«У середині так починає боліти, ніби на тебе тонну поклали». Захворіли на ботулізм поївши тараньки. Двоє одужують, Наталія Фоченко померла

— Таблетку запиваєш, а все усередині так починає боліти, ніби на тебе тонну поклали. Телефон дзвонить, ти не бачиш і не візьмеш його, бо він важкий. Так було спочатку, — згадує Людмила Тимошок. Разом з чоловіком Володимиром Тимошком вони в інфекційному відділенні Ріпкинської центральної районної лікарні. Захворіли на ботулізм, поївши тараньки. Риба була з Дніпра біля Любеча.

Ботулізм — тяжка хвороба. Спеціальні ліки — ботулінічний антитоксин, по одній дозі на Володимира і Людмилу, терміново привезли зі складів «Укрвакцини», з міста Обухів Київської області. Подружжя одужує.



«Перед очима все розпливається».

Хвороба уражає весь організм, утому числі зір

— Усе життя тараньку їли, — говорить Людмила Тимошок. Розмовляємо у лікарні, на 15 день хвороби. — Не те що вперше попробували. І раніше купували рибу у людей. І цей раз. Смачна була. Виявляється, ікру, де мокре, бажано не їсти. Та й взагалі тараньку їсти небезпечно. Сіллю ботулотоксин не вбивається, лікарка розказала, тільки термообробкою.

— З пивом вживали?

— Без. Три штучки взяли. Протягом 2 тижнів їли. І виходить, що остання рибина була заражена.

У п’ятницю, 26 квітня, увечері поїли. Стало погано вночі, о 2 годині, з суботи на неділю. Якраз під Пасху. Коли починає пропадати зір, коли перестаєш рухатися і ворушитися, страшно. Дитячу кашку, що на ній написано, читаю, не бачу. У ванній взяла порошок — все розпливається перед очима. Були блювота, нудота. Поносу майже не було, один раз усього. Попили активоване вугілля. Думаємо, всяке трапляється. На вулицю пішли — перед очима розпливається. Видно тільки здалеку. Кажу чоловіку: «Дорогий, мабуть, щось не те».

У понеділок, 29 квітня, на другий день після Пасхи, приїхали у приймальне відділення Ріпкинської лікарні. Розказали, що і як. Приписали крапельниці.

30-го, спасибі, у неробочий день приїхала Людмила Грищенко, завідувачка інфекційного відділення, викликала анестезіолога Олександра Фролова. Почали по Україні шукати вакцину.

— За вакциною їздила тьотя моя, — говорить Володимир. — Знайшли своїх кумів у Києві. Вони знали, як швидше добратися до Обухова.

— А нам у цей час промивали шлунок, — продовжує Людмила. — 3 реанімації приходив лікар. Через ніс вставляли зонд. Шланг такий тоненький. Розчин содовий. Неприємно, боляче. Але так погано було узагалі, що на ті відчуття майже не звертали уваги.

30 квітня годині о 12.00 уже ввели вакцину, через крапельницю.

— Водночас з чоловіком почали поправлятися?

— Спочатку мені було гірше, потім чоловіку. Не можеш таблетку ковтнуть, не можеш повернутися з боку на бік. У туалет встаєш, по стінці лізеш. Слабкість була в обох. А потім у чоловіка став шлунок. Думали, що непрохідність кишок. Забрали у хірургію до лікарів Сергія Гавриленка, Віталія Ковтуна. Слава Богу, без операції обійшлося. Промили, все зробили, що треба. Два дні у хірургії під наглядом був, кололи, капали. Потім знов у інфекційне відділення перевели.

Підтримували глюкозою. Тільки ось почали їсти. Пюре, каші.

Дуже за дітей хвилювалися. Дві доньки у нас. Щоб мікроби не передалися. Спасибі Богу, все нормально.

— Будете ще їсти рибу?

— Треба, щоб вона термічну обробку проходила, — каже Володимир.

— Тож зовсім інший смак, що там і казати, — зітхає дружина. — Але коли побував на межі життя і смерті, коли переживаєш за дітей, не хочеш не те що риби, нічого не бажаєш. Поклали на один бік після того, як промили кишківник. Думаєш, як би його повернутися, і не можеш.

Вдячні за життя лікарям, особливо Людмилі Грищенко і Олександру Фролову. Дістали вакцину. Вона безплатна для нас була. Спасибі родичам, сусідам по двору, колегам (Людмила — співробітниця Ріпкинського управління Пенсійного фонду України, Володимир — слюсар ТОВ «Агропартнер»). Допомогли з коштами на решту ліків. У день витрачали у середньому гривень 600 на двох, було й більше, й менше.


Володимир Тимошок у Ріпкинській центральній районній лікарні

«Відрізнити заражену рибу від незараженої неможливо».

Що ж робити? Відмовитися від тараньки?

— Ботулізмом можна заразитися від риби, консервів, і не тільки рибних чи м’ясних, але й грибних, овочевих, фруктових, — говорить завідувачка інфекційного відділення Ріпкинської центральної районної лікарні Людмила Грищенко. — Попередній випадок ботулізму кілька років тому, — це теж була риба. В’ялена невипатрана. Таранька, яку люди роблять самі.

— Профілактика?

— У першу чергу, не купуйте рибу на стихійних ринках. Хоча є випадки, пов’язані і з промисловим виробництвом. Особливо під загрозою любителі ікри. В’ялена риба зазвичай невипатрана, з ікрою.

У кишківнику риби є паличка ботулізму, — пояснює. — У кишківнику ссавців, птиць. Якщо виловлена риба не випотрошена, то в теплих умовах швидко розвиваються вегетативні форми ботулінічної палички (росте, розмножується). Виробляється ботулотоксин. Він попадає у тканини риби. Крім кишечника, ікри, заражається токсином уся риба. Відрізнити заражену рибу від незараженої ні за смаком, ні за кольором, ні за формою неможливо.

— Чула від людей: якщо розрізати тараньці живіт, щоб ікра провітрилася, то ботулотоксин пропадає.

— Просто від свіжого повітря він не зруйнується. Чому виникла ця думка про провітрювання ікри? Паличка розвивається в анаеробних умовах. Без доступу кисню. Думають, якщо розкрили рибі живіт і буде доступ кисню, це поможе. Не поможе. Для того, щоб токсин зруйнувати, потрібен значний температурний режим. Мінімум 30 хвилин щоб риба варилася, смажилася.

— Якщо для тараньки взяти високу концентрацію солі?

— Паличка ботулінічна може загинути. На ботулотоксин, якщо він уже в рибі, ніяка концентрація солі не діє. Якщо риба випатрана, ризик менший. Бо нема джерела, нема збудника.

— Тільки річкова риба небезпечна? А морська?

— У кишківнику будь-якої риби, у тому числі і морської, може бути паличка ботулізму. Як і в кишечнику людини. Був випадок, що у нашому районі у селі Велика Вісь, багато років тому, коптили самі морську рибу, оселедець чи скумбрію, і захворіла уся сім’я.

— Консерви?

— У домашніх умовах м’ясні та рибні консерви можна готувати, тільки якщо є автоклав. Апарат для високого тиску і високої температури.

Описано, що ботулізмом заражалися від консервованого зеленого горошку заводського.

Був випадок, коли дитина захворіла на ботулізм, попивши компоту.

Небезпечні бомбажні банки з надутими кришками, м’яті металеві банки, прострочені.

У банку паличка потрапляє з овочами, фруктами, грибами, які недостатньо промиті від землі. У землю — з випорожненнями тварин, птахів, людей.

— Вага впливає на перебіг хвороби? Повна людина і худа...

— Можна припустити, що худий буде вразливіший. У перерахунку на масу тіла худий постраждає швидше.

— Алкоголь. Якщо один до риби і чарку бере, другий без чарки, хто страждає більше?

— Той, котрий без чарки, на жаль. Старі лікарі говорили, що алкоголь руйнує токсин, хоча офіційних доказів нема.


у цей же час

Померла від ботулізму

Дві дози антитоксину ввели ще одній пацієнтці Ріпкинскої центральної районної лікарні, 46-річній Наталії Фоченко. Другу дозу добилися з великим трудом. Не давали, бо дефіцит, а тут ще й свята. Того нема, той поза зоною.

Ліки, на жаль, не допомогли. 9 травня жінка померла у Чернігівській обласній лікарні. З 29 по 2 травня хвора була у Ріпкинській райлікарні у тяжкому стані, на штучній вентиляції легень.

З Києва приїхала у Любеч до родичів і пригостилася дніпровською рибою.

Тамара Кравченко, тижневик «Вісник Ч» №20 (1722), 16 травня 2019 року

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (5)