9-класники Журавської школи опинились на роздоріжжі

У 2018 році в Україні стартувала реформа загальної середньої освіти під назвою «Нова українська школа» (НУШ). Її головною метою фахівці назвали створення простору, де учні навчаються на основі практичних навичок, а не лише здобувають теоретичні знання. Реформа передбачає зміну змісту освіти, модернізацію ролі вчителя, нову структуру школи, орієнтацію на потреби учня, створення сучасного освітнього середовища та впровадження інноваційних методик навчання. Також одним з етапів НУШ має стати профільне навчання. Після закінчення 9 класу (а всього в системі НУШ їх 12) учні мають самостійно обрати напрямок навчання, який їм більше до вподоби — академічний чи професійний. Простіше кажучи, перед випускниками-дев'ятикласниками стоїть вибір: вступити до академічного ліцею для підготовки до подальшого навчання в університеті або ж обрати фаховий коледж для здобуття професії. І якщо з останнім усе зрозуміло, то академічний ліцей для українців — це поки що щось нове.

Згідно з новим законодавством, навчання в такому закладі триватиме три роки: 10 клас буде адаптаційним, а 11 і 12 класи учні присвятять поглибленому вивченню обраного профілю. Звідки ж візьмуться ці академічні ліцеї? Усе просто. Міністерство освіти і науки України вирішило змінити структуру наявних навчальних закладів середньої освіти, розділивши їх на гімназії (1–9 класи) та ліцеї (10–12 класи). Школи, які перетворяться на академічні ліцеї, в окремих районах, громадах і містах обирали, враховуючи їхню матеріально-технічну базу, наявну діючу стратегію розвитку закладу, кадрове забезпечення, якість освіти і багато-багато інших критеріїв. Хтось із кінцевим вибором був згоден, хтось — ні, та це питання вже інше. Список нових академічних ліцеїв нашої області складений, заклади готові до роботи за новою системою. До речі, пілотування реформи старшої школи в Україні стартувало з 1 вересня цього року. Долучилося до нього 30 новостворених ліцеїв. Наступний етап проєкту — 2026–2027 навчальний рік, у якому до експерименту долучаться ще 100–150 ліцеїв. А ось на 2027–2028 навчальний рік запланований уже повноцінний запуск цієї реформи на всій території України. Саме він і поставив під питання навчання в старших класах журавських дев'ятикласників.

— На початку навчального року ми дізналися, що наші діти, які — батьки нушівців із самого початку знали, що після дев'ятого класу їм доведеться обирати між школою в іншому населеному пункті та коледжем, — то ми до такого готові не були. Тепер більшість навіть не знає, чи є сенс у тих старших класах, якщо для навчання все одно треба кудись їхати. Може, тоді й правда краще віддати дитину одразу в коледж і про старші класи навіть не думати?

Зараз у моєму класі 24 учні, — говорить класний керівник 9 класу Журавського ЗЗСО І–ІІІ ступенів імені Георгія Вороного Валентина Ткаченко. — До цієї ситуації до 10-го класу збиралися йти близько 20. Ці діти були впевнені, що закінчать школу тут. Вони мали стати останнім випуском 11 класу в нашій школі і дуже цим пишалися. Проте у вересні ми дізналися, що цього випуску вже не буде...

Хіба це справедливо? Нинішній 10 клас іще може закінчити саме нашу школу, а 9-й, останній з 11-річки, — ні. Ну ось чим вони відрізняються? Не розуміємо, розводять руками батьки. — Якщо навчатися діти їздитимуть у Варву, плюсів у старшій школі майже нема. По-перше, умови навчання в нашій школі точно кращі, ніж у тому новоствореному ліцеї, просторі класи, сучасне укриття з можливістю проводити уроки під час тривоги (розраховане воно на 600 дітей, хоча в школі навчається 200), новий харчоблок. Навряд чи все це є там. По-друге, довіз дітей на навчання в інший населений пункт у період дії воєнного стану — це ще те випробування як для них, так і для батьків. У нашу школу теж привозять діток із сусідніх сіл — Антонівки, Макіївки та Кулишівки, тому ми добре знаємо, що це таке.

То зранку тривога і діти — лягають і їх. Але це проблема не лише нашого села, району чи області, — каже заступниця директора з навчально-виховної роботи Журавського ЗЗСО І–ІІІ ступенів імені Георгія Вороного Валентина Нестеренко. Із 1 вересня 2027 року наш навчальний заклад, як і інші, переводять у статус гімназії. Тож у 2028 році ми вже не матимемо ліцензії на видачу свідоцтва про повну загальну середню освіту. Та й надалі умови функціонування старших класів дещо зміняться. Зараз у нас лише по одному 10 і 11 класу, вони мають свій профіль — технологічний. Однак, згідно з умовами реформи, надалі старша школа має ділитися на три обов’язкових тематичних профілі, є вимоги і щодо мінімальної кількості учнів у класах, і щодо рівня кваліфікації вчителів. Навіть якщо припустити, що всі учні нинішнього дев'ятого класу оберуть один профіль, ми все одно, на жаль, на рівні школи нічого змінити не зможемо. Якщо буде якесь розпорядження вищого керівництва залишити старші класи ще на рік у Журавці, ми будемо тільки «за», адже це наші діти, яких ми навчали протягом стількох років і які нам точно не байдужі!
— 1 вересня 2027 року я називаю «годиною пік». Наша громада до останнього відкладала реформування старшої школи, проте часу більше немає. Маємо лише рік на створення академічного ліцею, інакше ризикуємо взагалі залишитися без нього, — констатує начальниця відділу освіти Варвинської селищної ради Любов Лущик. — Свого часу ми звернулися до наших партнерів зі Швейцарсько-українського проєкту «DECIDE», з якими співпрацюємо вже два роки, щоб їхні експерти допомогли нашій громаді розібратися, куди дітям — уже з 10-го класу — піти в стіни академічного ліцею чи прийняти якесь інше рішення. Я добре розумію побоювання батьків і щодо довозу дітей у школу, і щодо їхньої психологічної адаптації, бо вона в усіх різна, і згодна, що учням нинішніх дев'ятих класів держава мала б дати змогу закінчити 11 клас у своїй рідній школі, та, на жаль, зараз законних підстав для цього немає. Батьки вже зверталися до нас із проханням прийняти щодо цього питання якесь місцеве рішення, але тут треба розуміти: навіть якщо воно й буде, то не матиме вищої юридичної сили, ніж Закон України.

Мені ці діти точно не байдужі, тож я вже пропрацювала всі можливі варіанти, як дати їм можливість довчитися у своїх школах, однак поки що реального не бачу. Найперше розглядала варіант створення філій академічного ліцею. До речі, таке рішення пропонували і фахівці «DECIDE». Перечитала закон і зрозуміла, що зробити філії в нас не вийде. Річ у тому, що за законом гімназії можуть мати відокремлені підрозділи і філії, а ось академічні ліцеї — ні. У їхньому складі можуть бути виключно гімназії, навіть початкова ланка тут не передбачена. Ані структурних підрозділів, ані філій у ліцеїв бути не може. Та й якщо говорити конкретно про Журавську школу, то саме вона не може бути нічиєю філією, бо є опорним навчальним закладом і сама має філію — школу з початковою ланкою в Остапівці.
Другий варіант — звернутися в Міністерство освіти з пропозицією створити підзаконний акт до Закону України, де буде прописано право громад на місцевому рівні надати можливість певним школам здійснити набір учнів 10-х класів у 2026–2027 навчальному році з подальшим правом видати їм свідоцтво.

Навіть якщо нинішнім дев’ятикласникам доведеться закінчувати школу вже у Варві, думаю, це буде не настільки страшно, як здається, — говорить Любов Лущик. — По-перше, діти з усіх навколишніх сіл дуже добре знайомі з Варвинським ліцеєм № 2. Уже два роки вони регулярно їздять туди на заняття в осередку «Захист України». По-друге, тут дуже хороший потенціал педагогічних працівників і є всі умови для комфортного та продуктивного навчання — потужний генератор на 32 кВт на періоди відключення світла, новий харчоблок, який може вмістити необхідну кількість дітей, протирадіаційне укриття, що складає понад 900 квадратних метрів і розраховане на 700 дітей. Протягом трьох років ми робимо в ньому ремонт. Уже поклали якісну підлогу, провели Інтернет у кожну кімнату, щоб можна було працювати під час повітряної тривоги, розмістили ємності для води, облаштували буфет і затишні вбиральні, змонтували освітлення і водяне опалення.

До того ж у цьому закладі є ще одне укриття на 800 квадратних метрів, яке поки що без ремонту, але ми вже шукаємо спонсорів, котрі допоможуть привести його до ладу. Не буде проблем і з підвезенням дітей, адже для цього виділять додатковий автобус. За потреби ж тут забезпечені всі умови, щоб учитель міг якісно проводити уроки в онлайн-режимі. Так, дев’ятикласники стали заручниками шкільної реформи, але ми маємо зробити все, щоб якісну освіту вони здобули, незважаючи ні на що.
І все ж таки дуже хотілося б, щоб на прохання батьків Журавської школи (і не лише її) звернуло увагу Управління освіти і науки Чернігівської ОДА в особі його керівника Юрія Музики. Звернутися в Міносвіти йому було б набагато легше, ніж батькам, а вони були б за це дуже вдячні, адже питання, яке їх непокоїть, для нашої області досить актуальне. 100% про старшу школу через реформу перестали думати не лише школярі із Журавки.

Джерело: газета "Гарт", Катерина Дроздова

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)