В невеликому селі на Чернігівщині зберігся «навчально-виробничий комбінат», де нові професії освоюють молодь і дорослі

Навчальний процес, фото з сайту https://stepmnvk.net.ua/

«Навчально-виробничий комбінат» зараз звучить як привіт із СРСР. Саме тоді (у середині 1970-х) комбінати почали створю­вати, щоб не просто познайомити старшокласників із різни­ми (переважно робітничими) професіями, а й дати можливість спробувати себе в них. Починаючи з 2018-го в Україні почали з’являтися міжшкільні ресурсні центри, які з кожним роком усе більше й більше витісняли НВК. А в невеличкій Степанівці на Менщині міжшкільний навчально-виробничий комбінат зберіг­ся. Тут, за словами його директора Леоніда Шестаковського, навчаються понад 100 учнів 10-11 класів. Більшість опановує професію «тракторист-машиніст сільськогосподарського ви­робництва».

— Недавно в нас закінчила пе­репідготовку з цієї професії і група дорослих слухачів — за направлен­ням із Центру зайнятості, — додає Леонід Львович.

У її складі були не тільки чоло­віки. Серед старшокласників, що вивчають тракторну справу, теж є представниці прекрасної статі. До того ж деякі дівчата обирають для душі ще й додатковий курс — моде­лювання одягу. У навчальному році, який щойно закінчився, слухачки курсу автоматично здобули ще й навички організації виробництва, маркетингу товарів і послуг, веден­ня фінансового обліку та звітності.

І вже заявили про себе далеко за межами свого закладу.

Це стало можливим завдяки реалізації на комбінаті освітньої програми «Компанія» — за під­тримки громадської організації «Junior Achievement Ukraine». Про­грама спрямована на розвиток підприємницьких навичок молоді й передбачає створення в навчаль­них закладах власних виробничих мінікомпаній.

— На базі нашого навчально-ви­робничого комбінату була створе­на учнівська мінікомпанія «Швейна майстерня», — розказує викладач, методист із профорієнтації Люд­мила Левенець, під керівництвом якої (для цього пройшла спеціаль­не навчання) і була запроваджена новація. — Вона спеціалізується на виготовленні багаторазових екоторбинок і шоперів (сумок для покупок. — Авт.). Останнім часом вони стають не лише корисним ак­сесуаром, а й модним атрибутом. Та головне, що ці сумки — чудова альтернатива пластиковим паке­там. Наші — з авторським дизай­ном, виконаним у техніці вибійки.

Ця техніка відома з давніх-да­вен: на гладкій поверхні дошки вирізьблювали декоративні ві­зерунки, потім дерев’яну форму вкривали рідким барвником і при­тискали до тканини. На ній зали­шався відбиток візерунків.

— Принцип залишився той са­мий, — каже Людмила Василівна. — Тільки замість дошки в нас — готові кліше. Вони в основному з елементами української вишивки. Фарби — акрилові. Ними дівчата також наносять на тканину малюн­ки чи елементи графічного дизай­ну, які створюють самі.

Торбинки шиють теж влас­норучно. Переважно із тканини оксфорд. Вона має підвищену щільність, водовідштовхувальні і водотривкі властивості.

На запитання, де беруть гроші на закупівлю матеріалів, викладач­ка відповідає, що стартовий капітал створили батьки. Скинулися ко­штами.

Перші екоторбинки і шопери дівчата виготовили в цьогорічному березні. А вже у квітні презентува­ли їх на масштабному заході «Junior EXPO 2025» — ярмарку молодіж­ного підприємництва в Києві. Про­давали свою продукцію у великому торговому центрі. Ціна — у залеж­ності від складності дизайну — була від 100 до 180 грн. А середня собі­вартість виробу — 80 грн (знання з фінансового обліку учасницям ко­манди дозволила вдосконалити по­передня участь у «Таборі підприєм­ництва» в Києві). Отже повернулися хоч і з невеликим, але прибутком.

А за місяць команда «Швейної майстерні», яка, до речі, була най­молодшою з учасників, виборола друге місце (серед 17 компаній із 5 областей) у дев’ятому регіо­нальному конкурсі проєкту «Компанія-2025». Поступилася тільки компанії Чернігівського вищого професійного училища побутового обслуговування — вона надала на конкурс вироби з гіпсу.

Це дозволило представницям Степанівського МНВК вийти у фі­нал національного етапу конкурсу, у якому (підсумки були оголошені 16 травня) вони отримали відзнаку «Найкраща навчальна компанія 2024-25 року».

— Наш проєкт увійшов до 30 найкращих учнівських бізнес-проєктів України, — не приховує задо­волення Людмила Левенець. — Тож наступного навчального року ми плануємо продовжити роботу в цьо­му напрямку. Вже є нові бізнес-ідеї.
Крім виробництва, у планах — подальше проведення майстер-класів для учнів навчальних закладів громади, які невдовзі теж їздитимуть на заняття в МНВК.

Джерело: газета "Гарт", Марія Ісаченко

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)