Які літні розваги є у вашому селі?

«Влітку у селі розваг немає сіно заготовляють, дрова», — суворо скаже добре знайомий з місцевим життям чоловік, і буде... не правий. Сіно, дрова, на городі, у дворі — дурної роботи не переробиш, це так. Але ж і без відпочинку впадеш.



«Насіння лузаємо і пліткуємо»

Євдокія Євлах, пенсіонерка, с. Березанка, Ніжинський район:

— Які в 60 років уже розваги! Як погода хороша, то вечорами та в свята на лавці під двором сидимо. Купляю пачку соняшникового насіння — і на лавку. Раніше садили соняхи та своє їли, а років десять уже, як магазинне лузаємо. Зі своїх шапок на городі горобці виїдають. Легше купити ту пачку.

Новини дізнаюся, попліткую. Тільки новини в нас не дуже: тиждень тому у жінки витягли шибку, залізли у вікно і чотири тисячі гривень вкрали, місяців два тому взагалі 40 тисяч — у іншої. То, як нагуляюся, бігом-бігом додому, бо страшно. Молодь на ставку купається, шашлик смажить, дітвора — на дитячому майданчику в центрі, наш депутат поставив. А ще чекаємо концерти. Хороший був на 9 Травня. У серпні багато державних свят, то, може, ще привезуть.

Квіти. І м'ясо

Григорій Розумієнко, пенсіонер, працював автозаправником, Лави, Сосницький район:

— Хоч і Сосницький район, та у селі тільки малесенька річка Волинка. Дітвора там купається, трохи рибу ловлять. У дружини літнє захоплення — квіти. Море їх кругом хати: і троянди, і хризантеми, і ще багато, навіть сама назви не знає. Спільний відпочинок — увечері на лавочці із сусідами посидіти. Насіння поплюхкати. Я любитель такого діла, аби хто ще пожував. Як діти приїжджають, обов’язково шашлик смажимо. М’ясо жіночих рук не любить. Маринує син Сергій. Він кухарем у чернігівському кафе «Дежавю» працює.

«Майже не купаються, тільки рибалять»

Ніна Жигун, спеціаліст Носівського районного відділу освіти:

— Люди середнього віку відпочивають на березі річки Носівочки, рибу ловлять. Але майже не купаються, тільки біля шлюзів. Колись і я мала досвід купелі в Носівочці. Потім по всьому тілу вавки пішли. Місцеві раніше їздили на річку Остер, тепер вона брудна. Наша відрада — концерти. Правда, свято Івана Купала дощ зіпсував. Замість того, щоб пускати вінки на воду, перейшли у Будинок культури. На Трійцю безкоштовний концерт давала наша землячка, співачка Наталя Морозова. А ще люди ходять на літературні вечори в кафе «Волошка».

Я сама не була, а от моя начальниця — так. Для тих, кому «за...», танців нема. Молодь (від 5 класу) на дискотеки ходить. Школярі їздять на екскурсії в Менський зоопарк, на іподром у туристичний комплекс «Бреч» (Корюківський район), на ферму до обласного депутата Григорія Супруна у Коломийцівку. Та й до Києва нам рукою подати, туди дітлахів возимо.

Хіба що в бар сходити

Надія Химуля, Скороходове, Талалаївський район:

— Нема розваг ніяких. Хіба що в бар сходити, відкрили недавно. До того тільки магазини в селі були. Ми з чоловіком ще не ходили, а діти (вже дорослі) були, кажуть, красиво там. Далеко йти, з кілометр: село дуже розтягнуте. Люди ходять, но не особо, ні в кого тут грошей багато нема. Та й наші тільки раз були. Народилась внучка, тепер вона — наша основна розвага.

Мати і ще б танцювала, та корову зранку доїть треба...

Олена Харченко, місто Чернігів:

— Відпустку з чоловіком провели у моїх батьків, у селі Тростянка Борз-нянського району. Бабуся дуже хотіла внучка Сергійка побачить, йому вже рік.

Ми з мамою займались консервацією, чоловіки — на сінокосі. А відпочивати їздили на річку, машиною. За 30 кілометрів від нас Десна, це вже в Сосницькому районі. Гарно, туди їздять з палатками, з ночівкою. Серьожа вперше в житті покупався там. А ще коли була студенткою, їздили з дівчатами та хлопцями на Сейм мотоциклами, це за 20 км від нашого села, біля Нових Млинів. В той бік дорога гірша. В Тростянці тільки копанки є. Зате, батько казав, там риба добре ловиться. Село не на трасі, а в лісах. Ходили по гриби, по ягоди. Чорниць у нас нема, зате є суниці, малина. Вечорами клуб працює: бачу, як під ним мотоцикли стоять, музика грає. Ми з чоловіком вже не ходимо: ну куди — мала дитина. А 7 липня святкували День села. Був великий концерт, свої співали, з Борзни артисти приїжджали. Був куліш, вареники, пельмені безплатно. Місцеве агропідприємство кошти на святкування виділило. Мама казала, танці аж до першої ночі були, молодь і далі гуляла, а старші вже додому порозходились, бо ще ж і корову треба зранку доїть.

Вожу синів на річку

Микола Снігир, Черниш, Чернігівський район:

— Три дні тому повернувся з АТО, з-під Маріуполя. Був мобілізований 15 місяців. Відпочити толком ще не встиг, їжджу, стаю на облік, оформлюю документи. Вдома зустріли, стіл накрили. Знайомих тільки деяких бачив. Учора їздили на весь день з синами на річку Снов, у Клочків.

Старший, йому 16, мотоциклом поїхав. А меншого з приятелями я машиною повіз. Туди, де берег більш пологий, бо малі ще (по 9 років), плавати толком не вміють. З ними купався, відпочивав, сторожив весь день. Дітям нічого, а я згорів на сонці, там же у формі весь час ходив. До мобілізації постійно дітей влітку у горсад возив у Чернігів, на атракціони. Зі справами покінчу, в ліс піду. Я гриби збирати люблю, питав — кажуть, трохи є.

Тижневик «Вісник Ч» №30 (1577)

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)