Олег Нижник у 50 років покинув роботу в офісі через вигоряння і став професійним пасічником

Тільки пасічництво. Нічим ін­шим Олег Петрович не займа­ється. «Це головний прин­цип стратегії, - каже чоловік. - Треба зосередитись на чомусь одному».

У 2010 році він купив у селі хатину, щоб відпочити від ро­бочих буднів, йому набридло жити «у курятнику», так він на­зиває квартиру. Тоді про пасіч­ництво не думав. Та одного разу він попросив у друга поставити у саду вулика, бо 13 яблунь, які росли біля будинку, не родили. З цього все і почалося.

Все життя Олег Нижник проживав у Сосниці, працюючи спочатку програ­містом на фабриці, а потім 20 років присвятив банківській системі. За ці роки він психологічно вигорів. «Коли тобі 50, ти маєш великий досвід, а молодь, яка вливається в колектив, тебе повчає, до того ж сама не знає суті роботи, - це гнітить. Я рік побо­ровся і прийняв рішення залишити роботу, адже синам і дочкам керівни­цтва важко що доказати чи перекона­ти», - так розповідає про причину за­кінчення свого робочого стажу Олег Петрович. Бджільництво стало його улюбленим заняттям і єдиним дохо­дом. Це йому подобається. Він навіть городу майже не обробляє. Що треба - купить, продавши мед.
Коли починав пасічникувати, не було інтернету і чоловік скуповував спеціальну літературу, читав. Три роки - і прийшов досвід. «Удосконалювати свої знання, щось експериментувати можна, коли в тебе 5-10 вуликів. А коли в тебе сотня вуликів, то ти пра­цюєш своїм методом», - каже госпо­дар.

Щодня пасічник навідується до своїх бджіл. Хіба взимку відпочиває. Каже, що два місяці працює дуже ін­тенсивно, це припадає на літо, ще два місяці в середній напрузі, ще стільки на розслабленні. Затрат на вивіз ніяких, адже пасіка стоїть на од­ному місці, це вигідно. І на зиму го­сподар залишає пасіку, оскільки зими теплі і бджоли не потребують укриття, хіба що утеплення вуликів.

Найважче у роботі пасічника, це викачка меду. Якщо, наприклад, ка­чає мед із соняшнику, то витрачає 10 днів, працюючи із 8-ої ранку до 12-ої ночі, це враховуючи і прибирання. На цю частину роботи у поміч приходить дружина, навідуючись з Чернігова до М.Устя. Донька чоловіка вже повно­літня і має своє життя.

Проблем зі збутом нема, звичайно, хотілося б вищу ціну, але враховуючи теперішній стан в країні, то на все по­' годжуєшся.

Життя у селі Олегу Нижнику подо­бається. Сусідів мало, зате є такі ж пасічники, як і він, разом є що обсудити, відпочити.

Тож не треба боятись залишитись без роботи. Завжди є вихід. Головне не опускати руки. І у цьому приклад нашого газетного героя. Побажаймо ж йому успіхів!

Джерело: "Вісті Сосниччини", Олена КУЗЬМЕНКО

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)