Ще одна районна газета опинилася на грані існування

Колишня Сновська районка «Промінь» переживає важкі часи. Після роздержавлення і відокремлення медіа від органів державної влади, які були співзасновниками і фінансували діяльність друкованих видань, районні газети Чернігівщини ледве зводять кінці з кінцями.

Так, у грудні минулого року остаточно канула у небуття колишня борзнянська районка і одна з найстаріших газет Чернігівщини «Вісті Борзнянщини», а в січні припинила виходити в світ газета «Слово Варвинщини».Ще до них першими зникли, як не дивно, газети двох найбільших, до адмінреформи 2019 року, районів: Чернігівського – «Наш край», Козелецького – «Новини Придесення». Тепер на грані існування опинився «Промінь» з прикордонної Сновщини. Які причини загибелі районних газет і яка реакція влади, котра мала б зберегти вплив друкованих медіа прикордонної Чернігівщини, особливо у руслі інформаційної війни, котру ми, очевидно, з тріском програємо?



На вході до редакції /Олена Компанець і її «Промінь»



Всім байдуже на газету…

Через падіння тиражу й реклами, значне скорочення платних матеріалів, відсутність підтримки видання більшістю депутатського корпусу Сновської міської ради, керівників підприємств і організацій, ТОВ «Промінь-Медіа», яке видає газету «Промінь», опинилось у скрутній ситуації. До основних проблем додалися і більш дрібні поточні, як-от утримання приміщення та виїзд передплатників газети зі вщент зруйнованих ворогом прикордонних сіл. Разом із тим товариству з обмеженою відповідальністю податкова справно нараховує податки. Через це в редакції виріс податковий борг, який засновник не може сплатити через відсутність коштів.

«Мізерна зарплата (у всіх, починаючи з директора, – мінімальна, пів ставки) хоч і не платилась, а податки нараховували з повної ставки, – каже редактор «Променя» Олена Компанець. – Досягнули суми, яка передбачає опис майна, а далі – арешт рахунків…».

Через наявність податкового боргу податкова описала майно друкованого ЗМІ

Таку незавидну долю уготовила районній газеті влада – місцева і обласна. Ціна питання на цьому етапі – всього 19 тисяч гривень.

«У нас є трошечки часу для того, щоб внести перший внесок – 19 тисяч гривень, але навіть такої суми зараз немає. Все, що ми заробили, – віддали за електроенергію та інтернет, а завтра треба, кров з носу, десь знайти 4 тисячі гривень видавництву», – бідкається головний редактор.

Олена Компанець нарікає на відсутність реклами й каже, що у свіжому номері видання буде всього по одному вітанню і поминанню, лише кілька коротеньких платних оголошень, найбільше з яких – про продаж курей з місцевої птахофабрики.

Усі старання та спроби достукатись до влади і меценатів виявились марними.

«Ходила на серпневу сесію міськради, виступала перед членами виконкому, написала листи відомим підприємцям із проханням підтримати нас платними матеріалами, благодійними внесками, але поки всі наші сильні світу цього мовчать, – бідкається Олена Компанець. – Як матір дитини-інваліда, я могла б давно піти на пенсію і присвятити себе синочку, але я плачу кошти няні, і разом з моїми колегами-альтруїстами, волонтерами ми тягнемо єдиний на Сновщині друкований ЗМІ».

Через скрутне фінансове становище у «Промені» скоротили прибиральницю, водія, коректора, кочегара, звільнився журналіст Олег Мірошниченко, котрий після тяжких фронтових випробувань вибрав бюджетний регулярний варіант оплати праці. Та попри все колектив колишньої Сновської районки тримається.

І хоча ніхто з депутатів та підприємців не виявив бажання допомогти газеті фінансово, підключились небайдужі земляки. Зокрема, перші 7 тисяч гривень на карту головного редактора «Променя» перерахував талановитий земляк, письменник і видавець Микола Максимець.

«Висвітилися 500 гривень від пані Лідії, за які ми, виконуючи її побажання, передплатимо газети на блокпост військовим», – звітує Олена Компанець.

«Путін аплодує знищенню місцевих газет»

Зі словами підтримки на адресу районної газети виступили відомі на Чернігівщині творчі люди.

Зокрема, журналістка і письменниця, член Національної спілки письменників України, колишня редакторка районної газети «Наш край» Валентина Мастєрова.

«Пані Олено, дорога наша пані Олено, одна з кращих редакторок області, однієї з кращих газет, дуже шкода, що залишаєтеся без підтримки, особливо у своєму регіоні. Мала б трохи поворушитися місцева влада, підприємці та підприємства. Всім важко, але залишати регіон без такого рупора не можна», – написала письменниця.

«У подібних ситуаціях, і не тільки з місцевою пресою, іноді варто подумати – а як би оцінив це наш ворог, росія? В умовах війни не тільки на полі бою, а й війни інформаційної, немає сумнівів, що путін аплодує знищенню місцевих газет. Незалежно від того, якими способами це робиться – відкритими чи прихованими», – пише Сергій Бебик, редактор газети «Срібнянщина».

Головний редактор Корюківського «Маяка» Ірина Гайова публічно закликала мешканців Сновської громади підтримати газету передплатою: «Хочеться звернутися до жителів Сновщини – невже без газети буде краще? Звісно, були кращі часи, інші можливості й умови для роботи. Нині маємо те, що маємо. Підтримайте невеличкий колектив «Променя». Мова про не захмарні кошти. Менше 200 гривень у квартал – з такою сумою у магазині немає що робити. Поки у вас є Олена Іванівна, і вона бореться за газету, допоможіть їй!».

«Дивує одне: чому Сновська громада так ставиться до свого ж голосу? Підтримка маленької, але цілеспрямованої і впертої команди сновського «Променя», по суті, не так багато коштує. Має рацію Ірина Гайова – цього навіть не вистачить на одне відвідання магазину. Дорогі сновчани, разом з газетою ви втратите частину свого краю, частину себе. Підтримайте рідний «Промінь»!» – закликає співзасновник сайту Сусіди.City, редактор менської газети «Наше слово» Олександр Назаренко.

Обласна влада усунулась від проблеми

Вочевидь, звалювати всю провину лише на місцеву владу не можна. Прикордонний Сновськ – це адміністративно-територіальна одиниця Чернігівської області, а в Чернігівській обласній державній адміністрації існує цілий профільний інформаційний департамент, який мав би займатись моніторингом, взаємодією та підтримкою друкованих ЗМІ. Є представниця Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у Чернігівській області Ірина Сенченко, яка має безпосередній вихід на столичні «верхи». Яка їх роль у збереженні друкованих ЗМІ?

Виходячи з коментарів головного редактора сновського «Променя» Олени Компанець, роль профільного департаменту ОДА та Національної ради – нульова.

«Ми їх (Чернігівську облдержадміністрацію, – Авт.) сповіщали про ситуацію, просили нарешті віддати обіцяні 10 тисяч гривень за висвітлення діяльності (регулярно безкоштовно друкуємо кроки Президента і Уряду, голови ОДА, направлені для людей) зверталися до Ірини Сенченко, у обласну раду, але кругом тиша….Чому нас знищують?» – розпачливо запитує видавець із прикордоння Чернігівщини.

До речі, роль влади не обмежується лише розрахунками за висвітлення діяльності президента чи голови ОДА. Голова ОДА – як представник Президента та Уряду – може і повинен взаємодіяти з поштовим монополістом – Укрпоштою, адже відповідно до частини п'ятої статті 94 Конституції України закон України набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення. А згідно з частиною першою статті 139 Закону України від 10 лютого 2010 року № 1861-VI «Про Регламент Верховної Ради України» зі змінами та доповненнями, підписані Президентом України закони публікуються в газеті «Голос України» та у «Відомостях Верховної Ради України», а також розміщуються на офіційному веб-сайті Верховної Ради. Публікація законів та інших актів Верховної Ради у цих офіційних друкованих виданнях є офіційним оприлюдненням. Тобто від діяльності Укрпошти залежить легітимність законодавчих актів.

Разом із тим у Національній Спілці журналістів України неодноразово наголошували на тому, що люди припиняють передплачувати газети не через втрату інтересу і навіть не через збільшення вартості передплати, а через те, що вони не доходять до читачів. Редакції друкованих видань стикаються з болючою проблемою – неякісною доставкою від Укрпошти. Так, замість чотирьох доставок на місяць люди отримують газети купою одразу або взагалі їх не отримують. Газети залишають у магазинах чи губляться. Читачі втрачають довіру та відмовляються від передплати. Експерти наголошують: потрібна комплексна державна політика підтримки друкованих медіа. Поки що ми бачимо не підтримку, а смерть друкованих видань. Втім, як пише Олена Компанець, десь на денці теплиться надія на те, що люди зрозуміють безальтернативну вагу друкованої продукції, її відповідальність, правдиве неповторне слово, яке на відміну від інтернетного, не зникає через пару тижнів, а залишається роками.

«У нас зберігаються підшивки півстолітньої давності, зі світлинами батьків і дідів нинішнього покоління, зберігається історія рідного краю – безцінна і свята... Як можна на цих скарбах ставити крапку?!» – запитує редактор «Променя».

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)