В Іванівці тепер власна швидка допомога

«Ми тільки подзвонили, а ви вже й прилетіли», — буває, дивуються мешканці Іванівської громади Чернігівського району медикам швидкої допомоги, які приїжджають до них за лічені хвилини після виклику. Із листопада 2025 року бригада Другої підстанції Чернігівської станції екстреної медичної допомоги цілодобово чергує в Іванівській амбулаторії загальної практики — сімейної медицини, що значно скоротило час доїзду до мешканців громади.

— Ми завжди користувалися послугами швидкої медичної допомоги з Чернігова, — говорить голова Іванівської громади Олена Швидка. — Найбільш відчутною проблема відсутності своєї бригади медиків стала 2022 року, коли на початку повномасштабного вторгнення росіян із містом не було сполучення. Поряд із цією постала й проблема відсутності в нас власної пожежної частини. Тож у перші пів року після деокупації області ми створили місцеву пожежну команду, зараз вона працює.

Також у той період ми першочергово мали відновити роботу своїх амбулаторій і ФАПів, які внаслідок бойових дій були пошкоджені або зруйновані, як-от у Количівці. Тобто ми насамперед вирішували питання не екстреної, а первинної медичної допомоги. І з усіх сил до відновлення медичних закладів старалися залучити донорів, бо власних коштів на все не вистачало. Нам це вдалося: ми відремонтували Іванівську амбулаторію, полагодили інші ФАПи і за донорські кошти з нуля побудували фельдшерський пункт у Количівці. Він сучасний, нічим не поступається Іванівській амбулаторії.

Але люди дедалі більше скаржилися на те, що через відстань «швидка» з обласного центру до дальніх сіл громади їде довго. Кілька місяців тому я познайомилась із директором Чернігівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Ігорем Даниленком. І він запропонував визначитися з населеним пунктом, де можна було б поставити модульну будівлю для розміщення бригади екстреної допомоги.

А в нас дуже гарна амбулаторія, і в ній були кімнати, які ми могли надати для цього на правах оренди. Я винесла це питання на сесію сільської ради, і всі депутати підтримали рішення одноголосно. Почалась процедура здачі в оренду приміщення для бригади швидкої допомоги. І вона тепер чергує тут в Іванівці. Причому обслуговує не лише нашу, а й села Олишівської громади, які розташовані поряд. Відгуки про роботу медиків якнайкращі.

ТРЕТІ ПОЛОГИ

Одним із перших послугами «власної» швидкої допомоги скористалося подружжя Петренків з Іванівки.

— 2 грудня ми зателефонували на 112, бо дружина Марина народжувала, — розказує глава родини Дмитро. — І п’яти хвилин не пройшло, як «швидка» примчала. Імен її працівників не знаю, але вони все зробили чудово.
Підтримували морально, говорили, що робити. Вчасно довезли нас із дружиною до пологового, і там народився наш синочок Максим (це в нас уже третя дитина). Дуже добре, що тепер «швидка» є на місці! Можна не переживати, що в разі чого доведеться довго чекати.

Парамедик Світлана Петренко, яка чергувала в Іванівці у день нашого приїзду, пригадала свої перші в медичній практиці пологи:

— Я тільки-но прийшла на роботу після училища. Досвіду — нуль. Аж тут виклик на пологи. Недалечко — в Павлівку. У жінки треті пологи. Забрали її. Я сіла не з нею, а поряд із водієм. Періодично озираюсь — поглядаю, як там жінка. Проїжджаємо повз готель «Україна», обертаюсь — породілля вже не сидить, встала. Кажу водію: «Гальмуй!» Вискочила до неї — вона стоїть, тримається за лямки, ноги схрестила. Я миттю її поклала, ноги їй у колінах зігнула. А голівка дитини вже вийшла. Зразу все згадалося. Я повернула дитинку на плечко — і маля просто вилетіло. Голівка була чорна, а тільце біле. Майже задихнулося! Я обернулася вчасно, все обійшлося. Але тоді таке пережила… Була й гордість: я життя врятувала.

Світлана Іванівна працює в медицині з 1977 року.

— У важкі 90-ті робила перерву (торгувала на базарах), але через дев’ять років повернулася. У 80-ті роки, коли працювала, то за добу було по чотири-п’ять викликів на пологи. Народжували і в машинах, і вдома. Зараз народжують у рази менше. І в багатьох є свій транспорт, тож самі доїжджають до пологового.

Світлана Іванівна розказує про свою нинішню роботу:

— Чергуємо добу через три. Водії (екстрені медичні техніки. — Авт.) — по 12 годин. Сьогодні в мене було два виклики: у Красилівку (там у чоловіка похилого віку — хронічна серцева хвороба, але в лікарню він їхати відмовився) і в Іванівку, де чоловік скаржився на запаморочення (у нього гостра вертебробазилярна недостатність). Цього пацієнта ми відвезли на госпіталізацію в одну з чернігівських лікарень, а самі повернулися. Коли пацієнти дивуються, що ми так швидко після виклику приїжджаємо, я відповідаю: «Так ми ж не з Чернігова мчали, а з Іванівки». Суттєво (хвилин на 15) скорочується час їзди за рахунок того, що не треба їхати містом, де є світлофори, а з 17-ї до 19-ї і взагалі дороги дуже завантажені, бо всі їдуть з роботи.

У місті в бригаді «швидкої» чергують лікар і парамедик (або два парамедики). У районі ж ми завжди працюємо по одному, що набагато важче. Треба ж не лише оглянути пацієнта і надати йому допомогу, а й занести все необхідне у планшет і картку. Але нічого, справляємося.

Джерело: газета "Гарт", Аліна Ковальова

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)