Що думають учні з приводу повернення їм «одинадцятирічки»

Дев'ять років тому до школи пішов перший випуск, який мав навчатися аж дванадцять років. Діти настроїлися вийти зі школи майже двадцятирічними дядями і тьотями. Сьогодні вони— десятикласники. Та влітку цього року повернули на старе — дванадцять років відмінили, одинадцять повернули.

Що ж думають з цього приводу школярі? З цим запитанням звернулися до Ріпкинської школи № 2 та Ріпкинської гімназії.

— А ми вже звикли бути піддослідними кроликами, — усміхається гімназистка Настя Шляхова. — Одинадцять років — це добре. Не хочу закінчувати школу у дев'ятнадцять років.

— У мене двоюрідний брат усього на чотири місяці старший. На рік раніше пішов до школи. А закінчить на два роки раніше. Хіба це справедливо? — підтримує подружку Олена Кравченко.

— Мені не подобається постійна плутанина. То дванадцять, то одинадцять. Тепер кажуть, тести відмінять. Чи не відмінять? Нічого не зрозуміло. Я хочу вступати в Київ чи Харків. Думала, що на підготовку ще три роки, тепер один забрали, — каже Катерина Косарева.

— Те, чого нас мали вчити у дванадцятому класі, краще вивчимо в університеті. Не хочу ходити у дванадцятий. Мої батьки, наприклад, шкодували, що не віддали мене до школи на рік раніше, — говорить Юлія Пузан.

— А ми в сім'ї говорили, щоб мені закінчити один клас екстерном, — підтримує Катерина Литвинюк. — Алеї цього літа було велике навантаження — випускні іспити. Пожаліли мене.

— А я б хотів дванадцять років учитися. Це єдиний шанс погуляти, ще трохи побути у дитинстві, — не погоджується з дівчатками Олександр Мартинович. —Наші батьки тільки 10 років вчилися. І нічого. Якщо порахувати, то у 25 років я лише закінчу вуз. А коли ж влаштовувати особисте життя? — не розуміє Світлана Пархоменко.

— Та ми у дев'ятому класі вже за десятий все вивчили і навіть дещо те, що в одинадцятому вчать. Що б ми робили у дванадцятому? З візочками б ходили. Якщо і зараз вже дехто народжувати зібрався. Замість велосипедів під школою треба було б робити стоянку для дитячих візочків, — говорить учениця школи № 2 Саша Мозоль.

— У нас забрали зайвий рік підготовки до вступу. Особисто я ще не визначилася, куди вступатиму, тепер доведеться робити все скоріше. Готуватися, наймати репетиторів, — сказала однокласниця Саші Юля Дасюк.

— А моя бабуся вже давно збирає мені на навчання. Ще, мабуть, з того часу, як я у перший клас пішла. Вступатиму до Чернігова. Так вона хоче, — говорить Альона Йовенко.

— Я в армію піду. Чим скоріше, тим краще. В армії не побудеш — не чоловік, — упевнений десятикласник школи № 2 Віктор Мороз.

— Дуже вже хочеться у доросле життя. Вивчитися, піти працювати, — впевнено сказала Іра Шкода.

«Ми за одинадцятирічну», — одностайні вчителі

— Аби ж вони училися, то хай би було і дванадцять років. А чим далі, тим менший у дітей інтерес до навчання, — говорить учитель школи № 2 Тетяна Мороз. — Програми перевантажені, підручників немає. Чим старші класи, тим більше в учнів шкідливих звичок.

— Після дев'ятого класу багато дітей хотіли вступати, бо за ті три роки, які б вони вчилися у школі, могли б здобути освіту. Та коли-дізналися про повернення до одинадцятирічної системи, то майже всі повернулися до десятого класу, — з радістю говорить заступник директора з навчально-методичної роботи Ріпкинської гімназії Валентина Соловей. — Великий мінус у тому, що немає послідовності. Авральний перехід. Одне рішення не є продовженням іншого.
Велика проблема і з підручниками. Діти отримають їх не раніше жовтня-листопада.

Марина Забіян, тижневик «Вісник Ч» №36 (1270)

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (1)