Володимиру Довгополому місцеві поліцейські два роки не віддають арештований трактор і причеп

Щоб обробити батьківську ділянку, два гектари, родина Довгополих наймає трактор. Бо їхній МТЗ-80 уже два роки стоїть на штрафмайданчику в Борзні (сектор поліцейської діяльності №1 (м. Борзна). Володимира Дов­гополого і його брата Олександра звинувачують у крадіжці дров.



На фото трактор МТЗ-80, фото з інтернету

33-річний Володимир Довгополий живе з родиною в Ніжині. Працює в службі охорони Київської лабораторії СSD. Приїжджає допо­магати батькам у Сиволож, що на Борзнянщині.

— Батько тримає худобу. І ми з братом щовечора їздимо на свій город за село косити траву. 31 липня 2020 року я вже повер­тався з травою додому. Це було в п’ятницю ввечері, годині о восьмій. Під селом край дороги стояв «га­зон». Повен кузов дров, з горою. А я їду на батьковому тракторі з причепом. Біля вантажівки чоловік, зупинив мене, назвався Миколою. Я його вперше бачив. Машина його перевантажена, похилилася набік, він не міг їхати далі. Микола запитав мене, чи нікому в селі дрова не треба.

Я запитав про ціну. Каже: “1000 гривень куб». Заглянув, а там двометрівки дубові лежать. Я поцікавився, чиє в нього документи на той ліс. Він витяг бумаги, по­казав, що все законно. Накладні на 20 кубів.

До села їх мені привезти відмовився, сказав, що машина не може зрушити з місця. Я з'їздив додому за грошима і купив у нього куб. Бо в мене причеп невеликий, саморобний, більше б не влізло.

Підігнав трактор, Микола скотив куб дров мені на причеп, поверх трави. П'ять дрючків: чотири двометрових і один півтора метри. Ще запитав, чи більше нікому в селі дрова не треба, а я ж не знаю. І він поїхав у бік Малої Загорівки, як на Борзну.
У мене на причепі від такого наван­таження колеса спустили, я почав качати. Десь хвилин п'ять минуло, і приїжджає поліцейська машина з трьома поліцейськими.

До мене: «Давайте документи на деревину». Я розповів, у кого купив і за які гро­ші. Поліція проїхала тією дорогою, куди поїхала вантажівка з дровами, і вони мали її зустріти. Але сказали, що не бачили. І ми з поліцейськими десь годину-півтори чекали, поки приїхав їх старший зміни Кудра, з ним ще три працівника поліції. Мене посадили у свій автомобіль.

За цей час брат Сашко підійшов, бо мене довго не було. Нам сказа­ли: щоб закрити це питання, треба гроші. Інакше трактор з причепом відправиться на штрафмайданчик.

Я за тисячу гривень купив ті дрова і за шо маю платити ще? Ми від­мовилися. О першій ночі приїхав Горкавий Віктор, слідчий. Каже: раз ми не хочемо співпрацювати, то трактор забирають.

Звичайно, сам трактор у відділок не поїде, а ми з братом переганяти відмовилися. Тоді Горкавий з Підлісецьким по­чали погрожувати зброєю, якщо ми не виконаємо їх накази. Збирались надіти кайданки.

Пішли обшукувати трактор. Шукали бензопилу. а зна­йшли документи у папці збоку за сидінням. Там були права брата, техпаспорт і дві страховки: на трактор і на причіп. їх забрали без складання будь-яких актів чи протоколів. Мої права залишились у мене. Брата змусили таки залізти в кабіну і відігнати трактор до райвідділу в Борзну. Мене відпустили, о сьомій ранку я поїхав машиною, і брата з райвідділу забрав. У понеділок нам сказали з'явитися.

Коли прийшли, на КПП заявили: давайте 100 тисяч гривень, або ви більше трактора не побачите.

Ми з Олександром третього серпня написали заяву начальни­ку відділу поліції про незаконне вилучення нашого транспорту і документів. Тоді начальником був Харченко. Відповідь ніхто не надав по сьогоднішній день.

Згодом на трактор наклали арешт. На 17 серпня поставили судове засідання. Повідомили про це брата, а не власника (батька Володимира Федосійовича). Ми написали клопотання, потрібен був час на ознайомлення з матеріала­ми справи. Просили перенести на 21 серпня. Але суд перенесли тільки на 18-те.

Документи нам теж не віддали. Тримали п'ять місяців. А коли напи­сали скаргу, то отримали відповідь, що документи ми випадково забули в райвідділі. Повернули їх тільки 14 грудня, коли вручали підозру.

Два роки минуло. Судів було не менше десяти. У лісосмузі знайшли незаконну рубку, два пеньки, 78 і 75 сантиметрів у діаметрі. А в мене на причепі найбільша товщина колоди — 59. Слідчий подав експерту розміри пеньків і той нарахував збитку на 48 тисяч гривень. І ще п'ять тисяч за експертизу. Ми подали клопотання, щоб експертизу переробили. Бо ніхто не встановлював, ті то пні чи не ті. В одному протоколі між пнями 15 метрів, у повторному вже 50. У всіх протоколах звідкись з’явилися поняті з Борзни на прізвище Журавлі. Получається, за 30 кілометрів люди їздять спеціально. І у всіх трьох протоколах у цих Журавлів різний підпис. Букви різні.

Свідчення всіх восьми працівників поліції однакові, як під копірку — до кожної коми, кожної помилки.

І досі не встановлене місце порубки. Ні дати не встановили, коли це було, ні пилки, якою це робили.

22 серпня був черговий суд, у Борзні. Ми клопоталися про незалежного експерта. Треба встановити, чи дійсно на причепі деревина від тих пнів, які зазна­чені в протоколі. Але експерт від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ухвалу суду виконувати відмовився, бо поліція не надала йому доступу до трактора.

Він приїхав, а його просто не пустили на територію. І де ті пні, також не вказали. Півтора року чекаємо, не можемо належну експертизу провести. Суд знову призначив експерта від МВС.

Тепер нам інкримінують статтю 246 частину другу «Незаконна по­рубка лісу групою осіб».

Трактор у відмінному стані був. Батько зібрав його сам у 2006 році. Усі частини купував через біржову угоду. Тепер ціна такого десь 100-120 тисяч гривень. З саморобним причепом плюс ще тисяч 15. Той причеп, що поки що в нас вдома у дворі, — ще тисяч 40.

— Чому досі не сховали?
— А як заховаєш від поліції?

Джерело: газета "Вісник Ч" від 25.08.2022,  Олена ГОБАНОВА Редакція звернулася із за­питами до поліції та прокуратури, шо вони думають про справу.

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (5)