У Городні попрощалися із вчителькою та її подругою, які загинули від атаки російських БпЛА

У Городні на Чернігівщині 26 листопада попрощалися з двома жінками, які загинули внаслідок атаки російських БпЛА в ніч на 18 листопада. За словами соцпрацівниці Тамари Гордієнко, яка обслуговувала загиблу Галину Калачник, — жінка була лежача і пересувалася за допомогою ходунків. За нею доглядала 72-річна Ольга Тупик, яка й загинула разом із Галиною внаслідок пожежі після влучання безпілотника в будинок.
Як додала соцпрацівниця, востаннє з підопічною вони бачилися напередодні атаки.



Галина Калачник

"У цей же день (бачились, — ред.), тільки я вдень, а це сталося вночі. І вона була така весела, сміялася. Поговорили з нею, я попрощалася і поїхала. Дуже чуйна, така весела, життєрадісна жіночка, добра. Не можу повірити, що її вже немає. Це страшна трагедія".
26 листопада рідні та колеги прийшли попрощатися з Галиною Калачник до Свято-Миколаївської церкви. Вчителька-філолог Валентина Кисіль розповідає, що пропрацювали пів життя разом.

"38 років ми пліч-о-пліч жили одними нашими інтересами, а інтереси у нас у педагогів – це діти. Вона була справді педагог від Бога, тому що понад усе любила дітей. Нам дуже боляче. Ми просто всі настільки зараз «прибиті», приголомшені, просто розчавлені цією страшною звісткою". За словами колеги Галини Катерини Буйної, цей обстріл — це злочин проти українства.
"Вона та, хто викладала мову. Несла у світ дітям і дорослим українське слово. Це ще й злочин проти українства. Проти української мови". Колеги Галини розповідають — вона дуже любила життя.

"Вона дуже любила свою роботу. Для неї школа, уроки — це був сенс її життя. Вона жила школою, дітьми, колективом", — згадує Наталія Шоман. "Це була щира, доброзичлива людина, яка могла по-материнськи дати якусь пораду, підтримати, надати допомогу в слушний час", — розповідає Людмила Філоненко.



Ольга Тупик

Водночас у Василівській церкві зібралися близькі Ольги Тупик, щоб провести її в останню путь. Брат Ольги Микола Бублій каже: звістка про загибель сестри стала для нього шоком.

"Вона вдома не хотіла сидіти, сумувала за сином. Тож вона, як кажуть, шукала з ким поспілкуватися, щоб було трошки не так сумно. Вбивають Україну, а ми виживемо їм на зло!"
Поховали загиблих від російської атаки на місцевому кладовищі "Піски".

Джерело: "Суспільне Чернігів"

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)