Подружжя Борисенко 35 років разом, виростили 4 дітей та мають 10 онуків

ГУСИ - ЦЕ СМАЧНЕ М’ЯСО І «КОПІЄЧКА»

У Киріївці ми познайомилися з Тетяною Борисенко. Знаючи, що село славиться розведен­ням гусей, ми у зустрічних киріївчан запитали хто ж у селі утримує гусей найбільше. І нам порадили зайти до Борисенків. Тетяна Михайлівна привіт­но нас зустріла, усміхнулася і залюбки розповіла про своє захоплення до гусей, бо іншої птиці, ок­рім курей, у господарстві нема. А гусей тримають все життя, з невеличкою перервою. Сказала, що нині їх небагато, колись було і по 300 голів.

- Гуси - це і смачне м’ясо, і копієчка, - каже Тетяна Михайлівна. - Всіх гусей ми не поїмо, тому продаємо вже вирощеними живими або го­товими тушками, одна близько 4 кілограмів ва­жить. У ціні пух-пір’я. За кілограм закупники да­ють до 500 грн. Буває по-різному, але в основно­му ми паримо гусей, так значно легше скубти. А тоді сушимо на печі, або закупники забирають си­рим, знімаючи відсоток за оплату.

Тетяна пам’ятає, що батьки постійно утримува­ли гусей і молодих наділили. Так Борисенки роз­вели пташине царство. А потім сусідка попроси­ла крило, хоча в самої були гуси. З того часу гуси звелися нанівець. Оце й не вір у забобони. А ро­ків 8 тому чоловік запропонував взяти у зятя та дочки гусочок. І знову розвели гусей. Цього року тримають 80.
Надійніше закладати яйця в інкубатор, вилу­плюється потомство на 60-65 відсотків. Минулого року діти зробили мамі потрібний подарунок, при­дбавши інкубатор на 100 курячих яєць, а гусячих вміщається 60.

Борисенки утримують сухопутніх гусей, а вони сідають на яйця пізно, можуть знести 60­90 штук. Водяні знесли 12-15 штук і вже сіда­ють. Перевірено, що яйця, які зберігаються дов­ше 20 днів неякісні, з них не вилупиться потомство. Тому згоджується інкубатор. Знесли гусочки по 20 яєць, назбиралось б0 штук і кладуть до інкубато­ра. Вилупились малята, знову закладають. І так де­кілька разів за літо.

Для кращого плодоношення птиця має гарно хар­чуватися, але і не бути жирною, тому господарі да­ють вітаміни. Маленьких гусенят годують пшени­цею, дають комбікорм, а ще биту кукурудзу і всяке зерно. Ростять гусей аж до пізньої осені, а з пер­шим снігом і заморозками починають різати. За день удвох із чоловіком можуть упорати 8 штук, бо й день малий, й іншої роботи вистачає.

5 ДІЙНИХ КОРІВ

Як ми зрозуміли і переконались, справжні го­сподарі у Киріївці мають не по одній корівці. У Борисенків їх 5 і всі доморослі, жодної не купили. Тож клопоту вистачає, особливо влітку - гаряча пора заготівлі кормів. Чоловік Микола Дмитрович ні дня без керма трактора, обробляє всі паї, засіває зернові, хоч комбайна не мають. І увесь урожай зго­довують власному господарству.

Корівки випасаються біля Убеді, на обід не хо­дять, тож дояться 2 рази. Молоковоз збирає моло­ко і ввечері. Тож доять Борисенки разом: чоловік апаратом, а дружина вручну, щоб швидше. Якщо є замовлення, залишають, бо це ж вигідніше, ніж здати по 9,50 грн. за літр. Тетяна щедра людина, коли в селі проживали військові, то брали безко­штовно молоко по декілька 3-літрових банок що­дня, замовляли сир, сметану, яйця - всім ділила­ся жінка.

Ще у господарстві минулого року була свино­матка, а до того часу, поки не купили трактора, утримували коника. Микола Дмитрович, який на­родився і проживав у Ляшківцях, дуже любить ко­ней, з дитинства виріс з ними. Його мати до пенсії працювала конюхом, а потім батько.

БОРИСЕНКИ ЗУСТРІЧАЮТЬ КОРАЛОВЕ ВЕСІЛЛЯ

21 липня знакова дата для всієї родини - 35 років тому Тетяна і Микола одружилися. Щороку в цей день збираються всі на смачний шашлик, привід же особливий. А родина у подружжя велика - 4 ді­тей зростили. Найменшу доньку дружина подару­вала чоловікові вже будучи сорокарічною. І тепер одна 12-річна Анютка залишається з батьками і ті­шиться зі своїми племінниками. До речі, всі троє ді­тей Тетяни і Миколи проживають сім’ями у Киріївці і подарували батькам 10 внуків, 11 - на підході. У Ірини троє діток, у Сергія четверо, навіть двійня є, у дочки Аліни троє і чекає четверте.

Подібно коралам шлюб за три з половиною де­сятиліття перетворюється на міцний та прекрас­ний союз. Корали славляться своєю красою та унікальністю. Це рідкісні створіння природи, які формуються протягом багатьох років. Тому кора­лове весілля стало символом міцності, довговіч­ності та постійного прогресу у стосунках подружжя протягом 35 років спільного життя.

Тетяна і Микола зуміли створити неповторну сі­мейну атмосферу тепла та затишку, де всі почува­ються щасливими. Тож бажаємо вам, шановні мо­лодята, щоб ваші діти неодмінно повторили ваш прекрасний досвід життя, і кожний у парі зустрів золоте, дубове, гранітне і червоне весілля. Щасти вам всім!

Джерело: "Вісті Сосниччини", Олена Кузьменко

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)