Фельдшер на селі - і медик, і психолог, і... «засіб масової інформації»

Сільський фельдшер... На плечах цих людей - турбота про здоров’я селян. Цю людину поважають на селі, адже чи не кожен зобов’язаний здоров’ям, а подекуди й життям. Так і Наталію Константюк в селі Жеведь (Чернігівський район), без перебільшення, знають усі. У свої двадцять п’ять ця молода, енергійна дівчина керує місцевим фельдшерсько-акушерським пунктом.


Не секрет, що на селі робота лікаря набагато важча, аніж у місті. Він поспішає на допомогу в будь-який час дня і ночі, незважаючи на примхи погоди. Люди у селі переважно пенсійного віку й викликають частенько. А фельдшер має бути готовим до всього. Однак, незважаючи на всі складнощі, багато сільських медиків вважають свою роботу і фах найкращими в світі. Такої думки і Наталія. Вона, можливо, одна з наймолодших спеціалістів Чернігівського району.

Сама Наталя народилася і виросла у Жеведі. Тут знайшла своє кохання. Народила сина. І залишилася працювати. Роботу свою дуже любить. Хоча, на додачу до всіх складнощів, їй щодня слід долати п’ять кілометрів, аби дістатися робочого місця. Робочий день молодої фельдшерки починається з 9 години ранку.

Проте о шостій вона вже на ногах. Адже нині вона проживає з родиною в сусідньому селищі - Гончарівському. Взимку йде пішки, а коли погода дозволяє - їде велосипедом. Ним і на виклики вирушає попри спеку чи дощ.

Ще у дитинстві Наталія із захватом дивилася на людей у білих халатах. їй також кортіло допомагати людям. Коли закінчила школу, подала документи до Чернігівського базового медичного коледжу.

Вже під час навчання вона знала, що повернеться у рідне село, де буде працювати фельдшером. Дівчину зовсім не лякало сільське життя. Адже головне - там був її коханий, а нині чоловік. Там живуть батьки, які завжди підтримають. Та й працюватиме за омріяною спеціальністю. І ось вже понад п’ять років вона добросовісно і відповідально завідує Жеведським фельдшерським пунктом.

Всього під опікою молодої спеціалістки - 297 людей, серед них двоє немовлят. Окрім викликів, вона приймає людей у приміщенні ФАГіу, веде диспансерний облік, надає першу медичну допомогу, робить уколи й ставить капельниці, наглядає за вагітними та малечею. До ФАПу люди приходять з різними проблемами. Найчастіше звертаються з гіпертонічною хворобою та ГРВІ.

«Медикаментів вистачає. їх виділяє і районна лікарня, і спонсори допомагають, - розповідає Наталія. - Це шприци та препарати для екстреної медичної допомоги. Також є ліки, які люди можуть придбати просто у ФАПі, щоб не їхати за ними до міста. Водночас багато чого й не вистачає. Інгаляторів, наприклад, та й навіть штатива для крапельниці немає. Одному з мешканців села якось потрібно було пройти курс крапельниць, тож він сам змайстрував його з палки і пластмасової пляшки. Ось так і знаходимо вихід».

Що означає буди єдиним медиком на все село, Наталія зрозуміла відразу. Юна дівчина з купою енергії кинулася в нову роботу, як на амбразуру.

«Спершу, звичайно ж, боялася! -зізнається. - Та нічого, звикла. Якби не люди, я може б і поїхала в місто. Але тут я відчуваю свою необхідність. В чому полягає моя робота? Це ж усе, починаючи з головного болю й до прийняття пологів... Щоправда, останнього ще не доводилося робити».

За словами лікарки, фельдшер не лише лікує людей. Нерідко доводиться буди і психологом, і місцевим «засобом інформації». Дуже часто люди похилого віку потребують саме моральної допомоги. Вони часто діляться наболілим. А дехто і просто поговорити хоче. Наталія нікому не відмовляє, бо впевнена: не можна вилікувати тіло, не лікуючи душу.

Майже у кожного жителя села є номер її мобільного телефону. Люди дзвонять, просять приїхати або порадити, як діяти в тій чи іншій ситуації. І вона нікому не відмовляє навіть у вихідні. Мовляв, у роботі медиків вихідних не існує..

Марія Савіна, "Чернігівщина" №10 (462) від 6 березня 2014

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)