Справжній талант живе у Прилуках

Ми звикли вихваляти загальновідомих артистів театру й кіно, режисерів, співаків і хореографів. Цікавимося їхнім особистим життям, уболіваємо за їхні перемоги, ладні видертися на сцену, аби отримати автограф свого улюбленця. І за цим усім не помічаємо, що поряд із нами також є талановиті люди, але без зайвого пафосу і так званого «гламуру». Між тим у своєму доробку вони мають цілий багаж перемог.

З такою людиною я нещодавно познайомилася у Прилуках. Спочатку мені розповіли про всі досягнення цього чоловіка, про його цікаві погляди на життя. Відверто кажучи, це змусило мене дещо зніяковіти. Але коли до мене підійшов молодий, скромний чоловік із бездонними очима, зрозуміла: справжній талант, бо не несе за собою корону...

Життя - постійний пошук відповідей

Артема Аніщенка у Прилуках більше знають як Агіемія, який створив «Новий театр», займається організацією і проведенням фестивалів, кінофестивалів, а ще він - козак Прилуцького козацького куреня імені Івана Сірка. Цей список можна продовжити. Та про все по черзі.

«Вибір після школи був обмежений. А батьки сказали обирати професію, яка буде годувати. Тож пішов у Прилуцький гідромеліоративний технікум (нині Агротехнічний коледж. - Авт.) навчатися на електрика. Це тоді «найкрутіша» спеціальність була, - посміхається мій співбесідник. - Та саме там і захопився сценою, займаючись у народному театрі «Первоцвіт». Навчання продовжив у Харківському національному технічному університеті сільського господарства. Рік після здобуття вищої освіти минув у пошуках роботи».

Якось Артем приїхав до Харкова у справах і зустрівся зі своїми друзями з театру Шевченка. Виявилося, що там якраз вільна вакансія художника по світлу. Він, не вагаючись, приступив до роботи.

«Перші місяці я жив у гуртожитку в друзів, а'потім мені виділили дві кімнати у театрі. Це був казковий період - жити театром у театрі. Саме тоді я зрозумів, що хочу здобути професію режисера, і вступив до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого. Але продовжував працювати у Харкові. Якось, повернувшись із гастролей, я поїхав провідати свою малу батьківщину. У ті дні у Прилуках якраз тривав фестиваль «Театральна осінь». Тоді мені й запропонували місце режисера дитячого театру. Я вирішив, що це - знак, і мені треба повертатися в рідне місто, аби займатися улюбленою справою. Тим більше, що у Харкові перспектив на той час не намічалося».

Театр-це стан душі

На запитання: «Як ви відчули, що театр - це ваше?» Артем відповів запитанням: «А як ви відчуваєте, що закохані?». Після цих слів все стало очевидним. Одним словом, театр для цього хлопця - стан душі. І через деякий час він це довів усім, створивши в Прилуках «Новий театр», назва якого визначила стиль роботи режисера і всього колективу.

Йому не було навіть аналогів. Вражав цікавий підхід Артема до постановок спектаклів, де головні ролі беруть на себе світло, колір, музика, костюм і хореографія.

За чотири роки існування багаж «Нового театру» постійно поповнювався новими досягненнями: «Театральна осінь - 2007» (місто Прилуки) - перше місце; Всеукраїнський конкурс читців ім. Шевченка (м. Київ) - титул «Мистецька надія»; XVI Міжнародний фестиваль молодіжних театрів «Рампа» (м. Дніпропетровськ) - «Приз глядацьких симпатій», «Приз за краще пластичне рішення спектаклю», «Приз за кращу сценографію»; Міжнародний фестиваль «Простір» (м. Чернігів) - «Приз за кращу пластику»; Гран-прі Всеукраїнського фестивалю «Театральне коло - 2009»; Всеукраїнський фестиваль «Казка у гаю» 2010р. (м. Львів) - Гран-прі. А ще три спектаклі - «www.Шевченко.cоme today», «Маленький принц», «Ескізи» і «Kubiki» - все це результат копіткої  роботи режисера Артема Аніщенка і його соратників.

Про хлопців, які змушують серця завмирати

«У період моєї діяльності в театрі я працював ще й начальником відділу культури при Прилуцькій райдержадміністрації. Разом з однодумцями з громадської організації «Прилуцький козацький курінь імені Івана Сірка» та за сприяння керівництва району вдалося організувати фестиваль бойових мистецтв «Прилуцький герць». Так ми намагаємося відроджувати гарні традиції, дух лицарства, козацтва», - наголосив Артем.
До речі, курінь імені Івана Сірка - це саме ті хлопці, які стали учасниками національного талант-шоу «Україна має талант», їхні виступи змушують серця глядачів завмирати. Неможливо просто спостерігати, як ці козаки босоніж ходять по битому склу, кидають один одного об землю, змагаються у кулачних боях.

«Мрій-Дім»

Нинішній рік став для Артема знаковим. Йому "за підтримки Почесного громадянина міста Прилуки Юрія Коптєва нарешті вдалося організувати і провести фестиваль, ідею якого він виношував рік. Це і Всеукраїнський фестиваль театрального мистецтва «Мрій-Дім», що відбувся з 4 по 8 квітня у Прилуках.

«У журі фестивалю було чимало народних артистів: актор театру ім. Івана Франка Богдан Бенюк, художній керівник Київського Молодого театру Станіслав Моисеев, заступник голови Національної спілки театральних діячів України Раїса Недашків- ська та інші. Мені приємно, що «Мрій-Дім» гідно оцінили як члени журі, так і учасники та глядачі фестивалю».

А нещодавно у жителів міста з'явилася чудова можливість познайомитися із сучасним українським кінематографом. І з^ову ж таки, завдяки старанням Аііемія та підтримці мецената Коптєва. Раніше кінофестиваль «Відкрита ніч» можна було провести лише у столиці. Цього року до таїнства долучилися такі міста: Львів, Запоріжжя, Миколаїв, Полтава, Прилуки та інші.

«Відкрита ніч» своїм оформленням перегукувалася з купальською та носила національний характер: вінки, снопи, плетені корзини - все це створювало атмосферу загадковості та містичності. Гурти запрошувалися в такому ж стилі. Публіка була чудова. Під час перегляду фільмів аплодували і висловлювали своє бачення щодо кожної стрічки. Ми навіть не уявляли, що зберемо стільки людей. Приходили родинами з дітьми й сиділи до глибокої ночі. Найбільше людей ,понад сімсот) було близько десятої, і лише, після другої години потроху почали розхдцитися. Та навіть о четвертій ранку, коли вже наближалося закриття, прилучани зацікавлено споглядали останню стрічку».

Найвища нагорода для творчої людини - свобода

Нині Артем Аніщенко очолює громадську організацію «Творче об'єднання «Арт- Тема». Створювалася вона для того, аби й надалі розвивати культурний простір Прилуччини. А головне - ні від кого не залежати. У планах голови організації - відродити театр, організовувати все нові й нові творчі зустрічі, фестивалі, концерти...

Політика і культура

Артем настільки цікава і духовно багата людина, що спілкуватися з ним можна годинами. Обговорювали чимало тем, проте найбільше мене вразило його ставлення до політики.

«Чи цікавлюся я політикою? Ні! Бо вважаю, що є цікавіші речі в нашому житті. Я цікавлюся людьми», - підсумував Артем.

Сніжана Божок, газета "Чернігівщина" №33 (361) від 16.08.12

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)