Чи буде Чернігівщина з власною рибою?

Незважаючи на те, що Чернігівщина має значний потенціал для розвитку рибного господарства, особливо прісноводного рибництва у внутрішніх водоймах, показники вилову товарної риби порівняно з 2018 роком знизилися на 17%. Так, якщо у 2018 році суб’єкти аквакультури виловили та продали населенню 655 тонн риби, то у 2019 році цей показник впав через низку причин. Насамперед це фінансова неспроможність самих рибників зберігати високі показники виробництва через високу собівартість продукції та відсутність ефективного кредитування з боку держави. Адже витрати на утримання в належному стані водних об’єктів різного циклу, зарибок і корми, які щороку зростають, може собі дозволити не кожен суб’єкт господарювання.



Підсумок 2019-го року – 589 тонн товарної риби, яка потрапила на рибні прилавки Чернігівщини. Як повідомили в обласному управлінні Держрибагентства, 90 відсотків рибного промислу забезпечили суб’єкти аквакультури, решту – зловили промисловим способом.

Так, минулого року рибогосподарську діяльність на території Чернігівської області здійснювали сім суб’єктів промислового рибальства та 39 суб’єктів аквакультури.
Так, для цілей аквакультури в області використовувалося 870,2 гектарів ставків, 120 м2 басейнів та 512 гектарів водосховищ. А от промисловим способом рибу добували в Дніпрі, Десні та озерах.

Найбільш популярною рибою є короп. 356 тонн – саме стільки продали коропа на рибних прилавках магазинів області. Другими за популярністю видами риб є товстолоб та білий амур – у 2019-му році виловили та продали 123 тонн цих видів. Ще дві тонни – сомових, решта – щука, лин судак, лящ, окунь, карась – загалом 46 тонн.
Цікаво, що на Чернігівщині відроджується такий вид риб як осетрові. Минулоріч офіційно продали 0,86 тонни цього виду риби.

А в промисловому вилові переважають аборигенні для чернігівських водойм види риб: лящ (понад 20 тонн), плоскирка (15 тонн), плітка (8 тонн), карась сріблястий (4 тонни), щука і синець (по 2 тонни).

Незважаючи на те, що Чернігівщина має значний потенціал для розвитку рибного господарства, особливо прісноводного рибництва у внутрішніх водоймах, показники вилову товарної риби падають. Головна причина – низька фінансова спроможність рибгосподарств та відсутність державної підтримки. На розвиток аквакультури в області впливає і відсутність достатньої кількості висококваліфікованих рибоводів, адже сьогодні ця професія вважається не дуже перспективною.

«Але Держрибагентством та органами рибоохорони в областях ведеться постійна робота над розбудовою рибної галузі України та Чернігівщини зокрема. Урядом та Держрибагентством розроблено ряд проектів для надання фінансової допомоги українському малому бізнесу в галузі рибного господарства. Ведеться робота щодо налагодження співпраці між бізнесом та закладами із підготовки фахівців галузі в перспективі найближчих років. Вивчається міжнародний досвід та залучаються як іноземні, так і вітчизняні інвестиції в рибогосподарську галузь. Віримо, що у найближчому майбутньому вітчизняна рибна продукція складе конкуренцію імпортній як за якісними, так і за ціновими критеріями», – наголосив начальник Управління Держрибагентства у Чернігівській області Микола Каленюк.
Відтак є об’єктивні причини сподіватися на те, що у 2020 році вдасться надолужити втрачене та покращити показники вилову риби.

Віталій Назаренко, «Чернігівщина» №7 (772) від 13 лютого 2020

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

комментарии (5)