Сім нарядів поза чергою за гру в шахи
2021-07-27 13:00:57


Анатолій Бенедик – один з корифеїв гри у шахи на Городнянщині. У шахи та шашки він грає практично все своє життя, причому всюди – вдома, на роботі, навіть примудрявся грати у автобусі, який сам водив, щоправда не під час руху. І хоч шахи не стали ключовим захопленням його життя, а є лише улюбленим дозвіллям, він є дійсним учасником Городнянського шахового клубу з першого дня його заснування, бере участь у змаганнях, постійно цікавиться новинками картатих полів.
Грати у шахи Анатолія Вікторовича навчив батько – Віктор Михайлович. Маючи чималий педагогічний досвід вчителя початкових класів він знав як зацікавити сина, показував цікаві комбінації, а ще, ймовірно, нерідко піддавався малому, щоб збільшити азарт шахіста-початківця. Вже у старших класах Анатолій Бенедик брав участь у районних турнірах і навіть вигравав їх.
Під час служби у війську з-за шахів солдат Бенедик навіть отримав сім нарядів поза чергою.
– Трапилось це на чергуванні, коли я був днювальним і разом з товаришами аж занадто захопились грою. Раптом голос з-за спини: «Хто днювальний?». Солдати й не помітили, як до них підійшов цілий полковник – заступник начальника частини. Ото і влетіло нам за ту гру, - з посмішкою пригадав захоплений шахіст.
Наступним етапом розвитку Анатолія Вікторовича як шахіста, стала робота майстром виробничого навчання у Городнянському міжрайонному навчально-виробничому комбінаті. Чимало співробітників цієї установи були захопленими шахістами, тож було з ким пограти. Часом вдавалось до двадцяти партій на день зіграти! У цей період Анатолій Бенедик ставав неодноразовим переможцем обласних і Міжнародних змагань, які організовувались між прикордонними районами України, Білорусі та Росії.
– Нині все менше людей захоплюється шахами і це пригнічує. Діти й молодь повністю погрузли у гаджетах, а нас, любителів шахів, стає все менше. Та викручуємося – запрошуємо однодумців з Тупичева, з Чернігова. Нещодавно я для себе відкрив інтерактивні он-лайн турніри на яких можна зіграти з шахістами з усього світу. Тож інтернет може й допомагати розвитку шахів, - підсумував Анатолій Вікторович.
Досвід живих он-лайн турнірів використовує й Городнянський шаховий клуб, який під час карантинних обмежень брав участь у кількох таких змаганнях і, навіть, організував власний турнір. Проте, більшість шахістів надають перевагу живому спілкуванню і реальній грі, коли від інтелектуального напруження, здається, електризується повітря над шаховим столом.
Джерело: Новини Городнянщини

Грати у шахи Анатолія Вікторовича навчив батько – Віктор Михайлович. Маючи чималий педагогічний досвід вчителя початкових класів він знав як зацікавити сина, показував цікаві комбінації, а ще, ймовірно, нерідко піддавався малому, щоб збільшити азарт шахіста-початківця. Вже у старших класах Анатолій Бенедик брав участь у районних турнірах і навіть вигравав їх.
Під час служби у війську з-за шахів солдат Бенедик навіть отримав сім нарядів поза чергою.
– Трапилось це на чергуванні, коли я був днювальним і разом з товаришами аж занадто захопились грою. Раптом голос з-за спини: «Хто днювальний?». Солдати й не помітили, як до них підійшов цілий полковник – заступник начальника частини. Ото і влетіло нам за ту гру, - з посмішкою пригадав захоплений шахіст.
Наступним етапом розвитку Анатолія Вікторовича як шахіста, стала робота майстром виробничого навчання у Городнянському міжрайонному навчально-виробничому комбінаті. Чимало співробітників цієї установи були захопленими шахістами, тож було з ким пограти. Часом вдавалось до двадцяти партій на день зіграти! У цей період Анатолій Бенедик ставав неодноразовим переможцем обласних і Міжнародних змагань, які організовувались між прикордонними районами України, Білорусі та Росії.
– Нині все менше людей захоплюється шахами і це пригнічує. Діти й молодь повністю погрузли у гаджетах, а нас, любителів шахів, стає все менше. Та викручуємося – запрошуємо однодумців з Тупичева, з Чернігова. Нещодавно я для себе відкрив інтерактивні он-лайн турніри на яких можна зіграти з шахістами з усього світу. Тож інтернет може й допомагати розвитку шахів, - підсумував Анатолій Вікторович.
Досвід живих он-лайн турнірів використовує й Городнянський шаховий клуб, який під час карантинних обмежень брав участь у кількох таких змаганнях і, навіть, організував власний турнір. Проте, більшість шахістів надають перевагу живому спілкуванню і реальній грі, коли від інтелектуального напруження, здається, електризується повітря над шаховим столом.
Джерело: Новини Городнянщини
Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш
Telegram.
Залишити коментар
інші новини
Епопея із ЗОШ №19
2025-07-04 15:16:54
У Березанці сусіди ведуть боротьбу за земельну ділянку
2025-07-04 14:47:13
Парамедик Руслан Вершок розповів про подробиці вибуху, коли постраждав...
2025-07-04 14:25:07
Чернігівський ЦНАП тепер буде працювати ще й по вечорах
2025-07-04 13:53:08
З вини любителів швидкої їзди чернігівським енергетикам довелося зам...
2025-07-04 13:25:06
Обмін тіл. 300 прийняли в Чернігові
2025-07-04 12:43:13
У Чернігові завершено масштабне відновлення гімназії №34
2025-07-04 12:26:25
Цікаві тендери Чернігівської обласної прокуратури
2025-07-04 12:16:29
У Прилуках поліція розшукує дівчину, яка співала пісню російською на А...
2025-07-04 11:52:10
Брижинський пропонує відсторонити начальника управління освіти Чернігі...
2025-07-04 11:30:40
"отримав сім нарядів поза чергою" - а чего не сто сразу? Больше 5 нарядов и Министр обороны СССР дать не мог, потому, как не предусмотрено Уставом. "Дисциплинарные взыскания, налагаемые на солдат, матросов, сержантов и старшин. На солдат и матросов могут налагаться следующие взыскания:... назначение вне очереди в наряд по службе (за исключением назначения в караул, на вахту и боевое дежурство) - до 5 нарядов" (с) ДИСЦИПЛИНАРНЫЙ УСТАВ ВООРУЖЕННЫХ СИЛ СССР