На Чернігівщині працює один із най­старших аматорських теа­тральних колективів

Кадр з вистави Народного аматорського театра Центру культури і дозвілля Ічнянської міської ради

Театр - це місце, де збігаються мрії, твориться ма­гія, і де кожен може відчути себе часткою великої та неповторної історії. На минулому тижні Народний аматорський театр Центру культури і дозвілля Ічнянської міської ради по­радував ічнянських театралів блискавичною виставою «По-модньому» за п’єсою Михайла Старицького.

Глядачі мали змогу насоло­дитися особливою театраль­ною атмосферою, неперевершеною акторською грою, яскравими декораціями, костюмами та музичним су­проводом.

Жарти, кумедні ситуації, а ще - коловорот народних пісень та яскравих танців не залишили жодного байду­жого у залі. Глядачі від душі сміялися над пригодами ко­зака Вареника, який за всяку ціну хоче потрапити у дво­рянство та заради цього все в родині перебудовує «по-модньому». Атмосфера у залі була тепла й щира. Вистава зібрала справжніх поціновувачів театру та подарувала багато позитивних емоцій. У виставі «По-модньому» грає 8 акторів, які складають по­ловину трупи народного те­атру. Режисер-постановник вистави - Ніна Радченко.



Ніна Радченко

Після вистави нам вдало­ся побувати за лаштунками театру та поспілкуватися з Іриною Васильченко, за­відувачкою відділу з основ­них видів діяльності КЗ «Центр культури і дозвілля» Ічнянської міської ради та керівником аматорського театру Ніною Радченко.

«Народний театр Центру культури і дозвілля Ічнянської міської ради - один із най­старших аматорських теа­тральних колективів Чернігів­щини. Створений він був ще на початку минулого століття, має досить давню і багату історію. Звання Народний те­атр отримав у 1967 році.

У трупі 14 дорослих акторів і 7 дітей. Дитяча група акторів функціонує у нас з 2014-го, бо тоді почали розширювати репертуар вистав для дітей. Але оскільки театр аматорсь­кий, наші актори десь працю­ють, навчаються, кількісний склад постійно коливається. Ну а діти виростають, їдуть навчатися, потім приходять інші діти. Такий постійний ко­ловорот охочих долучитися до театрального мистецт­ва. Наші найменші актори - учні початкових класів. Але в основному у дитячий трупі грають старшокласники», - розповіла Ніна Радченко.

- А чому саме вибрали цю виставу?
- У нас вже була вистава за мотивами п’єси Михайла Старицького «За двома зай­цями», вона дуже гарно сприймалася нашими глядачами. Зараз вирішили поставити «По-модньому», і не поми­лилися. Веселий, музичний, жартівливий водевіль сподо­бався нашим глядачам. Го­ловну роль Вареника виконав Григорій Дудка, працівник Укртелекому, також у виставі взяли участь наші працівники та учні гімназії.

Ролі виконували:

- Зінька (старша дочка Ва­реника) - Вікторія Левченко;
- Наталочка (менша донька Вареника) - Вікторія Шивкіна;
- Орина Власівна Дзво- нарьська - Олена Лаврук;
- Дембицька - Ірина Ва­сильченко;
- Сисой (син Дембицької) - Андрій Спичак;
- Овсій (хлопець який кохає Зіньку) - Сергій Гуков;
- Вівдя (служниця у Варе­ника) - Марина Даценко.
Звукорежисер - Ігор Василь­ченко.
Декорації - Віктор Швець та Олександр Солодовник.
Освітлювач - Віктор Швець.
Режисер народного театру - Ніна Радченко.

«Ми планували провести ви­ставу до Дня театру, але тому, що День театру випав на бу­денний день, а наші глядачі звикли більше відпочивати на вихідні, то для їхньої зруч­ності ми його провели саме 30 березня в неділю. Виставу готовили два місяці», - дода­ла Ірина Васильченко.



Ірина Васильченко

Але театр - це не тільки сцена, актори й глядачі, а й костюми, грим, декорації. Як ці потреби задовольняють­ся в аматорському театрі? З цими запитаннями зверну­лися до Ірини Васильченко.

- Де берете костюми: самі шиєте, купуєте?
- Деякі костюми є в нашій костюмерній, але, зазвичай, їх не вистачає. У нас більше українських народних кос­тюмів, а от коли торкаємося якихось таких ситуацій, ось як у виставі «По-модньому», то вже доводиться вишу­кувати костюми та створю­вати їх із тисячі речей. Щось компонувати, дошивати, до­робляти. Хтось приносить якусь цікаву блузку своєї тіт­ки чи бабусі тих часів, якусь хустку та спідницю. Ось так намагаємося до купки усе звести та створити костюм відповідно до образа та епо­хи. Хотілося б, звичайно, по­кращити нашу театральну скриньку костюмів, але не завжди в нас це виходить, бо бракує коштів. Інколи спон­сори нам допомагають, але найчастіше ми для себе самі костюмери, кожен доповнює образ, чим може.

- А гримери у вас є?
- І гример, і костюмер у нас все в одній особі, це - актор, який разом з режисером ви­будовує образ, а потім вже намагається його реалізува­ти, використовуючи ті речі, які ми маємо під рукою.

- А декорації хто робить?
- Декорації роблять наші працівники, чоловіки, які інко­ли теж залучені й в акторсько­му складі, часто допомагають і самі учасники трупи. Тобто, як такої посади декоратора у нас немає. Частково у нас є декорації, які відображають українську стилізацію, але зрозуміло, що нам їх не вис­тачає. Бо для того, щоб зро­бити сучасну виставу потріб­но дуже багато речей.

У нас сцена досить велика, але вона, на жаль, не обер­тається. Мабуть, ви бачили, як в театрах і будинках куль­тури сцена обертається, і це дуже зручно. Можна побу­дувати одну стилізовану кар­тину на сцені, потім зробити другу, як кажуть, перекрути - ти, і вже відкривається інша, яка була за лаштунками сце­ни. У нас, на жаль, цього зро­бити неможливо.

Тому ми налаштовуємо так сценічну картину, щоб у нас було по декілька дій вже відо­бражено на сцені. А якщо на дві дії спектакль, то тоді вже доводиться швиденько на­шим хлопцям попрацювати. І актори, і підсобні працівники, і техніки, вони усі разом, як тільки завіса закрилася, шви­денько перебудовують деко­рації на другу дію вистави.

- А художника маєте?
- Наш художник-постановник Андрій Копил зараз в ЗСУ боронить нашу країну. Але нас завжди виручав і про­довжує допомагати Сергій Піскунов і в оформленні як ху­дожник, і як актор, і як гример цікавих образів для дитячих вистав.



Актори ічнянського а маторського театру

- Які вистави плануєте? Чим порадуєте своїх гля­дачів?
- Ми плануємо підготува­ти до Дня захисту дітей, яке
святкуватиме 1 червня, ди­тячу виставу. Це вже тради­ційні вистави, їх ми готуємо обов’язково до Дня Святого Миколая та Дня захисту дітей.
А от уже ближче до зими ми плануємо підготувати виста­ву «Сватання на Гончарівці» по мотивах п’єси Григорія Квітки-Основ’яненка. Але все це - плани, інколи вони в нас змінюються. Зараз такий час, що ніхто не знає, як складеть­ся життя через місяць, через рік. Тому є перспективний план, є наше бажання поста­вити цю виставу. А як буде, покаже час.


Благодійний концерт Центру культури і дозвілля Ічнянської міської ради чекає на поціновувачів української пісні 11 квітня 2025 року о 17:00.



Джерело: газета "Гарт", Розмовляла Олена БЕРЕЗКІНА

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)