Єлизавета Вовк з 9-поверхівки на Чорновола, 15, зруйнованої російськими авіабомбами, живе в квартирі, що надало місто

Ліза з дітьми

Коли летіли бомби, ми були вдома, — згадує березень 2022 року 33-річна Єлизавета Вовк, чернігівка. — Квартира на четвертому поверсі. Однокімнатна, покращеного планування. Вікна виходять на аптеку, там стояла черга. Чоловік Сергій з сином Павлом сиділи біля вікна. Це був, певно, перший страшний обстріл Чернігова. Тоді загинуло 47 людей. У будинку і на вулиці, поблизу аптеки.

«У сина з голови стирчала частина цегли. І досі там уламок є»

— Сергій почув сильний гул. Відкрив вікно, щоб подивитися. Далі був жах, — зітхає Єлизавета. — У квартирі повилітали вікна, розірвало двері. Летіло сміття, пил. Паніка була. Виносили з будинку і живих, і мертвих. Під завалами ледве відшукали Павла і винесли його на сходи, в коридор оцей, де ліфт. У сина з голови стирчала частина цегли. І досі там уламок є, — Ліза показує на собі в районі скроні, де саме застряг уламок. — Син час від часу втрачав свідомість. Прощався з нами, з життям.

Раптом бачу, біля нас незнайомий чоловік. Питає: «Чи потрібна допомога?». Думала, що то медик. Взяв сина на руки і виніс з будинку. В якій Паша лікарні, дізналася лише наступного дня. Зі слів сина, то був водій, який випадково проїжджав мимо нашої 9-поверхівки під час прильоту. Зупинився, прибіг. Хотілося б знайти того чоловіка, подякувати.

Пізніше я дізналася, що сусід Володимир Грязний з п’ятого поверху в момент прильоту вийшов на балкон покурити. Йому відірвало голову. Тіло збирали по шматках.

Павлу зараз 16 років. Вчиться в чернігівському професійному ліцеї залізничного транспорту. Лікарі бояться робити операцію. Запропонували їхати до медиків у Київ.

Бомба ФАБ-500 обвалила два під’їзди панельної 9-поверхівки серії ЧН. У стінах дірки. Шви між панелями розійшлися. Нема залізобетонних плит перекриття, міжкімнатних стін від першого до дев’ятого поверху в першому під’їзді. Впали балкони. Ці два під’їзди відновленню не підлягають. В кожному було 36 квартир. Три роки зруйнована частина будинку загороджена коричневим парканом з металопрофілю.



Третє березня 2022. 9-поверхівка на Чорновола, 15 після авіанальоту

Що таке ЧН

Серія ЧН-94 — це чернігівський прорив. Розробником універсальної серії одно-, п’яти-, семи- та дев’ятиповерхових панельних будинків був Чернігівський проєктний інститут «Діпроцивільпромбуд». Чернігівський ДБК (підприємство очолював Анатолій Роговий, процедура банкрутства розпочалася в січні 2017 року) був замовником будівництва. Технологія дозволяла зводити панельки на будь-яку кількість поверхів, під’їздів, та міняти їх конфігурацію (ставити буквою Т, Г, навіть зигзагом). Такі панельки побудували в багатьох містах України, а також у росії (воронеж) та білорусі (гомель).

Метражі кімнат — від 12,5 до 17 квадратних метрів. Висота стель 2,70. Кухня 7,8-8,6 м2. Санвузол роздільний (туалет — близько 1,0 м2, ванна — 2,5 м2). Були нарікання, що квартири такого типу холоднуваті, промерзали шви. З часом їх модернізували, утеплили.

Вторгнення показало, що міцність таких будинків бажає кращого.

«Якщо у нас заберуть цю квартиру, ми з дітьми залишимося без даху над головою і без прописки»

Єлизавета Вовк з трьома дітьми живе в квартирі на Довженка (колишня Толстого) в Чернігові. Трикімнатне житло на п’ятому поверсі надало місто. Попередні жителі, наскільки Ліза чула від сусідів, були переселенцями з Донеччини чи Луганщини. Жили з 2022 року. Почали робити ремонт. І покинули житло з боргами. Тільки за газ набігло 10 тисяч гривень.

— Власники квартири на Чорновола — чоловік та свекруха, — пояснює Ліза Вовк. — Цю квартиру нам дали, бо у мене троє діток від першого шлюбу. Доньки 13-річна Вероніка та 8-річна Анжела і Павло. З Сергієм разом чотири роки. Переїхали з дітьми до нього восени 2021 року. Свекруха жила і працювала в Італії. Через місяць знову планує туди їхати.

Сергій був механіком на автозаводі. Майже два роки, як військовослужбовець в тиловій частині. Після вибуху у нього пропав слух. Переніс операцію. Слух відновився на 70 відсотків.

Сусіди, з якими я спілкувалася, виїхали за кордон. Або орендують житло в Чернігові.

— Чому ви не скористалися державним сертифікатом, не купили інше житло?

— Цим питанням займається свекруха. Квартира в центрі міста. А компенсації не вистачає для того, щоб купити щось рівноцінне.

— Біля будинку на Чорновола часто буваєте? Приходите подивитися на дім?

— Перші три місяці після прильоту ходили. З’явилися мародери. Ми намагалися встерегти своє майно. А потім зрозуміли, що втрат не уникнути. Бути там — постійно згадувати про те, що сталося, знову переживати. Особливо чоловіку важко. Бо він там виріс. Але головне, що вижили.

— В новій тимчасовій квартирі облаштувалися?
— Доньки вчаться в школі №34, поряд. Тут три кімнати, 56 квадратів. По комуналці дорого обходиться. Звикли, але розуміємо, рано чи пізно нас можуть попросити виїхати. Якщо у нас заберуть цю квартиру, ми з дітьми залишимося без даху над головою і без прописки.

Я працюю швачкою. Спробувала себе у багатьох сферах: у клінінгу, кондитеркою була. Шию одяг для тварин в компанії «Колар».

Була прописка в Городні, у батька. Мама померла, коли мені було 11 років. Виховував батько. Зараз у нього інша родина.

— Батько ваших дітей до себе не хоче їх прописати?

— Цивільний чоловік. Жили в Броварах. У нього теж інша родина.

Єдиний будинок — в прикордонному Гірську, на Сновщині. Дім бабусі Валі. Туди постійно прилітає. Місяць тому баба Валя померла. Була в геріатричному пансіонаті в Чернігові. Два роки лежала. Коли до неї приїжджала, не впізнавала мене. Про її смерть дізналася три тижні тому. Ніхто з керівництва не повідомив. Поховали в Чернігові. Вчора, 19 жовтня, побула на могилі. Замовила батюшку, щоб відспівав.

У Чернігові відновленню не підлягають п’ять багатоквартирних будинків

— У грудні 2021 року місто придбало п’ять квартир, — додала Тетяна Булах, заступник начальника відділу квартирного обліку та приватизації. — Ці квартири надавали молоді по програмі 70 на 30. Після повномасштабного вторгнення були внесені зміні. Зараз це житло призначене для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб. З Чорновола, 15 до нас звернулося шість сімей.

— Експерти обстежили два зруйновані під’їзди, — каже Олександр Антонов, начальник комунального підприємства «Новозаводське». — Склали висновок про демонтаж.

— У 2023 році Ярослав Куц, начальник управління житлово-комунального господарства, сказав, що для демонтажу потрібно 15-20 мільйонів гривень. Можливо, він мав на увазі все зруйноване житло, що треба демонтувати в Чернігові?

— Це попередні розрахунки. Робити треба в комплексі. Щоб був план побудови чогось на цьому місці. Якщо з’явиться комерційна структура, кошти на демонтаж з бюджету можна не витрачати. Це теоретично. А як практично буде?

Майже всі власники зайшли в «єВідновлення». Взяли сертифікати і придбали собі житло. До нас зверталися. Ми допомагали з актами обстеження квартир, з висновками, що вони зруйновані.

За експертною оцінкою, у Чернігові відновленню не підлягають п’ять багатоквартирних будинків. Ярослав Куц, начальник управління житлово-комунального господарства Чернігівради, розповів, що треба демонтувати:

Два під’їзди дев’ятиповерхівки на вулиці Чорновола, 15;
Гуртожиток на проспекті Миру, 249 , два під’їзди по дев’ять поверхів;
Одноповерхові будинки барачного типу на вулицях Старовокзальна, 2, Жабинського, 14, Тургенєва, 22.

«Як зуб з великим карієсом»

Того дня, 3 березня 2022 року, інша бомба 500-ка влетіла в 17-поверхівку, що поряд, за адресою Чорновола, 15-а. У будинку два під’їзди, 168 квартир. Моноліт. Від вибухової хвилі похитнувся, але не впав. Ніхто з мешканців не загинув. Хоча ховалися навіть у коридорах на тому боці, куди прилетіло. Дім відбудували. Детальніше про це читайте тут:

Капітальний ремонт робила чернігівська будівельна компанія «УТБ-Інжинірінг». Виграли тендер. Замовник робіт — управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради.

— Чорновола, 15-а — монолітна залізобетонна каркасна будівля. Стійкіша до навантажень, ніж панельні і цегляні будинки, — пояснює 41-річний Павло Хайтов, директор компанії «УТБ-Інжинірінг». — Було два варіанти відновлення: або повністю розбирати шість верхніх поверхів, від даху і до 11 поверху, або позрізати все пошкоджене і відновлювати частинами.

Перед початком робіт запросили спеціалістів з київських «Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій» і ПрАТ «Гіпроцивільпромбуд» (займається архітектурним проєктуванням). Також залучали чернігівський проєктний інститут «Інтерархпроект».

Експерти, проєктанти декілька разів приїздили, ходили, дивилися. Працювали геодезисти. Перевіряли, чи не пошкоджений фундамент, несучі конструкції, сваї, на яких стоїть дім. Вони надали висновок, що дім можна відновити без демонтажу верхніх поверхів. Розробили проєктну документацію, як саме повинно проходити відновлення.

Власників уцілілих квартир не виселяли. Поки проводили відновлювані роботи, вони жили в будинку. 17-поверхівка без газу, на електриці.

Цей будинок можна порівняти з карієсним зубом. Він є, але пошкоджений і болить. Лікар зчищає все уражене, а на те, що лишилося, накладає пломби, реставрує. Те саме відбувається і з монолітним будинком. Проблема — велика висотність. У Чернігові жодна будівельна компанія з таким видом робіт ще не працювала.

Найважчим було демонтувати аварійні конструкції. З цим нам допомагали працівники ДСНС. Демонтаж був на висоті. Частинами. Встановлювали металеві підпорки, аби на них трималася конструкція і не обвалилося. Болгарками зрізали металеві конструкції, вручну вибивали бетон. Вантажили на піддони, спускали вниз.

Джерело: сайт газети "Вість", Юлія Семенець

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)