25-річній Аліні Уваровій, яка потрапила у страшну автокатастрофу лікарі у Польщі не давали шансу

Аліна Уварова

Вона вже розмовляє, сидить, їсть, може тримати ложку, виделку. Сина Вову, якому рік, ще жодного разу не бачила. Другий рік уся родина бореться за життя 25-річної Аліни Уварової з Чернігова. Аліна жила і працювала у Варшаві. Виїхала до Польщі з чоловіком Олексієм за три місяці до повномасштабного вторгнення. Працювала на заводі, фасувала деталі до автомобілів.

27 лютого 2023 року їхала на роботу, машину занесло в канаву з водою. Аліна була на четвертому місяці вагітності. Стареньку «БМВ» перекинуло на дах. Жінка наковталася води, травмувалася, втратила свідомість. Зупинилося серце.

Варшавським медикам вдалося реанімувати Аліну. Відвезли в реанімацію, під’єднали до апарата штучної вентиляції легень. Без свідомості вона пролежала півтора місяця, потім почала відкривати очі. Дитинка теж вижила, розвивалася в маминому животику. Коли строк вагітності був сім місяців, медики зробили кесарів розтин. Хлопчика назвали Вовою.

«Понад рік Аліна знаходиться в реабілітаційному центрі. Коли її перевели з лікарні, вона трохи рухала рукою. Друга рука та ноги не розгиналися. Ледве вимовляла слова. Харчувалася через трубку і нічого не пам’ятала. З-за стресу одразу стався напад епілепсії.

Коли я спитав у заві­дувачки відділення, який нам краще обрати реабілітаційний центр, вона відповіла — найдешевший. На її думку, Аліна до кінця життя залишиться в такому стані. Але ми не погодилися і продовжили боротися. Поступово, маленькими кроками, Аліна досягла результатів, яких жоден лікар навіть не передбачав. Ще є багато проблем, часті напади епілепсії, забуває все через кілька хвилин. Але вже пробує ставати на ноги.

Наш син знаходиться в опікунському центрі. На жаль, ще сам не дихає, і вони з Аліною ще жодного разу не бачились. За рік тільки за перебування, реабілітацію та ліки для Аліни пішло понад 155 тисяч злотих, які ми назбирали від небайдужих людей. Гроші закінчились, і нам знову потрібна допомога. Кожна копійка для нас дуже важлива!», — написав Олексій, чоловік Аліни.


Син Аліни та Олексія Володимир

«До центру ми потрапили, як це не жахливо звучить, як «овоч». Сама не їла, у неї був катетер у животі, через який її годували. Майже не розмовляла, тільки лежала. Сама не могла перевернутися. Завдяки небайдужим людям, які нам допомагали добрим словом, підтримкою, фінансово, завдяки реабілітологам, ми йдемо вперед.

За рік, який ми провели в центрі, донька розмовляє, сидить, сама їсть, може тримати ложку, виделку, чашку. Сама нарізала фруктовий салат. Самостійно може роздягатися.

У доньки проблеми з пам’яттю. Через дві-три хвилини забуває, що робила, що говорила, де була. І основне — ще не може ходити. Їздить на інвалідному візку.

Нашому маленькому хлопчику вже рік і три місяці. Його теж перевели до іншої лікарні. Під апаратом ШВЛ. Він у нас боєць, уже намагається сам дихати.

Ми йдемо до одужання і віримо, що все буде добре. Щоб рухатись далі, потрібні кошти. Усе, що в нас було, ми витратили і нам потрібна допомога», — написала у соцмережах Тетяна Ілляшенко, мати Аліни.



Аліна та Олексій до аварії

«Хочемо перевезти в Україну. Для цього малий повинен сам дихати»
Мати Аліни Тетяна Іляшенко, чоловік Олексій зараз у Польщі. Вітчим Юрій ІЛЯШЕНКО — військовий.

— Не можуть залишити Аліну надовго, — каже Юрій. — Дружина її опікунка. Малий ще самостійно не дихає. Він у клініці у Варшаві. Лікарі почали відключати від апарата штучного дихання. уже попередили, щоб готували місце для малого, планували виписати. Три-чотири години зміг дихати самостійно. І знову почав задихатися. Треба ще трохи часу.

Дуже хочемо забрати їх додому, в Україну. Для цього їм треба зробити групу інвалідності. Кошти на лікування закінчилися. За клініку платимо самі. У наступному місяці не знаємо, де брати гроші. Таня рахувала, за місяць лікування-реабілітації виходить 180 тисяч гривень. Зменшили кількість процедур. Не тягнемо. Для нас важлива кожна копійка.

Аліні потрібен басейн. Там його нема. Олексій возив її на річку. Трималась за надувний мат­рац, ногами відштовхувалася від дна. Так ходити боїться. В Аліни трапляються приступи епілепсії. Проблеми з пам’яттю. Їсть сама, хоча важко це дається. Але через 10-15 хвилин забуває, що їла. Ходили годувати качок. Кинула шматок хліба, Таня питає: «Ти годувала?» «Ні».

Малого шкода. Зараз саме той вік, коли він би вже ходив.

— В Україні шукали клініку, реабілітаційний центр?

— Товариш по службі — колишній реабілітолог. Говорили на цю тему. Каже, наші лікарі краще працюють, ніж за кордоном. Є досвід роботи з пораненими. Дізнавалися про клініки на заході України. Озвучили ціну приблизно 120 тисяч гривень на місяць. Шалені гроші. Але це дешевше, ніж у Польщі.

Карта «ПриватБанку» Тетяни Іляшенко:
4731 2196 5538 6443.
Номер рахунку Олексія для тих, хто в Польщі: 96102013900000620206838777.
Реквізити української картки: 4441111061338145.

Джерело: газета "Вість"

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)