупиняє, бо ви­роби з нього виходять ну дуже гарними. Ідеться про епоксидну смолу. Поки що в Україні людей, які освої­ли це ремесло, не так уже і багато, але в Чернігові такого знайшли — це керівник одного з підрозділів 105-го прикордонного за­пну імені князя Володимира Великого підполковник Сергій Кудря.

Щоб відволіктися від страшної реальності, Сергій Олександрович почав малювати. На стінах його кабінету і досі висять легендарна картина “Русскій воєнний корабль, іді на...” з підписом автора цієї пророчої фрази, зображення зруйнованого 105-го загону і ще низка інших по­лотен на військову тематику.

— Творчість дуже добре роз­вантажує психіку від негативних думок, знімає напругу, а це са­ме те, що потрібно в наш час, тим більше військовим, - каже Сергій Олександрович. — У 2022-му ма­лювання дуже мене захопило — стало своєрідною арттерапією, та приблизно півтора року тому йо­го замінило інше захоплення. Ви­роби з епоксидної смоли я вперше побачив в інтернеті. Стало цікаво, чи зможу і я зробити таку красу. І я зразу ж уявив свої перші вироби. У березні 2022-го прикордонники збили в Чернігові ворожий літак Су-24. Подія ця була символічна, тож мені дуже хотілося якось уві­чнити її у своїх виробах. Тому я взяв невеликі шматки того літака, наніс на них супровідний текст і залив їх епоксидною смолою. Вийшло ду­же цікаво, а головне — у такому ви­гляді вони зберігатимуться століт­тями. Перший такий експонат я за­лишив на згадку собі, а ось інші по­дарував товаришам по службі. Ну а далі вже пішло-поїхало.

Чого тільки не додалося до до­робку Сергія Кудрі за півтора року! Це і прикраси, і підставки для теле­фонів, і канцелярське приладдя, і годинники, і багато-багато іншого.

- Найпростіше робити біжу­терію. На прикраси потрібен міні­мум смоли, і робити їх не складно. Фактично на них я і набивав руку — експериментував і з формами, і з кольорами. Працювати з епок­сидною смолою просто — змішуєш її в певних про­порціях із затверджувачем, додаєш необхідний барвник і заливаєш у фор­му. Все! Процес поліме­ризації перетворює смо­лу на міцний, довговічний матеріал. Та є певні умо­ви, за яких цей процес бу­де успішним, — це дотри­мання певної температури та вологості повітря. Опти­мальна температура для повного затвердіння смо­ли має бути не менш ніж 20 градусів. Якщо ниж­ча, у ній виникають помут­ніння. Відносна вологість повітря — 40-60%. Ну і, звісно ж, потрібно стежи­ти, щоб на смолу, яка ще не застигла, не потрапляв пил чи інші сторонні час­точки. Буває, що в дея­ких виробах складно ви­гнати бульбашки, тому до­водиться довго над ними «чаклувати», хоча інколи вони, навпаки, привносять свою родзинку. Та й взагалі виро­би з епоксидної смоли — це політ фантазії. Можеш обрати різні фор­ми, змішати барвники у незвичай­ні кольори, додати будь-які деко­ративні елементи - все, що приду­маєш. У мене свій відбиток накла­дає професія - і тут без військової тематики ніяк.

***
У багатьох побратимів, рідних і друзів Сергія Олександровича вже є найбільш затребуваний аксесу­ар із його асортименту — підстав­ка під телефон.

- Я вже навіть не порахую, скільки їх зробив, — сміється він. — Бо ця кількість вимірюється де­сятками. Вважаю, що це дуже кру­та штука - актуальна і гарна. Тут я також експериментував із різними кольорами і декором, але найчас­тіше в мене просять підставки зе­лених відтінків з декором із гільз із різних видів зброї.

Далі Сергій Олек­сандрович показує нам патріотичні годинники та блокноти з обкладин­ками з епоксидної смо­ли, присвячені 105-му прикордонному загону.

— Це мої перші ек­земпляри, які я також планую подарувати по­братимам. Працювати з такими великими фор­мами набагато складні­ше. Наприклад, на ко­жен годинник іде близь­ко літра смоли. Це нема­ло, тож досягти ідеаль­ної форми доволі важ­ко, але можливо! Зро­зуміло, без браку тут не обходиться. А переро­бити виріб уже не ви­йде — розтопити епок­сидну смолу, яка засти­гла, неможливо. У моїх планах — зробити стіл зі стільницею, яка склада­тиметься із бракованих шматочків. Думаю, буде гарно. Ну і вона постійно нагадуватиме, яким трудом дося­гається хороший результат. Взага­лі ж це заняття вимагає передусім практики, а за службою в мене, на жаль, часу на неї залишається не дуже багато.

***

Зайшовши в робочий кабінет Сергія Олександровича, зразу по­мічаю дуже гарну невелику ялинку. Такі є в кожному офісі, але тут вона особлива, бо прикрашена незви­чайними іграшками.

— Так, новорічні прикраси з епоксидної смоли стали наступ­ним найбажанішим подарунком після підставок під телефон. Їх я також виготовив не один десяток. Купив, мабуть, усі найцікавіші фор­ми, які тільки є, — посміхається він. — Серед них є різдвяні зірочки, но­ворічні будиночки, янголята і, зви­чайно, символ року — Змія. Такі новорічні іграшки вже роз'їхалися всією Україною. Сподіваюся, вони порадують родини моїх побра­тимів, які захищають український кордон. Для мене ж це також своєрідна новорічна арттерапія. Адже якою б складною не була ситуація у країні, а різдвяно-новорічні свята все одно вселяють у душу якесь і особливе тепло, віру та надію наш краще. У цей час як ніколи хочеться дарувати іншим радість. Посмішки рідних, друзів, товаришів по служ­бі — це найбільший подарунок для мене.

А про його подарунок Сергій Олександрович згадав не просто так — 25 грудня, у світле свято Різдва Христового, цей сміливий, рішучий і сильний духом офіцер відзначає свій день народження.
— Всім нам у ці святкові дні я хочу побажати одного — спокою, достатку і затишку в родинах та миру на нашій землі, і обов ’язково досягнутого Перемогою! А вона в нас точно буде!

Віримо цим словам і щиро віта­ємо всіх наших захисників із Новим роком! Дякуємо вам за наше сьо­годні і завтра!

Джерело: газета “Гарт”, Катерина Дроздова

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

комментарии (0)