«Руки-ноги-рот», або Вірус Коксакі власною персоною!

Маму трьох чудових діточок, здається, нічим не здивуєш.

Постійні віруси, інфекції, хвороби... За сімнадцять років сімейного життя досвід у лікарській справі здобула більший, ніж педіатр-початківець! Але цьогорічний інцидент завів жінку в глухий кут.



- Скільки було літа, стільки й розмов, що про море. Так діти чекали поїздки! - каже пані Тетяна з Прилук. - У серпні все ж вибралися, щастя - без меж!.. А от повернулися з шаленою температурою: в найменшої донечки понад 39 градусів! Назавтра дивний висип на руках, ногах, прищики в горлі... Подалися в лікарню, там діагностували вітряну віспу. Але ж діти давно перехворіли, та й не схоже на неї!

У голові роїлися думки. І одна з них - мо' це той самий вірус Коксакі? Стільки чуток...

Що таке і з чим «їдять»

Про «турецьку вітрянку» або хворобу «руки-ноги-рот» уже чули, мабуть, усі. Влітку її попривозили з курортів ледь не в кожний регіон! Були спалахи в Дніпрі, Одесі, Львові, трохи менший - у Києві. Фіксували випадки захворювання і в Чернігові, майже з десяток - лише впродовж останніх тижнів!



- Ймовірно, таке траплялося й раніше. Проте лікарі не ставили правильного діагнозу, бо навіть не підозрювали його! -припускає педіатр Чернігівської міської дитячої поліклініки №1 Любов Загатна. - Вірус Коксакі - як називають медики «турецьку вітрянку» - в Україні не поширений, а за симптомами часто нагадує звичайну вітряну віспу або... стоматит.

Ентеровірус Коксакі має багато штамів. Але трапляється, переважно, двох типів - А і В. Залежно від цього різниться і клініка захворювання. Наприклад, для типу А (ентеровірус-ної пухирчатки) характерне висипання в горлі, на кінцівках, передпліччях і стегнах. А ось для типу В (Коксакі-фарингіту) - лише в ротовій порожнині.

- У мене було кілька пацієнтів із типом А, власне «турецькою вітрянкою». Одні відпочивали у Туреччині й підхопили там, інші - в дитсадочку, - продовжує лікарка. - Контагіозність вірусу ж 98%!

Небезпека - поруч

Передається Коксакі, як і більшість інфекцій, повітряно-крапельним і орально-фекальним шляхами. Тобто, заразитися ентеровірусом можна через погано вимиті іграшки, речі, посуд, продукти харчування, вживання некип’яченої води та купання в водоймах, куди потрапили стічні води, а також безпосередньо при контакті з хворим (цікаво, що людина є носієм вірусу ще впродовж 6 місяців після одужання).

Втім, якщо перехворіти бодай раз, виробляється імунітет на все життя. Фахівці визначають вірус як дитячу інфекцію, до якої вразлива малеча віком від 3 до 10 років, але хворіють і дорослі. Особливо складний перебіг у вагітних жінок і літніх людей. Немовлята ж найзахи-щеніші: антитіла щодо Коксакі потрапляють в організм з молоком матері.



- Коли вже казати про саму хворобу, то інкубаційний період вірусу, а саме час від зараження до захворювання, сягає 3-х, максимум 10 днів. І трохи довше тижня триває одужання, -додає лікар вищої категорії Любов Загатна.

Непересічна клініка

Попервах «турецька вітрянка» проявляється як грип чи будь-яка вірусна інфекція: підвищується температура тіла до 39-40 градусів (і вище), з’являється сильний головний і м’язовий біль, виражена інтоксикація. Можлива блювота, діарея. Вже наступного дня проявляються специфічні симптоми. Зокрема, на слизовій ротової порожнини, внутрішній поверхні щік і горлі помітно візікули (пухирці) діаметром до 2 мм, дещо рясніший висип довкола губ, на долонях і між пальцями, на стопах - до 4-5 мм.

- Що характерно для вірусу Коксакі, то це болючість висипу. Хворому важко їсти, пити. Якщо пухирці ще й лопаються, то взагалі нагадують справжнісінькі виразки! - підкреслює педіатр.

Оскільки на віруси антибіотики не діють, призначати їх дарма. Лікують «турецьку вітрянку» симптоматично. Від температури дають жарознижувальне (для дітей парацетамол та ібупрофен), від висипу - знеболюючі антисептики, різні спреї, гелі.

Усе - серйозно

І все ж, попри простоту лікування, нехтувати постільним режимом і наглядом фахівця не варто. Бо в ентеровірусу рідкісні, але вкрай серйозні ускладнення! Серед них: запалення головного мозку та його оболонки - менінгоенцефаліт, параліч, ураження серця - міокардит, перикардит і коронарит, цукровий діабет І типу з інсуліновою залежністю і навіть гепатит С!

- За таких ускладнень ймовірні й летальні випадки. Та зазвичай, хвороба «руки-ноги-рот» минає легко, - каже Любов Загатна.

Крім того, лікарка радить не забувати про особливу дієту: давати хворому багато рідини і «нейтральну» їжу, уникати гострих, кислих, надто гарячих чи холодних страв. А ще ліпше робити їх у вигляді пюре, аби не провокувати болісних відчуттів у ротовій порожнині та горлі.

Доступна «страховка»

Вакцини від вірусу Коксакі, на жаль, іще не винайшли. Тому вберегти себе від інфікування можна лише одним способом - профілактикою. Ретельно мити руки, посуд, фрукти й овочі, пити тільки кип’ячену воду та не купатися в забруднених або закритих (басейні) водоймах. У «гарячу» пору, коли ентеровірус найактивніший, краще відмовитися від відвідування масових і курортних місць.

- Літо й початок осені - «зірковий» час для Коксакі. Хоча вірус дуже стійкий і витримує наднизькі температури: при мінус 70 може зберігатися десятиліттями! - пояснює лікарка.

- Натомість високочутливий до кип’ятіння та дезінфекційних засобів, що містять хлор і формалін. Тож термічна обробка продуктів харчування, дотримання правил особистої гігієни та регулярне прибирання приміщень - непогана «страховка» від ентеровірусу.

Помилитися тут складно

І не менш актуальне питання - як відрізнити «турецьку вітрянку» від вітряної віспи?

- Інфекція Коксакі належить до родини ентеровірусів, а звична нам «вітрянка» - до герпес-вірусів. Генотип вірусу можна підтвердити лабораторно на основі аналізів (калу та мазка з носоглотки). Але загалом, при синдромі «руки-ноги-рот» висип уражає саме названі ділянки й ніколи не з’являється на волосистій частині голови та не вкриває всієї шкіри, що характерно для вітряної віспи. Пухирці менше сверблять, натомість дуже болісні, - каже Любов Загатна.

Стоматит, із яким також часто плутають вірус Коксакі типу В, відрізняється симптомами і клінікою захворювання. Та й пухирці тут, власне, овальної форми, білуватого або сіруватого кольору, з червоним ореолом довкола - не схожі на візікули Коксакі-фарингіту.

Валерія Шеремет, "Деснянка" №46 (679) від 16 листопада 2017

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (4)