Офтольмолог Ірина Биховець розповіла, які унікальні операції на очах роблять у Чернігівській обласній лікарні

Близько 70-ти років тому на базі Чернігівської обласної лікарні було створено очне відділення, яке в кінці минулого століття отримало статус «відділення мікрохірургії ока». Вже понад два десятиліття його завідувачка – спеціалістка вищої кваліфікаційної категорії Ірина Іванівна Биховець, котра плідно працює більше 40-ка років.

Те, що першою починала, набутком колег стало

За час роботи вона впровадила не один десяток методик оперативного і консервативного лікування зору. Зокрема: мікрохірургічна техніка, ультразвукове дослідження, імплантація штучних кришталиків, їх розрахунки, мініінвазивна технологія хірургії катаракти, діагностика на сучасному обладнанні. Ірина Іванівна особисто виконала не одну тисячу операцій, значна частина їх високої категорії складності. Вона перша зробила за новою, найсучаснішою методикою операцію з видалення катаракти на рівні найкращих світових стандартів. Перша почала імплантувати м’які штучні лінзи, зробила багато іншого, вкрай потрібного».

– Тепер методиками, котрі я почала впроваджувати у лікувальну практику, володіють лікарі нашого відділення. Ми разом, як єдиний механізм, постійно практикуємо вітчизняні та зарубіжні методики. Вже чимало років на світовому рівні оперуємо на сітківці та скловидному тілі. Операції будь-якої складності забезпечені суперобладнанням, зокрема комп’ютерним томографом, – зазначила Ірина Іванівна.

Сонечко у словах, сонечко в очах

У відділенні мікрохірургії ока діє маршрут: від поста сестри медичної до операційних блоків. Чергова тепло і ввічливо зустрічає хворих і оформляє у стаціонар. А вони особливі. Більшість у літах, погано, а то і зовсім не бачать, з ціпками, у візках. Сестри медичні молодші їм у всьому допомагають, навіть поїсти.

Багато професійних обов’язків у сестер медичних, роботу яких грамотно координує старша сестра медична з багаторічним досвідом Ніна Миколаївна Шенько. Вони їх бездоганно виконують: закапують очі, перевіряють зір, роблять ін’єкції, вимірюють внутрішньоочний і кров’яний тиски, обстежують поле і гостроту зору. Всі процедури вміло здійснює і перев’язувальна сестра медична з багатим досвідом Ольга Миколаївна Чепурко. Щира, чуйна і добра (такі і її колеги), пацієнтів любовно називає «сонечками». Від світлого слова і на душі кожного стає світло, настрій підіймається, віра в те, що прооперований ось скаже: «Я у віконечко бачу сонечко, погожий день, людей».



С. Базашвілі, О. Чепурко, Л. Номировська, І. Апанасенко, Л. Безугла, І. Седнівець, С. Моргунова, Н. Шенько, Л. Шевченко, І. Лютницький, М. Биховець, І. Биховець, І. Шевчук, О. Шевчук, Г. Коробська, О. Коваль, Л. Кочубей, І. Бут

Щоб саме так ставало після безпросвітної темряви, Ірина Іванівна та її фахова, сильна команда відвойовують у грізних очних недугів міліметр за міліметром зору. Для цього співпрацюють із хірургами, анестезіологами, нейрохірургами, ендокринологами. Адже у кожного пацієнта є побічні захворювання, котрі вони враховують при проведенні операцій. А насамперед – в повному обсязі обстежують зір. Щоб не було черг, діє декілька офтальмологічних кабінетів. Такий кабінет, а не начальницький, є і у Ірини Іванівни. У неї – безмежна любов до тих, у кого тяжкі недуги уразили зір, і незмінне бажання його покращити чи повернути. Такі ж її колеги – від лікаря до сестри медичної. Усі працюють за покликанням. Кожен вкладає в свою роботу душу, близько до серця беруть переживання пацієнтів, реагують на них. Ділять їхнє щастя навпіл, коли вони почали знову бачити.

У головний офтальмологічний центр – у будь-який час доби

У відділення госпіталізують пацієнтів не тільки з хворобами очей, а і з їх ускладненнями. Внаслідок нелікування серйозних патологій виникають крововиливи, розриви очей, різі і болі в них від запальних процесів, відшарування сітківки, раптова втрата зору тощо. Це досить складні проблеми, з якими мають справу справжні офтальмологи. І вони їх висококваліфіковано вирішують, бо мають солідний багаж професійних знань і практики, постійно його поповнюють.

Поруч із лікарями, які на відмінно працюють не один десяток років, обнадійливо трудяться молоді, яких багато чому навчають старші колеги. Наставники їм довіряють і складні питання, бо пересвідчились, що добре справляються. Ірина Іванівна керує підготовкою лікарів-інтернів для роботи в медичних установах області. Щороку готує і випускає нових фахівців-офтальмологів. Відділення мікрохірургії ока вони вважають своєю альма-матер. Його пройшли не менше 90 відсотків лікарів-офтальмологів, що працюють у лікарнях Чернігівщини. Вони підтримують фахові зв’язки зі своїми колегами. Периферійні офтальмологи запозичують досвід у обласних, направляють своїх пацієнтів на обстеження і операції.

Відділення мікрохірургії ока – головний офтальмологічний центр області, куди можна звернутися в будь-який час доби з проблемами зору. Тут чергують лікарі, які нададуть кваліфіковану допомогу, при потребі госпіталізують. До них звертаються і пацієнти стаціонару, якщо виникають якісь проблеми вночі. Коли вони непрофільного характеру, то черговий лікар викличе свого колегу з іншого відділення.

Після операції пацієнт декілька днів перебуває у стаціонарі під наглядом лікаря, котрий його прооперував. Чого немає у приватних клініках, де того ж дня його виписують. А де гарантія, що все буде гаразд, не станеться післяопераційного ускладнення? На жаль, таке буває. І тоді пацієнти звертаються у відділення мікрохірургії ока. Таким не відмовляють, хоча вони і віддали перевагу не їм. Клюнули, як кажуть, на рекламу. Таким заперечують пацієнти з відділення мікрохірургії ока, котрі почуваються як вдома: цьому сприяє затишок, теплота і доброта усього медичного персоналу. У 17-ти палатах (з них чотири двохмісні і дві одномісні з підвищеним комфортом) – 45 ліжко-місць.

Хворих у відділенні завжди багато, від молодого до поважного віку. Що то значить: кожен хоче бачити білий світ, обходитись без поводирів. Першочергово госпіталізують і оперують воїнів, які отримали поранення очей на фронті. Зокрема, Олександр Герасименко з Мени.

– Під час бою постраждало моє око. Двічі оперували у військовому госпіталі. Зір не відновили. Батьки попросили командира направити мене у відділення мікрохірургії ока обласної лікарні. Лікар-офтальмолог Ігор Миколайович Лютницький (першим освоїв лазерні методики, – Авт.) вдало оперував очі моєї матері. Мої – теж. Тож після реабілітації – знову на фронт, аби захищати Україну від російських загарбників. Щоб Ірина Іванівна та її колеги, не чуючи часті сирени тривог, оперували цивільних і моїх однополчан, повертаючи втрачений на війні зір, – наголосив військовослужбовець.

Фахова консультація і складна операція

– Останній мій робочий день тижня – субота. На прийом прийшла жінка. У неї виявив патологію зору, лікування якої потребувало допомоги надзвичайно досвідченого мікрохірурга Ірини Іванівни Биховець, – розповів офтальмолог Носівської міської лікарні ім. Ф. Примака Олександр Анатолійович Черевко. – Вирішив набрати її у вихідний. Відразу відповіла – обстежувала зір після операції. Надала мені фахову консультацію і запропонувала направити пацієнтку на операцію (дуже складну), яку провела на високому професійному рівні.

Тепер задоволена жінка періодично приходить до нас на вимірювання внутрішньоочного тиску. І тепло розповідає про Ірину Іванівну, яка її запросила періодично проводити глибоке обстеження зору у відділені мікрохірургії ока, де для цього є вся необхідна надсучасна апаратура.

Я і моя мати Владислава Олегівна – офтальмологи Носівської міської лікарні. Ірина Іванівна і її син Михайло Юрійович – офтальмологи Чернігівської обласної лікарні. Наші пацієнти добре слово кажуть про обох, і про їх колег, бо якісно їх прооперували, повернули зір. Михайло Юрійович і ін’єкції робить. До нього та Ірини Іванівни, як і до інших лікарів, звертаються ті, хто хоче бачити білий світ, незважаючи на свій вік. Висококласні офтальмологи роблять все необхідне, аби пацієнт почув оте обнадійливе: «Лікувальний процес пішов успішно, “туман” в очах почав розходитись», – значить, людина буде бачити.

У форумах участь беруть – досвід запозичують

– Відділення мікрохірургії ока – наче міні-лікарня, одне з медичних флагманів обласної лікарні. Її керівництву не потрібно надавати якісь настанови Ірині Іванівні, – коментує медичний директор Чернігівської обласної лікарні, заслужений лікар України Валерій Миколайович Чобітько. – Бо тут на високому фаховому рівні поставлені обстеження, лікувальний і оперативний процеси.

Вона – лікар-новатор, щорічно бере активну участь у Європейських конгресах із катарактальної та глаукомної хірургії (Берлін, Барселона, Париж, Відень, Мілан), де отримує практичні навички на майстер-класах. Ірина Іванівна – член глаукомного Міжнародного клубу. Свої професійні надбання удосконалює і на міжнародних конференціях із вітреоретинальної та катарактальної хірургії на базі МНТК ім. Федорова. Ірина Іванівна – головний позаштатний спеціаліст-офтальмолог управління охорони здоров’я Чернігівської ОДА. Лікарі відділення – члени Всеукраїнської асоціації офтальмологів. Беруть участь в роботі конференції, що проходять у клініках європейських країн.

Біль і щастя

Ірина Іванівна та її команда від Бога хочуть, щоб, нарешті люди не бачили і не відчували страхіть та горя російсько-української війни. А натомість бачили прекрасний світ, весну, що розквітає, і сонце, котре красується на Великдень, раділи життю. Для цього офтальмологи з великої літери унікально оперують зір, дарують найбільше щастя для тих, що його втратили.

Ірині Іванівні болить рідне село Михайлівка, що в Запорізькій області, яка потерпає від обстрілів рашистів. Її мала батьківщина – колиска дитинства, а також інші населені пункти окуповані ворогом. Болить їй і захоплений росіянами сонячний Крим, де на відмінно закінчила Кримський медичний інститут.

А Чернігів для неї дуже дорогий. Тут до Ірини Іванівни прийшло велике людське щастя. Вийшла заміж за місцевого лікаря-отоларинголога Юрія Михайловича Биховця (працює у Ріпкинській лікарні). Народився син Михайло, котрий пішов важкою і відповідальною дорогою батьків. Успішно закінчив Запорізький медичний інститут. Михайло Юрійович, лікар-офтальмолог, перспективно працює разом з матір’ю, яка багато чому його навчила. Лікарів сім’я – щаслива сім’я!

Джерело: сайт газети"Чернігівщина", Микола КОХАН, фото Віктора Кошмала

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)