Останки Віктора Кудряшова росіяни передали у двох пакетах. Один везли з Одеси, другий — з Рівного

Віктор Кудряшов

Солдат Віктор Кудряшов був бійцем 119-ї окремої бригади територіальної оборони.

— Вітя ремонтував кардани на ЗАЗі. Як почалася війна, разом з рідним братом Валерою стояв на захисті Чернігова. Був на блокпості біля молокозаводу, — розповідає 38-річна Ірина Кудряшова, вдова. — Потім пів року служив на Сумщині. Навчався. Рив окопи. Я ще їздила до нього туди. Новий 2023 рік зустрів удома, «на сумках». Не пив, бо могли викликати в будь-яку хвилину. 2 січня поїхав на Донеччину, обороняв Бахмут. Отримав відзнаку «За мужність».

А через рік, 5 січня 2024 року, зник безвісти поблизу Кліщіївки Донецької області. Після першого завдання на новому місці. Потрапив під мінометний обстріл. Побратими бачили, як Віті відірвало обидві ноги. Евакуювали легших поранених. Чоловіка залишили на полі бою. Згодом ту територію окупували росіяни.

Я чекала чоловіка понад два роки. Сподівалася, що він у полоні.

Останки Віті повернули під час репатріації «1000 на 1000 тіл» у травні торік. І лише через рік, на початку травня, мені подзвонив слідчий і сказав, що є збіг за результатами ДНК. Попередив, що останки у двох пакетах. Один зберігається в морзі Одеси, другий — у Рівному. В одному — верхня частина, у другому — нижня.

Дивилася, що в пакетах. В одному череп без шкіри, кістки вперемішку з одягом. Місиво з бруду, крові, гнилі. В іншому кістки та берці.

Нашій доньці Віці 18 років. Чоловік постійно приходив мені у снах. Ніби він голодний. І досі в нашому листуванні збереглися відео, де він в окопі в Бахмуті розтоплює сніг і запарює в чашці мівіну. А навкруги чутно вибухи. Був сон, як сиділи з ним у кафе. Офіціантку він так само просив запарити йому мівіну. То брудним наснився, і я йому воду гріла, щоб помився.

Перед похоронами він мені також наснився з покійною свекрухою. Померла у 2016 році. Ніби я їх доганяю, а вони йдуть уперед і мене залишають.

Після похорону жодного разу не приходив уві сні.

— Хто ще з рідні у Віті залишився?

— Батько. Але в житті Віктора він з’явився десь у 30 років. Коли потрібні були гроші. До того часу мати тягнула його і брата сама. Покинув дітей ще малими. Об’явився і перед похоронами. Як прийшли результати збігу за ДНК, надзвонював, щоб я йому дала якісь довідки. Мене це обу­рило. Спитала: «Яку труну Віті купувати будемо? Де ховати будемо? Де поминальний обід буде? Вас це не цікавить?» Виявилося, що ні. Усе організовувала сама. Але на прощання прийшов.

Поховали Віктора Кудряшова на Алеї Героїв кладовища «Яцево» в Чернігові.

Джерело: сайт газети "Вість", Ольга Самсоненко 

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)