Що можна передавати в СІЗО і колонії

П'ятниця. Дев'ята ранку. Вулиця Комсомольська у Чернігові. Тут слідчий ізолятор. Щодня, крім неділі та понеділка, із дев'ятої ранку до прочинених воріт поспівають люди. Зліва віконце, безпосередньо в яке передають харчі, постіль, цигарки. Убік від вікна стоїть довгий стіл. На ньому лаштують передачі. Тут же заповнюють бланк: кому, від кого, що передають.

Євдокія Пахненко приїхала із села Ревунів Круг Чернігівського району.
— Приїхала до сина, — пояснює жінка. — Сидить за бійку. Привезла трошки лісових суниць, масла, «Мівіну», булочки. «Мівіну» буде заливать окропом.

Людміла Чутневець на столі готує передачу синові Максиму.
— Із постільної білизни — два простирадла (підодіяльники не можна) та наволочки. Будь-якого кольору. Із продуктів не можна молочного. Ніякого. Я передаю вівсяні пластівці, — розказує мати, — їх теж треба перекласти із коробки у прозорий целофановий пакет. Купую вівсянку гомельську, вона легко запарюється. Це корисніше, ніж «Мівіна». Кип'ятильник я вже передала. Ізюм, горіхи до вівсянки, щоб підтримати сили. Шоколад передаю. Чорний.

У камері СІЗО разом із Максимом 12 чоловік. Багато з інших міст. Двоє сиріт, до яких ніхто не приходить. Передаю Максиму продукти, думаю, хай поділиться з тими, у кого нічого нема.
Ходила до начальника СІЗО. Мене лякали, що він не буде слухать, розмовляти. А він запропонував сісти, вислухав, уважний був.
Я хотіла для сина меншу камеру. Щоб не 12 чоловік, щоб спокійніше було. Сказав, не можна. Питала, чи не можна сина до розгляду його справи у касаційному суді залишити у Чернігові. Сказав:
— Ні, я повинен Його відправити по етапу.
Мати впевнена, що сина засудили несправедливо. Сподівається, ще одне судове засідання їм допоможе.

Яна Малаєва, струнка, сучасно вбрана молодичка, приїхала до чоловіка. Він у СІЗО вже півроку. Передасть солодощів, бо чоловік любить солодке. Привезла чисті простирадла.
— Він сам пробував прати. Простирадло стало сіре, темне. Кажу: «Слухай, ти його прав чи підлогу ним мив?»
— Розказував чоловік, чим годують?
— Каші дають. Овочеве рагу. Супи, казав, жирні.

По кімнаті передач ходить дівчинка, на вигляд рочків три. У руках — стос яскравих рекламок мобільного зв'язку. Ксеня грається папірцями. Мама Аня у цей час лаштує передачу. Ковбасу, «Мівіну», чай. Цигарки витягає з пачки, складає у пакет. Сірники також. Кладе до пакета порожні коробочки зі смужками сірки. Запальнички передавати не можна. Мама Аня з Ксенею очікують побачення з чоловіком, татом. Приїхали з іншої області. Певно, вже не вперше. Бо дитина ходить з кімнати у двір впевнено, як у себе вдома.
До кімнати передач підтюпцем прямує чорнява статна жінка. В одній руці — велика картата сумка. Важка, аж відтягує руку. На другій руці — гарнесеньке, вбране у все новеньке й чистеньке дитятко.
Наталя із сином Іваном із Бобровиці приїхали до коханого чоловіка й тата. Наталя дістає пачки цигарок. Починає витрушувати їх у великий целофановий пакет, Перша пачка, друга... Десята... Пакет наповнюється цигарками доверху. Дитяті врешті-решт набридає слухняно сидіти на столі. Хлопчик кидає на підлогу пустушку, починає каверзувати. Потрібна нянька!.. Мама нервує, складає речі для чоловіка швидше.

Що можна передавати

Від тюрми і від суми не зарікайся. Потрапив у слідчий ізолятор — це не означає винуватий. Останнє слово за судом. Якщо ж відправили на зону, рідним (коли вони в) нічого не залишається, як возити передачі. Що треба передавати І чого не можна, розповідає Андрій Шкурко, перший заступник начальника управління державного департаменту з питань виконання покарань в області.
— Нині, незалежно від того, утримується людина в СІЗО чи колонії будь-якого режиму, кількість і вага передач не обмежена. Можливо, пошта своїми правилами регулює вагу посилок, але до цього ми не маємо жодного відношення.

Передачі бувають різні. Все залежить від статків родичів і друзів ув'язнених. Деяким заарештованим і засудженим навіть приносять червону ікру, інші делікатеси. Найзатребуваніші за гратами цигарки і чай, солоне сало, цукор, солодкі і солоні сухарі, печиво, масло, копчені ковбаси, фрукти, майонез, горіхи, «Мівіна». Відразу зазначу: для огляду при прийомі передачі все має бути підготовлено — цигарки висипані з пачок у целофановий пакет, «Мівіна» також. Нічого не можна передавати у скляних та консервних банках. Повидло, варення треба викладати у пластикові судочки. Бо не раз при огляді консервних банок, зовні закатаних, як на заводі, при відкриванні з'ясовувалось, що там усередині мобільний телефон, спирт, наркотики тощо. Тобто заборонене. Примудряються навіть у овочах і фруктах ховати наркоту.

Слід пам'ятати, що у камерах немає холодильників, тому не приймають продуктів, які швидко псуються: тушковану вдома картоплю, варені ковбаси, молоко, торти тощо. Не можна безалкогольного пива. Приносити передачі можуть як близькі родичі, так і знайомі. На пункті прийому передач треба купити два бланки-заяви (коштують вони дешево), заповнити їх. Приїздити й особисто приносити передачу не обов'язково. Нещодавно з'явилася така форма, як замовлення передач через Інтернет. Отож у будь-якому куточку України можна зайти на сайт www.posilka.cn.ua і замовити необхідне. Не забудьте про конверти, папір і ручки, щоб можна було писати листи, прохання, заяви, скарги тощо.

— Що заборонено передавати?
— Колючо-ріжучі предмети. Якщо бритва, то краще одноразові станки, щоб засуджений (заарештований) не міг нанести собі чи співкамернику ушкодження. Ніяких прикрас. Якщо передаватимете хрестик, то тільки дерев'яний на шнурочку. Ланцюжків із золота, срібла, інших коштовних прикрас не можна. Ліки, якщо є медпоказання, передають через медичну частину. Не можна мобілок, лосьйонів, одеколонів, інших парфумів, які зроблені на спиртовій основі, бо їх випивають. Заборонені дріжджі.

— Андрію Федоровичу, людині привезли (принесли) передачу, а вона перебуває в ДІЗО (дисциплінарний ізолятор у колонії) чи карцері (у СІЗО). Передачі не приймуть?
— Чому ж ні? Приймуть і зберігатимуть, а коли вийде, віддадуть. Головне, щоб у ній не було продуктів, які зіпсуються.
— Буває таке, коли ув'язнені скаржаться, що їм, наприклад, передали дві палки ковбаси, а до них дійшла одна?
— На все, що передається, складається опис. Його вкладають у особисту справу. Якщо людина впевнена, що щось не так, має право звернутися до начальника установи чи написати скаргу в прокуратуру.

— У які дні приймають передачі в пенітенціарних установах області?
— У чернігівській жіночій колонії №44 — щодня, з 9 по 17 годину; в колонії №91 (Макошине) — щодня, з 8 по 16-у; в СІЗО Чернігова — всі дні, окрім неділі і понеділка, з 8 по 11.30 і з 14 по 16 годину; у Прилуцькій виховній колонії для неповнолітніх — щодня, з 8 по 16-у; у Новгород-Сіверській установі №31 — з 9.30 по 17-у годину, вихідні — неділя і понеділок.

Тамара Кравченко, Валентина Остерська, тижневик «Вісник Ч» №26 (1312)

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (5)