Будинок військового і волонтерки теж підпалили?

У Голубівці Прилуцького району всі нажахані. Після п’яти пожеж за один тиждень кожен боїться: а раптом наступ­ним загориться саме його будинок... 19 листопа­да в цьому селі Ладанської громади загорілися зразу три хати на вулиці Златоустівській. Імовірною причиною рятувальники назвали підпал. У цьому підозрювали господаря однієї з цих хат, оскільки він страждає на психічні розлади.

— Після тих трьох пожеж цього чоловіка забрала поліція. Йо­го помістили до спецзакладу, але пожежі не припинилися. 26 і 27 листопада загорілися ще два будинки, — повідомив голова Ладанської громади Роман Ювченко.
Причини обох пожеж іще встановлюються.

— Поліція розбирається, надіємося на результат. Хата, яка згоріла п’ятою, — нежила (навпроти тих трьох, які загорілись першими). А ось четверта належить родині військових.

Із її власницею, 49-річною Ельвірою Резнік, говоримо те­лефоном:
— У згорілому будинку жили ми з донечкою Валерією (їй бу­де 13 років). Старші сини з власними сім’ями мають своє житло. Обидва — військові, зараз на службі, чоловік також воює (їх­ніх імен із міркувань безпеки назвати не можу). А я, до речі, — во­лонтер, допомагаю військовим.

Мені запропонували роботу під Києвом, надали гуртожиток. Попрацювала — сподобалося, вирішила залишитися, забрала із собою донечку. Вихідними і на свята ми з нею приїжджали додо­му. Тепер повертатися нам немає куди...

За інформацією із сайта Департаменту з питань цивільно­го захисту та оборонної роботи Чернігівської ОДА, будинок Ельвіри загорівся 26 листопада о 5.38.

— Про це мені о сьомій ранку повідомив телефоном чоловік, який представився пожежником. Наступного дня я виїхала в Голубівку. Там уже нічого нашого не залишилось — дім вигорів до­тла разом з усім нажитим. Найцінніше, що в ньому для мене бу­ло, — пам’ять про моїх батьків, про дитинство синів і донечки, по­дарунки від моїх рідних захисників. Усе знищено...

Коли я була в селі (зупинилась у друзів), недалеко від мого дому загорілася ще одна хата. Усі п’ять будинків, які постражда­ли від вогню, — у центрі.

На сесії я просила в депутатів не так допомоги (як би нам тяжко не було), а знайти зловмисника, якщо це дійсно підпали. У нас усі комунікації були відключені, тому загоряння проводки бу­ти не могло. Люди бояться. То палили будинки, коли в них нікого не було, а що буде далі?.. Це треба припинити!

Безперечно, і допомога Ельвірі з донечкою також потрібна.

— Ми ж не можемо довіку мешкати в гуртожитку на роботі. Звісно, там увійшли в нашу ситуацію, запевнили, що ніхто нас не виселятиме, до родин військових на фірмі ставляться з повагою. Та все одно нам із донею треба власне житло, але коштів на ку­півлю іншого будинку в мене немає.

— Розібрати згарище, усе вивезти ми допоможемо, — обі­цяє голова громади. — Із матеріальною допомогою складніше. Влітку в нас горів один жилий будинок (тепер я думаю, чи не од­ного ланцюжка це ланки, хоча там констатували коротке зами­кання). Ту пожежу вчасно погасили, і хату люди відбудували. Тоді на допомогу їм усі передбачені за програмою підтримки кошти вибрали. Однак після Нового року спробуємо щось вирішити.

Ми з вами, шановні читачі, теж можемо допомогти постраждалій родині в їхній біді. Кожна перерахована гривня в загальній сумі буде суттєвою підтримкою. Ось картка для до­помоги: 4149 6090 1274 7756 (Резнік Ельвіра Євгенівна).


Джерело: газета "Гарт", Аліна Ковальова

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

комментарии (0)