Переселенцям у Прилуках потрібна ваша допомога

Вже 10 років українці вимушено покидають свої домівки та шукають прихисток в інших куточках країни. Прилуки стали новим домом для майже 3000 переселенців. 4 родини сьогодні обживаються у гуртожитку Прилуцького технічного фахового коледжу. Він не діяв з 2017-го року. Та у час великої війни знову відкрив двері для тих, кому була потрібна підтримка.

Людмила Попова далека від рідного Покровська з вересня. Полишила місто вдруге, коли стало вкрай небезпечно. Розповідає, що вперше виїхала у 2022-му році в Кам'янець-Подільський, а через 2 місяці повернулись і проживали 2 роки у рідному місті. До обстрілів звикли, перестали ходити у сховища. Але згодом ситуація настільки погіршилась, що довелось тікати. Виїхала Людмила Дмитрівна лише з невеличкою валізкою. З собою взяла лише фото онучки Вікторії. Тож увесь побут налагоджувала на новому місці.



Ще одна переселенка Галина Василівна живу у цьому гуртожитку вже півроку. Втікла з окупованої Нової Каховки. Розповідає, що три місяці довелось жити у підвалі, у місто виходили лише по їжу. Жінка каже, що Нова Каховка дуже постраждала від війни.

Ірина Ісаєва перша, кого прихистили у гуртожитку коледжу. Її рідна Луганщина потерпає від обстрілів вже 10 років. Місто Золоте атакували в перші дні повномасштабного вторгнення. Тоді ж російський снаряд і потрапив у оселю Ірини Дмитрівни. Починати нове життя з тягарем минулого на плечах - нелегко. Каже, що коли вдома було все необхідне, то пристосуватися до нових умов - тяжко.



Павло Черніков директор ПТФК, користуючись нагодою звернувся до небайдужих прилучан, волонтерів до підприємців, які б допомогли закрити потреби переселенців. У першу чергу треба поміняти 5 вікон, купити бойлер, обладнати душову кімнату та потрібен маленький холодильник. 

Джерело: ТК "Прилуки"

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

комментарии (1)