«Пожарку відстояли! Тепер ще б податкову»

У Городні забили тривогу ще на почат­ку весни, коли стало відомо, що Голо­вне управління ДСНС у Чернігівській області запланувало скорочення осо­бового складу в місцевій (4-й пожеж­но-рятувальній) частині — у результа­ті для боротьби зі стихійними лихами в громаді мав залишитися тільки один екіпаж.

— Не дай Бог спекотне літо, а в нас — лі­си, прикордоння і дерев’яні будинки. Що, з відра пожежі гасити? — непокоїлися люди. Зверталися до міськради, до депутатів із ви­могою не допустити скорочення.

Правда, були й такі, хто не бачив пробле­ми у зменшенні кількості рятувальників. Мов­ляв, після скорочення все можна вирішити шляхом ущільнення графіка роботи: зараз пожежники працюють добу через три, а мо­жуть — добу через добу. Це дасть можливість спрямувати зекономлені (через зменшення колективу) кошти у сферу оборони або в інші критичні — під час воєнного стану — сфери, залучити скорочений особовий склад до лав ЗСУ або до складу підрозділів ДСНС у райо­нах активних бойових дій. Але більшість жи­телів ТГ цієї точки зору не поділяє.

Як розвивалися події, розповіли в місь­кій раді:

— Були направлені листи до відповідних інстанцій із роз'ясненням ситуації Депута­ти міськради подали офіційне звернення до Президента та прем’єр-міністра України що­до неприпустимості зменшення чисельності рятувальників у прифронтовій громаді.

Міський голова Андрій Богдан особис­то зустрівся з керівником ГУДСНС у Чернігів­ській області (Романом Гордовим. — Авт.) й аргументовано довів необхідність залиши­ти підрозділ 4-ї ДПРЧ без змін.

— Як Вам це вдалося? — запитала в Ан­дрія Івановича.

Він каже: став у пригоді попередній до­свід, коли довелося відстоювати забезпе­чення прикордонних сіл громади медичною допомогою. Минулого року, посилаючись на складну безпекову ситуацію, до частини з них не доїжджала «швидка»: рідним треба бу­ло самим везти хворого до сусідніх населе­них пунктів, у яких було менше ризиків. Пи­тання довелося піднімати на рівні області. На сьогодні воно вирішене. Екстрена медич­на допомога доступна на місці для всіх меш­канців.

— Під час діалогу з очільником Обласно­го управління ДСНС я передусім надав ста­тистичні дані по нашій громаді. У ній - 60 сільських населених пунктів, розкиданих по великій території (густота населення — близько 15 осіб на 1 кв. км), відстань між де­якими з них сягає 20 км. У нас - кілометри спільного кордону з республікою білорусь та з рф, є постійна загроза ударів з боку ворога.

Продемонстрував розташування насе­лених пунктів громади на мапі, розповів про проблеми рятувальників, коли вони змушені боротися із заго­раннями, що виникли одразу в різних місцях.
Роман Миколайович погодився з наведеними аргументами. Розповів, що скорочення було заплановане у зв'язку зі змінами норм щодо кількості людей у складі екіпажів. Як з'ясувалося, у нашій ДПРЧ був повністю укомплектований тільки один екіпаж.

У результаті перемовин скорочень городнянських рятуваль­ників вдалося уникнути. Ба більше — їх штат збільшено на три одиниці (доукомплектували другий екіпаж). До того ж додалася ще одна пожежна автоцистерна, що має підвищити технічну го­товність підрозділу до реагування на надзвичайні ситуації.

Паралельно очільник ТГ добивається повернення в громаду послуг податкової.

— Бо це не діло, коли по якусь довідку доводиться їхати в Чернігів. Для містян це ще більш-менш прийнятно. А як бути жи­телям віддалених сіл, що за 30-35 кілометрів від центру грома­ди? Їм і до Городні добратися непросто. А до обласного центру — й поготів. I не факт, що з'їздиш успішно. Бо почнеться повітря­на тривога - установа зачиниться і доведеться повертатися до­дому ні з чим.

— Як вважаєте, результат буде на користь громади?
— Сподіваюсь, що так. Принаймні відступати не збираюся. Ми згодні виділити й утримувати приміщення — просимо тільки, щоб надали спеціаліста.

Джерело: газета "Гарт", Марія Ісаченко

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)