Громадські організації Чернігова проти забудови «Кордівки» розважальними закладами

Нові асфальтовані дороги, парковки на 700 місць, літня естрада, кафе, молодіжний центр з дискотекою, стадіон, пляж і міні-готелі. Таке майбутнє лісопарку пропонує міська влада, але громадські організації згодні далеко не на все.


 

22 серпня в приміщенні Чернігівської обласної ради відбулось друге засідання робочої групи, яка розробляє пропозиції щодо збереження лісопарку «Кордівка». З 22 членів групи присутніми були 15, в тому числі й заступник міського голови Чернігова Валерій Бондарчук, якому і довелося представляти і відстоювати позиції міської влади, які не зовсім збігається з думкою Громадської ради та інших громадських організацій.


 

На попередньому засіданні представники міської влади показали власне бачення, власний проект збереження «Кордівки». Але Громадську раду і представників інших громадських організацій він не задовольнив, до нього дуже багато зауважень які й були озвучені представниками ради, Натілією Проскуріною та Тамарою Петровою.
 

Згідно цих зауважень, запропонований проект у багатьох пунктах суперечить вимогам розділу 5, Державних будівельних норм (ДБН) 360-92, який регламентує упорядкування ландшафтно-рекреаційних зон. Претензії стосувалися кількості доріг, які потрібно прокласти через парк (планується 5 нових асфальтованих доріг і ряд менших доріжок), кількості та розміщення кафе, ресторанів і зон відпочинку (громадська рада пропонує хоча б частково винести їх за межі парку, в тому числі до готелів «Брянськ» та «Придеснянський» і зменшити їх кількість), розрахункової завантаженості парку (якщо це лісопарк чи заповідник – по пункту 5.19 ДБН 360-92 це 5-7 автомобілів на 100 одночасних відвідувачів парку; проект міськради передбачає, за словами Наталії Проскуріної, представника Громадської ради, 19 тисяч одномоментних відвідувачів, для яких і треба облаштувати парковки на 700 місць), а також будівництва міні-готелів (це регламентується пунктом 6.1 ДБН 60-92 і стосується туристичних баз, санаторіїв, але аж ніяк не лісопарку чи заповідника; позиція громадської ради – достатньо місць в інших готелях біля парку). По суті, громадська рада виступає за максимальне збереження парку у такому вигляді, як він існує сьогодні. 




 

Щодо власне статусу «Кордівки», позицію міської ради представляв Валерій Бондарчук. За його словами сьогодні розглядається два варіанти майбутнього цієї території: перший – зберегти все як є, тобто лісопарком; другий – створити регіональний ландшафтний парк. Але міська влада все ж більше схильна залишити все як є: «Мы за то, чтобы «Кордовку» оставить лесопарком. Для защиты и обслуживания этого будет вполне достаточно». Головна мета, якої, за словами Бондаренка, намагається досягти міська влада – зберегти парк. Для цього було прийнято програму, згідно якої мають бути визначені його точні розміри. Друге завдання – це обслуговування парку, яке планують покласти на «Зеленбуд». 
 

Захищати «Кордівку» потрібно від забудови. Але коли починалося будівництво в 2008 році ця територія теж була лісопарком і тоді це нікого не зупинило. Разом з тим, судячи з планів міської ради, часткова забудова «Кордівки» таки буде, але цього разу будуватимуть дороги, парковки, кафе та готелі. 


 

Позиція Громадської ради дещо інша – створення регіонального ландшафтного парку, що дозволить зберегти його, заплави Десни у недоторканому вигляді. «Заповідник – це шлях захистити ресурси природи». – заявили представники Громадської ради. Статус парку таких можливостей не дає. Але для того, щоб внести «Кордівку» до заповідного фонду, необхідно зібрати пакет документів – підготувати наукове обґрунтування, визначити точну площу, зібрати точні дані про власників і користувачів земельних ділянок, які увійдуть до заповідника. 
 

З науковим обґрунтуванням проблем бути не повинно. З точки зору екології, біології в «Кордівці» якраз і місце для такого заповідника. Своє слово сказали і історики. Валентина Мултанен, представник центру охорони культурної спадщини, вказала, що на території «Кордівки» є як мінімум три археологічних об’єкти – поселення з умовними назвами «Горсад», «Інститут мікробіології» та «Кордівка-1». З рештою документів ускладнень теж не повинно бути, зважаючи на те, що в більшості своїй «Кордівка» входить до земель запасу і належить міській раді Чернігова.


 

Виникли питання щодо площі майбутнього природного заповідника - чи залишити його в існуючих розмірах, чи додати і прилеглу територію. На сьогодні площа лісопарку «Кордівка» складає 269 га., ще 7 га були виділені свого часу під забудову, яка наразі призупинена, і ще бл. 100 гектарів – це водне плесо Десни. За словами громадських активістів,  є можливість приєднати до цих площ і більшу територію. 
 

Валерій Бондарчук з цього приводу вказав: «Мы сейчас говорим о каких-то тысячах гектаров, а потом не будем знать, что с ними делать. Давайте возьмем то, что есть, наведем порядок, а потом посмотрим, что делать дальше». За словами заступника міського голови, в Чернігові щороку витрачається близько 50 тисяч гривень на облаштування кожного гектара зелених насаджень, а зараз у місті їх близько 700 гектарів. Виходить, що на них кожного року витрачається 35 мільйонів гривень!


 

Підбиваючи підсумки обговорення Валерій Бондарчук запропонував представникам громадських організацій виписати по пунктам свої вимоги, особливо ті що стосуються різниці між лісопарком і регіональним ландшафтним парком. І в черговий раз наголосив на тому, що позиція міської ради – залишити за «Кордівкою» статус лісопарку. На що відразу отримав відповідь: з різних боків пролунали відповіді  - «Лісопарк – це можливість забудувати територію», «Це бізнес-план по його забудові». Громадські діячі, які зібралися, в черговий раз погодились на тому, що потрібно надати «Кордівці» статус заповідника і не будувати тут надлишок різноманітних закладів і доріг.


 

Врешті решт, на засіданні вирішили, що міська рада, відділ архітектури, переглянуть зауваження громадських організацій щодо майбутнього «Кордівки», візьмуть їх до уваги. А вже на наступному засіданні у вересні, будуть вести розмову щодо остаточного визначення статусу цієї території і планів стосовно її облаштування по кожному з проблемних об’єктів.

Олександр Малаш

Залишити коментар

Ім'я

Коментар