Молодість та судинні катастрофи: чому інсульти та інфаркти «молодшають»?

Останні десятиліття медична статистика невблаганно фіксує тривожну тенденцію: інсульти та інфаркти міокарда, які традиційно вважалися хворобами літнього віку, все частіше вражають людей працездатного та навіть молодого віку. А 20-30 років тому інфаркт у 35-річного чоловіка чи інсульт у 45-річної жінки були скоріше винятками, ніж правилом. Сьогодні ж кардіологічні та неврологічні відділення лікарень приймають дедалі більше пацієнтів, яким ледь виповнилося 40, а то й 30 років, із діагнозами, що раніше асоціювалися з пенсійним віком. Цей феномен, відомий як «молодшення» судинних катастроф, становить серйозний виклик для сучасної медицини. Що ж стоїть за цією небезпечною статистикою?

Чи це генетичні мутації, погіршення екології, чи стрімка трансформація нашого способу життя? Як лікують ці небезпечні хвороби? Про це, а також про ключові фактори, що провокують ранній розвиток гіпертонії, яка є однією з основних причин розвитку атеросклеротичних серцево-судинних захворювань, зокрема інсультів та інфарктів, говорили з завідувачкою терапевтичного відділення КНП «Ічнянська міська лікарня» Ічнянської міської ради, лікарем-кардіологом першої категорії Людмилою Сурніною.

Тривожна тенденція: серцево-судинні хвороби «молодшають»

Людмила Миколаївна розповідає, що у її практиці наймолодшими пацієнтами з інфарктами були хворі 19 та 23 років. Раніше це були по одинокі випадки, але сьогодні ця тенденція набула загрозливого характеру, особливо на тлі війни. «Наразі на тлі постійних стресів, дуже почастішали й помолодшали інсульти та інфаркти. Маємо пацієнтів і 35 років, і 30, є навіть і 25-річні», – каже лікарка. Тож судинні хвороби перестали бути долею виключно людей похилого віку.

Крім того, пані Людмила зазначає, що генетичний фактор також має велике значення. В її практиці були пацієнти у віці 31 рік, яким вже встановлювали по 2-3 стенти після перенесених інфарктів. Хоча, не менш значними факторами є шкідливі звички (куріння, алкоголь), нездорове харчування, низька фізична активність, ожиріння, високий артеріальний тиск, високий рівень холестерину та глюкози, а також стрес.

Шлях інфарктних та інсультних хворих

Наразі пацієнтів з інфарктом негайно везуть до обласного центру, де є можливість провести коронарну ангіографію та, за потреби, встановити стент. Схожа ситуація і з інсультами. Ічнянських пацієнтів зі складними гіпертонічними кризами та підозрою на інсульт скеровують до кластерних лікарень Ніжина чи Прилук.
Для коректного лікування критично важливим є проведення комп’ютерної томографії (КТ), щоб визначити тип інсульту: ішемічний чи геморагічний. Якщо інсульт ішемічний (внаслідок закупорки судини), в кластерних лікарнях проводять тромболізис. Якщо геморагічний (крововилив), пацієнта транспортують до нейрохірургічного відділення Чернігівської обласної лікарні для оперативного втручання та видалення гематоми.

Реабілітація після інсультів та інфарктів

Для пацієнтів, які пережили інсульт, критично важливим є процес відновлення. Після лікування в Чернігівській обласній лікарні або кластерній лікарні Ніжина чи Прилук, після проходження гострого періоду, пацієнти повертаються під нагляд лікарів Ічнянської міської лікарні. Хворі приїжджають на реабілітацію до КНП «Ічнянська міська лікарня» Ічнянської міської ради, де спеціально навчений медперсонал допомагає їм відновити функції за допомогою індивідуально підібраних спеціальних фізичних вправ. Потім таких пацієнтів беруть на диспансерний облік.

Лікарка каже, що після перенесеного інфаркту пацієнту на все життя встановлюється діагноз постінфарктний кардіосклероз. Це патологічний стан, при якому загиблі ділянки серцевого м’яза після інфаркту заміщуються сполучною (рубцевою) тканиною. Це призводить до порушення роботи серця, тобто до зниження здатності серця скорочуватися, а також може спричинити такі ускладнення, як аневризма, серцева недостатність, аритмії та порушення провідності.

Гіпертонічна хвороба – «тихий вбивця»

Одним з основних факторів ризику розвитку атеросклеротичних серцево-судинних захворювань (мозкового інсульту, інфаркту міокарда) і смерті від них є гіпертонічна хвороба або артеріальна гіпертензія (АГ). Це хронічне захворювання серцево-судинної системи, що характеризується стійким підвищенням артеріального тиску вище 140/90 мм рт. ст. без очевидної причини.

Артеріальна гіпертензія часто протікає приховано, але без належного лікування може призвести до інсульту, інфаркту, серцевої недостатності та ураження інших органів.
На сьогодні гіпертонічна хвороба є найпоширенішим неінфекційним захворюванням на глобальному рівні та в Україні зокрема. За даними ВООЗ в Україні показник поширеності артеріальної гіпертензії серед дорослих віком 30-79 років становить 43%.
«Гіпертонічна хвороба – захворювання, яке потребує комплексного підходу до лікування та дисципліни з боку пацієнта щодо дотримання рекомендацій фахівця», – розповідає Людмила Сурніна.

Основні фактори ризику та причини артеріальної гіпертензії (АГ):
• Генетична схильність. Спадковість відіграє значну роль у розвитку АГ.
• Спосіб життя.
• Харчування. Незбалансовані дієти особливо з високим вмістом солі, жирів та низьким рівнем калію та магнію.
• Шкідливі звички: паління та зловживання алкоголем.
• Низька фізична активність (гіподинамія).
• Ожиріння. Надмірна маса тіла або ожиріння тісно пов’язані з підвищеним тиском.
• Психоемоційний стан – часті та тривалі стресові ситуації, нервове перенапруження.
• Вік. Ризик АГ зростає з віком, особливо після 65 років.
• Вторинна гіпертензія може виникнути як наслідок інших захворювань, таких як захворювання нирок, ендокринні порушення (захворювання щитоподібної залози, надниркових залоз, цукровий діабет), серцево-судинні захворювання (атеросклероз судин, вади серця).
• Інше (лікарські препарати, проблеми з хребтом, наприклад, остеохондроз).

Стадії розвитку хвороби
Гіпертонічна хвороба розвивається поетапно протягом кількох десятиліть і спричиняє незворотні зміни в органах-мішенях. Спираючись на ці критерії, кардіологи виділяють такі ступені захворювання:
• Гіпертонія 1 ступеня (м’яка) – тиск підвищується в межах 140-159/90-99 мм рт. ст. Це найпоширеніший тип, але багато хто його недооцінює.
• Гіпертонія 2 ступеня (помірна) – тиск коливається між 160-179/100-109 мм рт. ст. і стабільно тримається на підвищеному рівні. Поступово можуть проявлятися перші серйозні симптоми, як-от запаморочення та слабкість, а на ЕКГ або ЕХОКГ відмічаються характерні зміни в структурі серця (гіпертрофія лівих відділів серця, збільшення систолічного навантаження).
• Важка гіпертонія 3 ступеня – показники перевищують 180/110 мм рт. ст. На цій стадії ризик для здоров’я вкрай високий, адже вже відзначаються характерні зміни в органах-мішенях – нирках, сітківці, головному мозку.

Індивідуальний підхід до норми тиску

Лікарка акцентує увагу на тому, що «норма» артеріального тиску повинна бути індивідуалізована, хоча існують загальновизнані міжнародні рекомендації. За рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), верхня межа норми артеріального тиску становить 140/90 мм рт. ст.
Втім Людмила Сурніна пояснює, що у кожної людини є індивідуальний робочий тиск:
«Якщо у когось верхній, тобто систолічний, тиск 100-120 мм рт. ст., і людина нормально себе почуває, то для таких пацієнтів 140 мм рт. ст. – це вже підвищений тиск, вони вже погано відчувають себе».
Для пацієнтів, які хворіють на цукровий діабет, необхідний ще більш суворий контроль тиску. Лікарка прагне підібрати медикаментозне лікування таким чином, щоб тиск був на межі 120/80 мм рт. ст. і не більше. Це пов’язано з тим, що високий тиск у поєднанні з діабетом значно збільшує ризик ураження судин і органів-мішеней.

Важливо регулярно перевіряти тиск і звертати увагу на найбільш неспецифічні симптоми гіпертонії: • відчуття втоми;
• задишка;
• прискорене серцебиття, що часто супроводжується відчуттям тривоги;
• раптові епізоди запаморочення;
• дзвін або шум у вухах;
• болі в потиличній частині голови;
• розмитість зору, темні плями або миготіння «мушок».

Діагностування

Для встановлення діагнозу необхідний регулярний контроль показників артеріального тиску та низка інструментальних і лабораторних досліджень. У розрізі лабораторних досліджень призначають загальний аналіз крові та сечі, визначення рівнів глюкози, калію і натрію, ліпідограма, а також визначають рівень білка в сечі.
Для оцінки серцевого ритму проводять добовий моніторинг ЕКГ (холтер-моніторинг). Для оцінки роботи серця додатково призначають динамічні навантажувальні проби (ВЕМ, тредміл-тест). За тривалого перебігу, наявності додаткових факторів ризику (ожиріння, цукровий діабет) проводять ультразвукове дослідження нирок та огляд очного дна.
Спираючись на результати досліджень, лікар призначає хворому лікування.

Лікування АГ
Лікування включає зміну способу життя, контроль тиску за допомогою медикаментів, призначених лікарем, та регулярне спостереження. Медикаментозна терапія підбирається лікарем індивідуально, з урахуванням загального стану пацієнта та його супутніх захворювань.

Тривожна статистика: гіпертонія плюс ішемія

Серцево-судинні захворювання залишаються однією з головних загроз для здоров’я населення громади. Людмила Сурніна надала тривожну статистику гострих судинних катастроф:
• За 2024 рік інфаркти діагностовано у 7 осіб, інсульти – у 28.
• За 9 місяців 2025 року інфаркти – у 5, інсульти – у 21.

Проліковано в стаціонарі за 2024 рік з ішемічною хворобою серця та гіпертонією 1 572 людини, з гіпертонічною хворобою – 43 людини. За 9 місяців 2025 року з ішемічною хворобою серця та гіпертонією проліковано 1019 пацієнтів, з гіпертонічною хворобою – 58 пацієнтів.

Статистичні дані показують значну поширеність гіпертонії, як чистої, так і в поєднанні з ішемічною хворобою серця. Лікарка підкреслює, що серед молодих пацієнтів частіше зустрічається саме чиста гіпертонія, серед старших вікових груп більш поширена ішемічна хвороба серця з гіпертонією.

Ішемічна хвороба серця (ІХС)
ІХС – це стан, при якому порушується кровопостачання серцевого м’яза (міокарда). Ключова причина ІХС – атеросклероз. Це процес утворення холестеринових бляшок на внутрішніх стінках коронарних артерій, які живлять серце. Ці бляшки поступово звужують або повністю перекривають кровотік, викликаючи ішемію (кисневе голодування).

Тривале навантаження, часто спричинене супутньою гіпертонією, призводить до серйозних структурних змін у серці:
• Гіпертрофія лівого шлуночка – стінки лівого шлуночка (основної «насосної» камери серця) потовщуються. Спочатку це компенсаторна реакція, що допомагає серцю впоратися з підвищеним тиском, але з часом вона погіршує прогноз.
• Зміна клапанів – потовщення стінок може деформувати стулки серцевих клапанів (наприклад, мітрального чи аортального), спричиняючи їх недостатність або стеноз.
• Зменшення викиду крові. Як наслідок, ефективність серця знижується. Замість нормального об’єму крові, що перекачується за одне скорочення, викид зменшується, що є ознакою розвитку серцевої недостатності.
Статистичні дані показують значну поширеність гіпертонії, як чистої, так і в поєднанні з ІХС: як серед старших поколінь, так і серед молоді.

Профілактика: що може зробити кожен?

Лікарка наголошує, що в умовах постійного стресу, спричиненого війною, профілактика стає питанням виживання. Стрес є потужним тригером гіпертонічних кризів, які можуть призвести до інсультів та інфарктів.

Зараз дуже важливо навчитися управляти стресом та дотримуватися психологічної гігієни, яка включає такі прості кроки:
• Релаксація та медитація. Навчіться керувати стресом за допомогою релаксаційних технік таких як йога, медитації та глибоке дихання.
• Відволікання та хобі, тобто заняття, що приносять задоволення та відволікають від тривожних думок – в’язання, вишивання, спілкування з тваринами.
• Спілкування з природою. Контакт із природою має заспокійливий ефект.
• Гуртки та соціальні заходи – відвідування вечірок, гуртків, де можна обговорити книги, вивчати мови, співати або просто пити чай у дружній компанії, допомагає зняти стрес.
• За можливості – профілактичний відпочинок, наприклад санаторно-курортне лікування.

Також дуже важливі здоровий спосіб життя та правильна дієта:
• Харчування: Зменшення споживання продуктів із високим вмістом холестерину та обмеження вживання солі. Обмежуйте споживання солі до 5 грамів (близько 1 чайної ложки) на добу. Враховуйте «приховану» сіль у ковбасах, консервах та соусах. Зменшуйте споживання насичених жирів, цукру та солодощів.
• Вживайте більше продуктів багатих на калій, як-от фруктів та овочів.
• Дотримуйтесь здорової дієти, наприклад DASH-дієти, яка багата на овочі, фрукти, цільнозернові продукти та нежирні молочні продукти.
• Підтримуйте нормальну масу тіла.
• Фізична активність – регулярні помірні фізичні навантаження як-то ходьба, плавання, їзда на велосипеді не менше 30-40 хвилин 3-4 рази на тиждень.
• Відмовтеся від куріння та алкоголю.

Не забувайте про постійний моніторинг тиску: регулярно вимірюйте артеріальний тиск вдома, особливо якщо вам більше 40 років.
Тож на тлі поширення серцево-судинних захворювань, профілактика, здоровий спосіб життя та управління стресом стають ключовими інструментами для збереження здоров’я.

Джерело: газета "Трудова слава", Олена Березкіна

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)