«У середині так починає боліти, ніби на тебе тонну поклали». Захворіли на ботулізм поївши тараньки. Двоє одужують, Наталія Фоченко померла
2019-05-21 16:24:21


— Таблетку запиваєш, а все усередині так починає боліти, ніби на тебе тонну поклали. Телефон дзвонить, ти не бачиш і не візьмеш його, бо він важкий. Так було спочатку, — згадує Людмила Тимошок. Разом з чоловіком Володимиром Тимошком вони в інфекційному відділенні Ріпкинської центральної районної лікарні. Захворіли на ботулізм, поївши тараньки. Риба була з Дніпра біля Любеча.
Ботулізм — тяжка хвороба. Спеціальні ліки — ботулінічний антитоксин, по одній дозі на Володимира і Людмилу, терміново привезли зі складів «Укрвакцини», з міста Обухів Київської області. Подружжя одужує.

«Перед очима все розпливається».
Хвороба уражає весь організм, утому числі зір
— Усе життя тараньку їли, — говорить Людмила Тимошок. Розмовляємо у лікарні, на 15 день хвороби. — Не те що вперше попробували. І раніше купували рибу у людей. І цей раз. Смачна була. Виявляється, ікру, де мокре, бажано не їсти. Та й взагалі тараньку їсти небезпечно. Сіллю ботулотоксин не вбивається, лікарка розказала, тільки термообробкою.
— З пивом вживали?
— Без. Три штучки взяли. Протягом 2 тижнів їли. І виходить, що остання рибина була заражена.
У п’ятницю, 26 квітня, увечері поїли. Стало погано вночі, о 2 годині, з суботи на неділю. Якраз під Пасху. Коли починає пропадати зір, коли перестаєш рухатися і ворушитися, страшно. Дитячу кашку, що на ній написано, читаю, не бачу. У ванній взяла порошок — все розпливається перед очима. Були блювота, нудота. Поносу майже не було, один раз усього. Попили активоване вугілля. Думаємо, всяке трапляється. На вулицю пішли — перед очима розпливається. Видно тільки здалеку. Кажу чоловіку: «Дорогий, мабуть, щось не те».
У понеділок, 29 квітня, на другий день після Пасхи, приїхали у приймальне відділення Ріпкинської лікарні. Розказали, що і як. Приписали крапельниці.
30-го, спасибі, у неробочий день приїхала Людмила Грищенко, завідувачка інфекційного відділення, викликала анестезіолога Олександра Фролова. Почали по Україні шукати вакцину.
— За вакциною їздила тьотя моя, — говорить Володимир. — Знайшли своїх кумів у Києві. Вони знали, як швидше добратися до Обухова.
— А нам у цей час промивали шлунок, — продовжує Людмила. — 3 реанімації приходив лікар. Через ніс вставляли зонд. Шланг такий тоненький. Розчин содовий. Неприємно, боляче. Але так погано було узагалі, що на ті відчуття майже не звертали уваги.
30 квітня годині о 12.00 уже ввели вакцину, через крапельницю.
— Водночас з чоловіком почали поправлятися?
— Спочатку мені було гірше, потім чоловіку. Не можеш таблетку ковтнуть, не можеш повернутися з боку на бік. У туалет встаєш, по стінці лізеш. Слабкість була в обох. А потім у чоловіка став шлунок. Думали, що непрохідність кишок. Забрали у хірургію до лікарів Сергія Гавриленка, Віталія Ковтуна. Слава Богу, без операції обійшлося. Промили, все зробили, що треба. Два дні у хірургії під наглядом був, кололи, капали. Потім знов у інфекційне відділення перевели.
Підтримували глюкозою. Тільки ось почали їсти. Пюре, каші.
Дуже за дітей хвилювалися. Дві доньки у нас. Щоб мікроби не передалися. Спасибі Богу, все нормально.
— Будете ще їсти рибу?
— Треба, щоб вона термічну обробку проходила, — каже Володимир.
— Тож зовсім інший смак, що там і казати, — зітхає дружина. — Але коли побував на межі життя і смерті, коли переживаєш за дітей, не хочеш не те що риби, нічого не бажаєш. Поклали на один бік після того, як промили кишківник. Думаєш, як би його повернутися, і не можеш.
Вдячні за життя лікарям, особливо Людмилі Грищенко і Олександру Фролову. Дістали вакцину. Вона безплатна для нас була. Спасибі родичам, сусідам по двору, колегам (Людмила — співробітниця Ріпкинського управління Пенсійного фонду України, Володимир — слюсар ТОВ «Агропартнер»). Допомогли з коштами на решту ліків. У день витрачали у середньому гривень 600 на двох, було й більше, й менше.

Володимир Тимошок у Ріпкинській центральній районній лікарні
«Відрізнити заражену рибу від незараженої неможливо».
Що ж робити? Відмовитися від тараньки?
— Ботулізмом можна заразитися від риби, консервів, і не тільки рибних чи м’ясних, але й грибних, овочевих, фруктових, — говорить завідувачка інфекційного відділення Ріпкинської центральної районної лікарні Людмила Грищенко. — Попередній випадок ботулізму кілька років тому, — це теж була риба. В’ялена невипатрана. Таранька, яку люди роблять самі.
— Профілактика?
— У першу чергу, не купуйте рибу на стихійних ринках. Хоча є випадки, пов’язані і з промисловим виробництвом. Особливо під загрозою любителі ікри. В’ялена риба зазвичай невипатрана, з ікрою.
У кишківнику риби є паличка ботулізму, — пояснює. — У кишківнику ссавців, птиць. Якщо виловлена риба не випотрошена, то в теплих умовах швидко розвиваються вегетативні форми ботулінічної палички (росте, розмножується). Виробляється ботулотоксин. Він попадає у тканини риби. Крім кишечника, ікри, заражається токсином уся риба. Відрізнити заражену рибу від незараженої ні за смаком, ні за кольором, ні за формою неможливо.
— Чула від людей: якщо розрізати тараньці живіт, щоб ікра провітрилася, то ботулотоксин пропадає.
— Просто від свіжого повітря він не зруйнується. Чому виникла ця думка про провітрювання ікри? Паличка розвивається в анаеробних умовах. Без доступу кисню. Думають, якщо розкрили рибі живіт і буде доступ кисню, це поможе. Не поможе. Для того, щоб токсин зруйнувати, потрібен значний температурний режим. Мінімум 30 хвилин щоб риба варилася, смажилася.
— Якщо для тараньки взяти високу концентрацію солі?
— Паличка ботулінічна може загинути. На ботулотоксин, якщо він уже в рибі, ніяка концентрація солі не діє. Якщо риба випатрана, ризик менший. Бо нема джерела, нема збудника.
— Тільки річкова риба небезпечна? А морська?
— У кишківнику будь-якої риби, у тому числі і морської, може бути паличка ботулізму. Як і в кишечнику людини. Був випадок, що у нашому районі у селі Велика Вісь, багато років тому, коптили самі морську рибу, оселедець чи скумбрію, і захворіла уся сім’я.
— Консерви?
— У домашніх умовах м’ясні та рибні консерви можна готувати, тільки якщо є автоклав. Апарат для високого тиску і високої температури.
Описано, що ботулізмом заражалися від консервованого зеленого горошку заводського.
Був випадок, коли дитина захворіла на ботулізм, попивши компоту.
Небезпечні бомбажні банки з надутими кришками, м’яті металеві банки, прострочені.
У банку паличка потрапляє з овочами, фруктами, грибами, які недостатньо промиті від землі. У землю — з випорожненнями тварин, птахів, людей.
— Вага впливає на перебіг хвороби? Повна людина і худа...
— Можна припустити, що худий буде вразливіший. У перерахунку на масу тіла худий постраждає швидше.
— Алкоголь. Якщо один до риби і чарку бере, другий без чарки, хто страждає більше?
— Той, котрий без чарки, на жаль. Старі лікарі говорили, що алкоголь руйнує токсин, хоча офіційних доказів нема.
у цей же час
Померла від ботулізму
Дві дози антитоксину ввели ще одній пацієнтці Ріпкинскої центральної районної лікарні, 46-річній Наталії Фоченко. Другу дозу добилися з великим трудом. Не давали, бо дефіцит, а тут ще й свята. Того нема, той поза зоною.
Ліки, на жаль, не допомогли. 9 травня жінка померла у Чернігівській обласній лікарні. З 29 по 2 травня хвора була у Ріпкинській райлікарні у тяжкому стані, на штучній вентиляції легень.
З Києва приїхала у Любеч до родичів і пригостилася дніпровською рибою.
Тамара Кравченко, тижневик «Вісник Ч» №20 (1722), 16 травня 2019 року
Ботулізм — тяжка хвороба. Спеціальні ліки — ботулінічний антитоксин, по одній дозі на Володимира і Людмилу, терміново привезли зі складів «Укрвакцини», з міста Обухів Київської області. Подружжя одужує.

«Перед очима все розпливається».
Хвороба уражає весь організм, утому числі зір
— Усе життя тараньку їли, — говорить Людмила Тимошок. Розмовляємо у лікарні, на 15 день хвороби. — Не те що вперше попробували. І раніше купували рибу у людей. І цей раз. Смачна була. Виявляється, ікру, де мокре, бажано не їсти. Та й взагалі тараньку їсти небезпечно. Сіллю ботулотоксин не вбивається, лікарка розказала, тільки термообробкою.
— З пивом вживали?
— Без. Три штучки взяли. Протягом 2 тижнів їли. І виходить, що остання рибина була заражена.
У п’ятницю, 26 квітня, увечері поїли. Стало погано вночі, о 2 годині, з суботи на неділю. Якраз під Пасху. Коли починає пропадати зір, коли перестаєш рухатися і ворушитися, страшно. Дитячу кашку, що на ній написано, читаю, не бачу. У ванній взяла порошок — все розпливається перед очима. Були блювота, нудота. Поносу майже не було, один раз усього. Попили активоване вугілля. Думаємо, всяке трапляється. На вулицю пішли — перед очима розпливається. Видно тільки здалеку. Кажу чоловіку: «Дорогий, мабуть, щось не те».
У понеділок, 29 квітня, на другий день після Пасхи, приїхали у приймальне відділення Ріпкинської лікарні. Розказали, що і як. Приписали крапельниці.
30-го, спасибі, у неробочий день приїхала Людмила Грищенко, завідувачка інфекційного відділення, викликала анестезіолога Олександра Фролова. Почали по Україні шукати вакцину.
— За вакциною їздила тьотя моя, — говорить Володимир. — Знайшли своїх кумів у Києві. Вони знали, як швидше добратися до Обухова.
— А нам у цей час промивали шлунок, — продовжує Людмила. — 3 реанімації приходив лікар. Через ніс вставляли зонд. Шланг такий тоненький. Розчин содовий. Неприємно, боляче. Але так погано було узагалі, що на ті відчуття майже не звертали уваги.
30 квітня годині о 12.00 уже ввели вакцину, через крапельницю.
— Водночас з чоловіком почали поправлятися?
— Спочатку мені було гірше, потім чоловіку. Не можеш таблетку ковтнуть, не можеш повернутися з боку на бік. У туалет встаєш, по стінці лізеш. Слабкість була в обох. А потім у чоловіка став шлунок. Думали, що непрохідність кишок. Забрали у хірургію до лікарів Сергія Гавриленка, Віталія Ковтуна. Слава Богу, без операції обійшлося. Промили, все зробили, що треба. Два дні у хірургії під наглядом був, кололи, капали. Потім знов у інфекційне відділення перевели.
Підтримували глюкозою. Тільки ось почали їсти. Пюре, каші.
Дуже за дітей хвилювалися. Дві доньки у нас. Щоб мікроби не передалися. Спасибі Богу, все нормально.
— Будете ще їсти рибу?
— Треба, щоб вона термічну обробку проходила, — каже Володимир.
— Тож зовсім інший смак, що там і казати, — зітхає дружина. — Але коли побував на межі життя і смерті, коли переживаєш за дітей, не хочеш не те що риби, нічого не бажаєш. Поклали на один бік після того, як промили кишківник. Думаєш, як би його повернутися, і не можеш.
Вдячні за життя лікарям, особливо Людмилі Грищенко і Олександру Фролову. Дістали вакцину. Вона безплатна для нас була. Спасибі родичам, сусідам по двору, колегам (Людмила — співробітниця Ріпкинського управління Пенсійного фонду України, Володимир — слюсар ТОВ «Агропартнер»). Допомогли з коштами на решту ліків. У день витрачали у середньому гривень 600 на двох, було й більше, й менше.

Володимир Тимошок у Ріпкинській центральній районній лікарні
«Відрізнити заражену рибу від незараженої неможливо».
Що ж робити? Відмовитися від тараньки?
— Ботулізмом можна заразитися від риби, консервів, і не тільки рибних чи м’ясних, але й грибних, овочевих, фруктових, — говорить завідувачка інфекційного відділення Ріпкинської центральної районної лікарні Людмила Грищенко. — Попередній випадок ботулізму кілька років тому, — це теж була риба. В’ялена невипатрана. Таранька, яку люди роблять самі.
— Профілактика?
— У першу чергу, не купуйте рибу на стихійних ринках. Хоча є випадки, пов’язані і з промисловим виробництвом. Особливо під загрозою любителі ікри. В’ялена риба зазвичай невипатрана, з ікрою.
У кишківнику риби є паличка ботулізму, — пояснює. — У кишківнику ссавців, птиць. Якщо виловлена риба не випотрошена, то в теплих умовах швидко розвиваються вегетативні форми ботулінічної палички (росте, розмножується). Виробляється ботулотоксин. Він попадає у тканини риби. Крім кишечника, ікри, заражається токсином уся риба. Відрізнити заражену рибу від незараженої ні за смаком, ні за кольором, ні за формою неможливо.
— Чула від людей: якщо розрізати тараньці живіт, щоб ікра провітрилася, то ботулотоксин пропадає.
— Просто від свіжого повітря він не зруйнується. Чому виникла ця думка про провітрювання ікри? Паличка розвивається в анаеробних умовах. Без доступу кисню. Думають, якщо розкрили рибі живіт і буде доступ кисню, це поможе. Не поможе. Для того, щоб токсин зруйнувати, потрібен значний температурний режим. Мінімум 30 хвилин щоб риба варилася, смажилася.
— Якщо для тараньки взяти високу концентрацію солі?
— Паличка ботулінічна може загинути. На ботулотоксин, якщо він уже в рибі, ніяка концентрація солі не діє. Якщо риба випатрана, ризик менший. Бо нема джерела, нема збудника.
— Тільки річкова риба небезпечна? А морська?
— У кишківнику будь-якої риби, у тому числі і морської, може бути паличка ботулізму. Як і в кишечнику людини. Був випадок, що у нашому районі у селі Велика Вісь, багато років тому, коптили самі морську рибу, оселедець чи скумбрію, і захворіла уся сім’я.
— Консерви?
— У домашніх умовах м’ясні та рибні консерви можна готувати, тільки якщо є автоклав. Апарат для високого тиску і високої температури.
Описано, що ботулізмом заражалися від консервованого зеленого горошку заводського.
Був випадок, коли дитина захворіла на ботулізм, попивши компоту.
Небезпечні бомбажні банки з надутими кришками, м’яті металеві банки, прострочені.
У банку паличка потрапляє з овочами, фруктами, грибами, які недостатньо промиті від землі. У землю — з випорожненнями тварин, птахів, людей.
— Вага впливає на перебіг хвороби? Повна людина і худа...
— Можна припустити, що худий буде вразливіший. У перерахунку на масу тіла худий постраждає швидше.
— Алкоголь. Якщо один до риби і чарку бере, другий без чарки, хто страждає більше?
— Той, котрий без чарки, на жаль. Старі лікарі говорили, що алкоголь руйнує токсин, хоча офіційних доказів нема.
у цей же час
Померла від ботулізму
Дві дози антитоксину ввели ще одній пацієнтці Ріпкинскої центральної районної лікарні, 46-річній Наталії Фоченко. Другу дозу добилися з великим трудом. Не давали, бо дефіцит, а тут ще й свята. Того нема, той поза зоною.
Ліки, на жаль, не допомогли. 9 травня жінка померла у Чернігівській обласній лікарні. З 29 по 2 травня хвора була у Ріпкинській райлікарні у тяжкому стані, на штучній вентиляції легень.
З Києва приїхала у Любеч до родичів і пригостилася дніпровською рибою.
Тамара Кравченко, тижневик «Вісник Ч» №20 (1722), 16 травня 2019 року
Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш
Telegram.
Залишити коментар
інші новини
Ярослав Стаценко вирощує буйволів на фермі на Чернігівщині
2025-05-25 16:54:09
Борис Ковальчук, що має важку хворобу ніг шукає майстра з пошиття спец...
2025-05-25 16:29:24
Медбрат Павло Єрмоленко розповів, як їздив з волонтерським вантажем на...
2025-05-25 16:16:58
У Ніжині нетверезий чоловік підірвав гранату у парку відпочинку
2025-05-25 15:39:09
За два дні обміну полоненими «1000 на 1000» додому повернулися 6 жител...
2025-05-25 15:24:22
У Чернігівській міськраді зафіксували понад десяток адрес, де є пошкод...
2025-05-25 15:00:29
Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко відвідав Ч...
2025-05-24 12:39:51
З полону до діджейського пульта: історія чернігівського строковика
2025-05-23 14:42:28
На Чернігівщині попрощалися з двома загиблими бійцями: В'ячеславом Коз...
2025-05-23 13:40:45
Анатолій Герасименко закоханий у музику з дитинства
2025-05-23 12:48:04
На самом деле все знают в каком занепаде у нас сельское хозяйство и пищевая промышленность. Многие говорят, я всю жизнь ел и ниче. Конечно при совдепии было все по другому. Вот к примеру вспомнить как в село привозили газовые баллоны и газовщики беспечно проверяли герметичность открытым огнем, то есть спичкой. Это было нормой и никто не страдал. Сегодня газовщик который проверяет герметичность оборудования подобным способом вызовет шок у всех присутствующих.То же самое и таранка. Да, когда то и с червями, и с другими паразитами вяленая рыба была нормальным явлением, сегодня потребитель может потерять сознание если увидит роящихся червей в теле рыбы. Однако черви это одно их можно увидеть, а различные микроорганизмы увидеть нельзя. Но они там есть.Покупать и употреблять подобные продукты смертельно опасно.И это открытие. Просто мы сегодня об этом знаем. Что это риск. Да и секс тоже риск.
Идиот, а при чем тут "занепад сельского хозяйства"? Кстати, 70 млн.тонн зерна, собранные в 2018-м, против средегодовых 42 млн.тонн в 1980-х - это занепад? :)
Таранку в магазинах продают замотаную в пленку или в вакуумной упаковке. А это как раз и способстует размножению и накоплению в ней токсина .И чем дольше рыба хранится в таком виде тем токсина образуется все больше и больше.
Не буду утверждать, но, кажется, что ботулизм в таранке возможен только если она несоразмерно огромная, либо засолена в мешках в подвале. При достаточном доступе воздуха ботулина не размножается и, соответственно, в продуктах не появляется ботулотоксин.
ответ 2 а сколько химии сейчас льют потому и урожаи